Ст. викладач, Ілляшенко О.В.

Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів, Україна

Реалізація стратегії впровадження МСФЗ в Україні стосовно галузі будівельного виробництва

При реалізації концепції стратегії застосування МСФЗ в Україні слід чітко розуміти, що міжнародні стандарти, це лише певне зведення правил, трактування яких може відрізнятися в різних країнах з перехідною економікою, тому механічне перенесення МСФЗ в ту або іншу економіку може представляти певну небезпеку. Впровадженню певної облікової норми повинне передувати глибоке розуміння економічної суті цього процесу. Тому необхідний зворотний зв'язок з розробниками міжнародних стандартів і паралельні зв'язки з країнами з перехідною економікою для формування єдиної політики з окремих питань.

Вже зараз виникають певні розбіжності, зокрема це стосується і будівельного сектора економіки, в імплементації вимог оновлених МСФЗ до методології бухгалтерського обліку в Україні. Чітке проведення реформи бухгалтерського обліку залежить також від узгодженості вимог до категорійного апарату і методик оцінки різних фінансових інструментів в МСФЗ, угодах Базельського комітету і директивах ЄС. Крім того, наявність різних підходів щодо формування національної та міжнародних систем обліку ускладнює вихід вітчизняних підприємств на міжнародний ринок капіталу. Це потребує від підприємств формувати звітність або у формі «secondary financial statement», що потребує переклад звітів, перерахування валюти та частковий перерахунок окремих елементів звітності або у відповідності до міжнародних стандартів. При цьому другий варіант є більш раціональним та дешевим [4, с. 33]. Саме тому доцільно формувати систему національних стандартів які б відповідали міжнародним не тільки з боку загальних принципів, а і були б побудовані на основі концептуальних положень. Така постанова повинна формуватися не в окремій галузі або виді діяльність (наприклад спільні підприємства або імпортне – експортні операції), а в усіх галузях господарства и у тому рахунку в будівельної галузі.

Слід враховувати, що в Україні будівництво об'єктів виробничого і іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи по устаткуванню будівель, роботи по завершенню будівництва, прикладні і експериментальні дослідження і розробки які виконані суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або по їх замовленню, здійснюються на умовах підряду.

При укладенні договору підряду на виконання будівельних робіт необхідно дотримувати положення Цивільного кодексу та Господарського кодексу. При цьому згідно з Цивільним кодексом, такий договір називається договором будівельного підряду і регулюється положеннями розділу III розділу 61 «Підряд», а також загальними положеннями про підряд, визначеними в параграфі 1 цього розділу. У свою чергу, в Господарському кодексі використовується декілька інша назва такого договору, а саме: договір підряду на капітальне будівництво. Норми, що стосуються такого договору, закріплені у розділі 33 Господарського кодексу.

В той же час наявна відмінність в назві даного договору, за своїм змістом має схожість між договором будівельного підряду і договором підряду на капітальне будівництво (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу, ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу). Схожість між ними спостерігається і при порівнянні робіт, на які полягають вказані договори, зокрема: на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пуско - налагоджувальних, проектних і інших робіт, нерозривно пов'язаних з будівництвом об'єктів. При цьому, норми П(С)БО 18 «Будівельні контракти» мають своє трактування документа, на підставі якого формуються взаємини між замовником і підрядчиком.

Будівництво, як виробничий процес, є достатньо складною структурою і тому документом, на підставі якого здійснюється такий процес, а саме контракт на будівництво, повинен мати фундаментальну основу, закладену безпосередньо в стандарті регулюючим таку діяльність. Проте дефініції «будівельний контракт» в П(С)БО 18 відводиться дуже мало уваги, а саме трактується, що це договір про будівництво. При цьому нормами МСФЗ IAS 11 «Договори на будівництво» передбачено більш ємке визначення даного поняття [2, 3]. Згідно з нормами міжнародних стандартів у національних стандартах необхідно розширити межі поняття будівельного контракту до пояснення цільового, технологічного і функціонального призначення укладеного будівельного контракту.

Вивчаючи діючий стандарт 18 «Будівельні контракти» слід зазначити, що на даний момент контракти класифіковані по двох основних критеріях: контракт з фіксованою ціною і контракт за ціною «витрати плюс». Проте як показує практика будівельної діяльності, іноді виникає змішана форма контракту, об'єднуюча в собі властивості першої і другої форми, наприклад, коли полягає контракт за ціною «витрати плюс», але з узгодженою максимальною ціною. При цьому в стандарті не передбачена така форма контракту, тоді як міжнародний стандарт чітко описує процедуру, що передбачає всі умови що дозволяють визначити умови, при яких признаються доходи і витрати по такому контракту.

При здійсненні будівельної діяльності між підрядчиком і замовником виникають спірні питання щодо зміни ціни контракту. Національний стандарт передбачає лише один аспект рішення такого питання – претензія за будівельним контрактом [3, с. 249]. Проте відхилення від ціни може бути викликано і у разі об'єктивної зміни об'єму робіт або унаслідок зміни характеристик чи конструкції об'єкту, що відповідно вабить зміну термінів і ціни будівельного контракту. В цьому випадку виникають так звані «відхилення», які змінюють суму доходу за контрактом на будівництво і міжнародним стандартом диференціюються дії будівельної компанії щодо питань по формуванню відхилень в будівельній діяльності і виставлених претензій. При цьому вважається, що оцінка суми доходу, що виникає в результаті претензій, несе в собі високий ступінь невизначеності і часто залежить від результатів переговорів. Тому, на відміну від відхилень, претензії включаються в дохід за контрактом на будівництво тільки в тих випадках, коли визнання претензії замовником є вірогідним і сума претензії може бути достовірно визначена.

Вище зложеній матеріал розкриває лише частку неузгоджених питань щодо регулювання облікової діяльності в будівельної галузі. На жаль, будівельна галузь в Україні забезпечена нормативною і законодавчою базою, яка не завжди узгоджена з нормами міжнародних стандартів. Проте на даному етапі вже проведена велика робота по побудові якісної системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності. І нинішній етап впровадження міжнародних стандартів заклав тільки фундамент нової системи. У перспективі копітка робота по вдосконаленню і гармонізації національних систем обліку і аудиту до міжнародних, дозволить забезпечити користувачів якісною фінансовою інформацією, у тому числі і в галузі будівельного виробництва.

Література:

1. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. - 840 с.

2. О.М.-А. Аскери, В.И. Тарусин, Л.Е. Ходырева. Международные стандарты финансовой отчетности. – М.: Аскери, 2006.

3. Організація та облік будівельної діяльності: нормативна база / Уклад В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2004. – 378 с.

4. Соловьева О.В. Зарубежные стандарты учета и отчетности. Учебное пособие. – М.: «Аналитика – Пресс», 1998. – 288 с.