Економіка /Маркетинг и менеджмент

 

Прокоф’єва О.А., к.е.н. Богацька Н.М.

Вінницький  торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Реклама як інструмент сучасного бізнесу

Реклама пережила різні етапи еволюції разом з еволюцією людини, її потреб і культурного розвитку. Слово «реклама» походить від латинського «reclamare» — вик­рикувати. Реклама – це  важливе знаряддя. Це не засіб розваги. Її мета –  не просто привернути увагу, а переконати і забезпечити збут.

Сучасні дослідники реклами вважають одним з найдавніших ре­кламних текстів викарбуваний на камені напис, знайдений на руїнах Мемфіса: «Я, Ріно з острова Крит, з ласки богів тлумачу сновидіння». Значна кількість рекламних елементів містилася у святкових процесіях: декламація хвалебних віршів, демонстрація здобутих у боях трофеїв, вигуки глашатаїв, які запрошували на видовища, му­зика, співи, фарсові вистави. Саме у 20-ті роки XX ст. з'явились монографії, при­свячені економічним аспектам реклами. З'явились вони у США. Серед них можна виділити книгу Р. Вейла «Економіка реклами». У 30-ті роки професор Гарвард­ського університету Н. Борден надрукував свій класичний твір про економічні результати рекламної роботи (цю тему було продовжено вже в наш час книгою Д. Симона «Питання економіки реклами»). Да­лі рекламні дослідження виходять у світ одне за одним. 1932 року з'являється монографія А. Коле і Г. Дж. Шлінка «100.000.000 піддос­лідних кроликів», 1935 року — А. Баскера «Реклама, переглянута наново», 1936 року — X. Кенера «Боротьба за правду в рекламі», 1942 року — Н. Бордена «Економічна ефективність реклами», 1944 року — Б. Кларка «Димова завіса реклами», 1949 року Ф. Бішопа «Етика реклами», пізніше — монографії В. Паккарда «Таємні спо­кусники», Ф. Куїна «Етика, реклама й відповідальність» та ін[2]. Реклама – один з методів впливу на свідомість, розум, поведінку людини. Формами цього впливу можуть бути усна та письмова мова, графічні засоби, статичні та динамічні образи, музика, кольорова палітра. Взаємодія цих компонентів породжує особливий лігвовізуальний феномен, певне візуальне, структурне, смислове та функціональне ціле, що забезпечує комплексний прагматичний вплив на адресата. А реклама в Інтернеті - це комплекс дій, пов’язаних із популяризацією певної інформації, метою якої є залучення цільових потенційних клієнтів[3]. До цього комплексу відносяться: пошукова оптимізація, контекстна реклама, реєстрація в каталогах і рейтингах та ін. На відміну від традиційних ЗМІ з однобічним зв'язком „продавець – покупець”, Інтернет надає можливість зворотнього зв'язку: продавець –  покупець – продавець, що дозволяє швидше реагувати на поведінку потенційних клієнтів[1].  Інтернет дозволяє гнучко планувати стратегію поводження на ринку, домагатися чіткого позиціювання рекламної пропозиції, аналізувати ефективність реклами на кожному етапі, оперативно реагувати на запити споживачів. Інтернет реклама – це найдешевший спосіб інформування потенційних клієнтів про абсолютно все. Веб-сайт, на якому розміщується інформація, 24 години на добу інформує всіх бажаючих про товари, послуги тощо.  

Реклама має багато видів і різновидів. Класифікувати рекламу можна за багатьма ознаками. І по цільовій аудиторії, і по території, що охоплюється, і по засобах передачі повідомлення тощо. Численні спеціалісти в галузі рекламного бізнесу створили цілісну систему класифікації реклами і як процесу, і як продукту. Основою цієї системи є поділ реклами на групи за такими ознаками: вид реклами; мета отримання прибутку; способи передавання інформації; метод передавання інформації; характер емоційного впливу та спосіб його передавання; характер взаємодії; предмет рекламування; суб'єкт рекламування; цілі рекламування; інтенсивність реклами; тип рекламодавця; форма використання носіїв реклами. Сьогодні загальний обсяг витрат на рекламу у світі оцінюється більш як у 250 млрд. дол. Ця сфера діяльності об'єднує тисячі рекламних агентств, що функціонують у всьому світі і мають у своєму складі мільйони службовців. Тобто, можна сказати, що реклама у сучасному житті досить потрібна штука.  

Отже, виходячи з вище сказаного, реклама - один з найефективніших інструментів маніпуляції у віртуальному просторі. Вона покликана стимулювати нашу економічну активність, тобто примітизувати людське існування до однотипних функції "поглинання та витрачання грошей". Об'єктом її хижацького впливу є не вся людина загалом, а лише її свідоме та підсвідоме. Апелюючи до вічних людських пристрастей, емоцій та потреб, використовуючи вже існуючі суспільні та індивідуальні стереотипи, реклама творить нові штучні стереотипи, нові ілюзорні образи (так званий імідж), штучні емоції, переконання  та потреби, що спонукають маніпульовану людину до "порожніх", зайвих, а інколи й шкідливих дій. Тобто в основі реклами - міф, віртуальний образ, штучний замінник, ілюзія, неправда, брехня... Сучасні рекламотворці - це казкарі-ілюзіоністи, узаконені фокусники, що можуть змусити багатомільйонну публіку повірити в будь-яку нісенітницю. А допоки вони граються нашою уявою, ми піддаємося їх гіпнотичному впливу.

 

Використана література:

 

1.     Международный кодекс рекламной практики / Пер. с англ. Генина Н.В.,  Демидова В.Е. — К.: Укрреклама, 2004.

2.     Основы маркетинга / Котлер Филип и др.— М.; СПб.; К. : Вильяме, 1998.

3.     Росситер Дж. Р. Реклама и продвижение товара. — СПб.: ПИТЕР, 2000.