Мартьянов М.П,

Студент факультету фінансового та зовнішньоекономічного менеджменту Вінницького національного технічного університету

ЗМІНА ПОТРЕБ – ОДНА З ОЗНАК ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ

Мета функціонування економічної системи на даний момент являється задоволення людиною своїх матеріальних та ідеальних потерб. Так, зокрема, говорив М. Вебер. Однак він ще навіть не уявляв якою стане важливість саме другого виду потреб (ідеальних) в період кінця ХХ – початку ХХІ ст. А про те, наскільки зросте значення їх для наступних поколінь, навіть ми, маючи вже певний досвід життя в частково постматеріалістичному світі, не можемо сказати із повною впевненістю. Але одне знаємо точно – епоха індустріалізму, яка базувалась на забезпеченості людини матеріальними благами підходить (а можливо й вже підійшла) до свого завершення. В минулій системі індивід був просто споживачем необхідних йому для підтримання життєвих функцій благ. Тому економіка вирішувала, в загальному, єдину проблему: правильне використання природних багатств для виробництва з них предметів споживання (зміна форми речовини таким чином, щоб вона стала придатною для безпосереднього застосування людиною).

Перехід ХХ – ХХІ ст. відзначився наростанням постіндустріальних тенденцій і зміною багатьох економічних пріоритетів. Деякі вчені уже висловлюють думку про нову постматеріальну економіку, яка прийде на зміну сучасній [1]. Але, що ж відбувається? В загальноцивілізаційному масштабі проходить велика трансформація, яка охопила соціальну, економічну, культурну та інші сфери. Розглянемо більш детально зміни людських потреб і їх зв’язок зі формуванням нової економіки.

Для класичного індустріального суспільства була характерна орієнтація на потреби нищих рівнів, які мають матеріальне вираження. Це не значить, що інші (культурні, духовні) не задовольнялись, проте вони не були головними. Робітники, що отримували невелику платню за власну працю не завжди могли думати про щось інше, як тільки про їжу, одяг і тому подібне. Буржуа ж, за словами В. Зомбарта, бажали лише золота і наживи [2]. Тобто, перші були поставлені в умови матеріальної орієнтації, а останні перебували під впливом такого великого бажання володіти багатствами, що не помічали нічого іншого.

З початком формування постіндустріального суспільства розпочинається і процес переходу людей до нових потреб. Така ситуація притаманна як розвинутим країнам, у яких потреби нищого рівня є задоволеними, а отже є можливість перейти на новий щабель в їх ієрархії; так і для інших країн, які намагаються наслідувати стандарти споживання перших, але й створюють свої власні ідеальні блага. Саме ідеальні блага перетворяться на головний продукт економіки майбутнього. Цьому можуть сприяти декілька причин: усвідомлення людиною того, що лише матеріальне не в змозі зробити її щасливою і дати все, чого вона бажає; швидкоплинність сучасного життя, яка змушує людину все більше купувати нематеріальних предметів, які б забезпечували хоч на короткий період почуття радості, щастя, спокою. Об’єктом продажу уже стають розваги, відчуття [3]. Нічні клуби, компанії, що організовують свята, салони комп’ютерних ігор займаються продажем саме цих специфічних благ. І їх частка зростатиме по мірі наростання змін у всій соціальній системі. Людина сьогодення не бажає бути просто “гвинтиком” у великій виробничій машині. Вона хоче проявити власну особистість, відчути, що є значимою. Саме до цього й буде апелювати нова індустрія послуг.

Нова формація має сильну інформаційну спрямованість. Інформація та знання перетворюється на специфічний продукт, володіння яким буде визначати характер майбутніх економічних перетворень. Зростання потреби в інформації і знаннях визначатиметься тим, що вони стануть ключовими факторами виробництва, а отже даватимуть значні переваги в конкурентній боротьбі. Окрім цього, знання можуть бути і простим предметом споживання. Так, Л. Мельник зазначає, що посилення позицій соціального розвитку веде до збільшення потреб в інформаційних товарах і послугах (розвиток туризму, масове захоплення фотографією, мистецтвом, спортом та ін) [4].

Тепер спробуємо поглянути, якими можуть стати потреби в період після інформаційної формації. Ще Е. Тоффлер говорив, що настав час швидких змін і тому “третя хвиля” суперіндустріалізму стане найкоротшою. Після цього може відбутись перехід до неотрадиційного суспільства, в якому на перший план знову вийдуть потреби духовного характеру. Першою особливістю такої формації є активна позиція особистості. Не можна сказати, що такі люди відсутні зараз, але це ще не загальне явище. Велика частина суспільства прагне виконувати тривіальні операції і споживати стандартизовані товари (хай навіть з віддтінком постматеріальної епохи). Як результат, втрати самих індивідів від неможливості розкрити в повній мірі власні можливості, а також суспільства, яке недоотримує нових продуктивних ідей. Останні можуть стати основою економічної системи, яка прийде на зміну існуючій. Тому не виключено, що через декілька десятиліть “економіка ідей” стане об’єктивною реальністю.

Бажання втілити в життя власні ідеї є найбільш дієвим мотивом, що спонукає людину діяти. Адже ідеї є тим, що народжене самою людиною, що дороге їй і від чого вона здатна отримувати найбільше задоволення. Наукове відкриття, написана книга, сконструйований літак, благополучна сім’я – все це результат ідей, які втілюються у життя. Зобразимо на схемі досягнення поставленої мети людиною:

Рис.1 –

Як видно із рис.1, на першому місці стоять ідеї, які спонукають людину здійснювати економічну діяльність. Якщо надати свободу особі реалізовувати власні ідеї, то у неї виникне бажання діяти, так як вона робитиме те, чого справді хоче. Але існує одна проблема: реалізовуючи власні ідеї, людина входить в контакт з іншими людьми, що мають свої інтереси. Подолання такої суперчності може відбутись шляхом переходу на новий рівень взаємодії і усвідомлення необхідності співпраці з метою досягнення спільних цілей. Зрозумівши, що соціум є не ворожим елементом, а партнером, можна буде прийти до стану, коли потреба у конкуренції відпаде. Її місце займе така взаємодія між індивідами, при якій останні зможуть досягати спільних цілей і оживляти власні ідеї.

“Ідейна економіка” буде принципово нового формату. У ній не існуватиме завдання раціонального використання обмежених ресурсів, яке П.Самуельсон визначає предметом економічної науки. Людські ідеї, знання є ресурсами необмеженими. Щодо матеріальних ресурсів, то завдяки людським здібностям можна і їх перетворити на необмежені (прикладом може слугувати енергія вітру, сонця, синтезовані речовини).

Отже, бачимо, що зміни економічних систем та соціальних формацій досить яскраво простежуються при аналізі змін людських потреб. Із суто матеріальних вони набувають ідельного характеру, а в майбутньому можуть стати духовними потребами, так як ідеї, які будуть головним визначником економічної системи є творінням людського духу.

Література:

1. Кульчицький Б.В. Сучасні економічні системи. – Львів: Афіша, 2004. – 279 с.

2. Зомбарт В. Буржуа: Пер. с нем./ Ин-т социологии. - М.: Наука. 443 с.

3. Шок будущего: Пер. с англ. / Э. Тоффлер. - М.: ООО "Издательство ACT", 2002. – 557 с.

4. Л.Г. Мельник. Предпосылки формирования информационного общества//Социально-экономические проблемы информационного общества. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – 430 с.