Ковальова М.І., Озаріна О. В. к. е. н., доц.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

 імені Михайла Івановича Туган - Барановського

Управління бюджетним дефіцитом

Розбалансованість державних фінансів та перманенті бюджетні дефіцити стали однією із найактуальніших проблем XX – початку XXI століття. За своєю природою вони виражають одвічну проблему суспільства – суперечність між зростаючими державними потребами і обмеженими ресурсами.

За роки незалежності України у політиці збалансування Державного бюджету можна умовно виділити декілька етапів. Так, з 1992 р. до 1999 р. мала місце тенденція до скорочення бюджетного дефіциту з 17,3 % ВВП до 1,5% ВВП.

         Аналізуючи статистичні данні, бачимо різкий стрибок зростання дефіциту бюджету який відбувається упродовж 2003-2004 рр.. Дефіцит зростає з – 1043,1 до – 10216,5 млн. грн., у порівнянні з ВВП від 0,39% до 2,96%. Це відбувається у зв’язку з проголошенням політики пріоритетного соціального розвитку та реалізацією соціальних програм.

Але починаючи з 2005 року дефіцит бюджету рівномірно починає знижуватись: 2004-2005рр. дефіцит знизився на 23%, 2005-2006рр. – на 50%, 2006-вересень 2007рр. - на 27%. це свідчить про те, що Урядом виконується більш вдала політика зі збільшення коштів державного бюджету, ніж у попередньому періоді.

Обмеженість ресурсів і одночасне зростання ролі держави наприкінці  XX століття призвели до величезних бюджетних дефіцитів, і, як наслідок, державні борги у світовому масштабі досягли астрономічних розмірів. Для урядів багатьох держав проблема подолання дефіциту бюджету перетворилась чи не в основну стратегічну мету фінансової політики.

         Дефіцитність бюджетів може бути викликана різними причинами. Інколи позикове фінансування є вимогою часу. Воно може використовуватись як і при надзвичайних ситуаціях, так і сприяти економічному зростанню під час глибокої кризи. Проте неможливість контролювати цей процес повною мірою породжує багато проблем та соціально-економічних наслідків, більшість з яких носять негативний характер.

Основні напрями збільшення доходів держави, в сучасних умовах господарювання слідуючі:

-         збільшення обсягів реалізації продукції суб’єктів господарювання.

-         зростання купівельної спроможності населення.

-         покращення фінансового стану суб’єктів господарювання.

-         посилення уваги до укладання міждержавних угод.

-         вдосконалення податкової системи.

-         збільшення коштів, одержаних від реалізації грошово-майнових лотерей.

-         покращення діяльності податкових і митних органів.

-         вдосконалення приватизації державного житла.

-         покращення взаємовідносин різними гілками влади.

-         одержання допомоги від інших, більш економічно розвинених країн.

Світовий досвід показує, що одним з напрямів зниження (ліквідації) бюджетних дефіцитів є емісія грошових коштів.

Доцільно прийнятий закон України «Про емісію грошових коштів». Цим законом передбачити, що емісія грошових коштів може бути використана на слідуючі цілі:

1.     здійснення державних капітальних вкладів (інвестицій) в особливо великих розмірах.

2.     фінансування ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Прийняття закону України «Про емісію грошових коштів» буде сприяти:

1.     Створенню нових підприємств і робочих місць.

2.     Зниженню безробіття.

3.     Збільшенню доходів держави.

4.     Підвищенню рівня життя народу України.

5.     Зростанню національного багатства держави.

6.     Швидкій ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (якщо вони будуть виникати).

7.     Рішенню соціальних проблем.

Таким чином, основні заходи, які сприятимуть зниженню (ліквідації) бюджетного дефіциту слідуючі:

-         розробка напрямів збільшенню доходів держави.

-         зміна напрямів інвестування бюджетних ресурсів в галузі народного господарства з метою підвищення фінансової віддачі від кожної бюджетної гривні.

-         жорсткий режим економії бюджетних коштів.

-         використання різних форм державного кредиту.

-         більш широке використання фінансових пільг і санкцій, що дозволяє повніше враховувати специфічні умови господарювання і стимулює зростання суспільного виробництва.

-         оформлення заборгованості державними цінними паперами по виданим кредитам урядовим структурам.

-         залучення в країну іноземного капіталу.

-         емісія грошових коштів.

-         зниженню безробіття.

 

Література

1.     В. П. Кодацький. Зниження бюджетного дефіциту в умовах ринку.// Економіка, фінанси, право. – 2005. - №6

2.     І. С, Невінчаний. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні.// Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №6

3.     Сова О. Ю. Проблема дефіцитності державного бюджету і шляхи її розв’язання.// Фінанси України. – 2004. - №5

4.     Колісник О. Управління бюджетним дефіцитом.// Світ фінансів. – 2005. - №3-4

5.     http://openbudget.karelia.ru/tutorials/book3/HTML/gl3_3_3.htm