Экономические науки/13. Региональная экономика

Лапан О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Основні тенденції зовнішньоторговельної                  стратегії АСЕАН

 

Прискорений економічний розвиток Азійсько-Тихоокеанського регіону протягом 1980-90-х рр. і швидке відновлення після фінансово-економічної кризи 1997 р. сприяли посиленню регіонального економічного співробітництва та інтеграційних процесів в рамках регіону, а також призвели до зміцнення позиції АСЕАН у світовій економіці.

Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка об’єднує десять країн, входить до числа найуспішніших світових інтеграційних угрупувань, поступаючись тільки ЄС і НАФТА.

З моменту свого заснування в 1967 р. асоціація добилася вражаючих результатів у розвитку національних економік, внутрішньорегіональному співробітництві та зовнішньоторговельній діяльності. У період з 1980 до      1997 рр. щорічне зростання торгівлі між країнами АСЕАН становило 35%, тоді як загальної торгівлі – 25% [2, с. 35]. Протягом останніх років зберігаються високі темпи росту зовнішньої торгівлі, обсяг якої у 2003 р. складав 720 млрд. дол., а у 2006 р. – 1,4 трлн. дол.

Вирішальним фактором розвитку регіону було форсоване нарощування експорту, але водночас слід зазначити, що сильне покладання на експорт спричиняє залежність від ринкової кон’юнктури розвинених країн                    [1, с. 230-231]. На сьогодні зовнішньоторговельний оборот АСЕАН є збалансованим, темпи зростання експорту і імпорту знаходяться приблизно на одному рівні, спостерігається тенденція збільшення обсягів зовнішньої торгівлі і торгівлі в рамках АСЕАН.

Протягом 2003-2006 рр. сальдо зовнішньої торгівлі регіону було позитивним, незважаючи на різке зниження показника в 2004 р. майже в половину, що пов’язано зі значним перевищенням темпів росту імпорту (61,7%), над темпами росту експорту (22,1%). Однак вже у  2005 р. сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося на 9%, у 2006 р. – на 24%, що пов’язано з відповідністю темпів зростання експорту та імпорту: у 2005 р. експорт збільшився на 23,3%, імпорт – на 25,5%, у 2006 р. експорт збільшився на 18,1%, імпорт – на 17,8%.

Основний обсяг зовнішньоторговельного обороту припадає на Сінгапур (510 млрд. дол. у 2006 р.), Малайзію (292 млрд. дол.), Таїланд (257 млрд. дол.), Індонезію (182 млрд. дол.) та Філіппіни (98 млрд. дол.) [3].

Протягом останніх років приблизно 28% зовнішньоторговельного обороту АСЕАН – це зовнішня торгівля країн-членів в рамках угрупування. Так,             у 2005 р. 26% експорту і 24,5% імпорту  угрупування припадало на країни-члени АСЕАН, відповідно 76% експорту і 75,5% імпорту приходиться на інші країни світу [3]. Тенденція зростання зовнішньоторговельного обороту в рамках АСЕАН протягом 2003-2006 рр. відображена на рис.1. Сучасне зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту в рамках АСЕАН обумовлено досягненням успіхів у лібералізації торгівлі: в 1992 р. було підписано угоду про створення зони вільної торгівлі АСЕАН (АФТА), яка визначала механізм поступового, протягом 15 років, зниження внутрішніх тарифів до рівня 0-5% (Бруней, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд це здійснили в 2002 р.) [1, с. 232].

Збільшення питомої ваги внутрішньорегіональної торгівлі означає скорочення торгівлі з іншими країнами і значні витрати, пов’язані з відхиленням торговельних потоків, що суперечить інтересам країн АСЕАН, національні економіки яких є екпортоорієнтованими. Позитивний ефект лібералізації внутрішньорегіональної торгівлі пов’язаний із концентрацією виробництва і капіталу, поглибленням поділу праці та економічних взаємозв’язків в рамках угрупування, оптимізацією структури господарства країн-учасниць, і особливо важливо, призводить до більш ефективного розподілу регіональних ресурсів і здешевлення обміну напівфабрикатами між країнами, що підвищує конкурентоспроможність експорту АСЕАН [1, с. 232].

Рис. 1. Динаміка експорту в країн-членів АСЕАН в рамках об’єднання та до інших країн світу, 2003-2006 рр.

АСЕАН – один із найбільших світових експортерів електроніки, побутової техніки, машин, устаткування, текстильної і сільськогосподарської продукції. Для країн регіону характерна типова експортна товарна номенклатура.

Товарна структура зовнішньої торгівлі країн АСЕАН представлена наукоємкою, високотехнологічною продукцією, продукцією з високим ступенем обробки, а саме: машини, обладнання, комплектуючі, аудіо- та відеотехніка (28% експорту і 27,8% імпорту), ядерні реактори, котли, електрообладнання (16% і 15% відповідно), пластикові та прогресивні запчастини (3% і 2,7% відповідно), продукція органічної хімії (2,9% і 2,5%), транспортні засоби (2,3% і 2,9%), точні та вимірювальні прибори, оптичне і кінематографічне обладнання, медичне обладнання, копіювальні пристрої    (2% і 2,4%) [3].

Особливістю цієї організації є співпраця з деякими іншими країнами за ієрархічним принципом: визначають партнерів по діалогу (Австралія, ЄС, Канада, Нова Зеландія, Південна Корея. США, Японія), партнерів по консультаціям (Китай) і спостерігачів.

Основна частина зовнішньої торгівлі АСЕАН припадає на розвинуті країни світу: США, ЄС, Японію, Південну Корею, що свідчить про значне й рівномірне залучення у світогосподарські зв’язки. Так, у 2005 р. найбільша частка експорту країн АСЕАН припадає на США (14,3%), країни ЄС (12,5%), Японію (1,2%), Китай (8,1%), Південну Корею (3,8%), Австралію (3,0%). Що стосується імпорту, то частка Японії у загальному обсязі складає 14,1%, Китаю та США – 10,6%, країн ЄС – 10,3%, Південної Кореї – 4,1% [3].

Початок співробітництва з Китаєм, Японією і Південною Кореєю має великий інтеграційний потенціал, зокрема, з огляду формування Східноазійської зони вільної торгівлі. 5 листопада 2003 р. на самміті АСЕАН було підписано договір з Китаєм, Індією та Японією про створення зони вільної торгівлі – найбільш масштабного світового торговельного ринку за моделлю ЄС 1960-70-х рр. до 2020 р. Причому підключення до членства в даному мегаблоку планується поетапним: Китаю – з 2010 р., Індії – з 2011 р. і Японії – з 2012 р. [1, с. 236]. Успішна реалізація договору здатна зменшити вплив міжнародних економічних блоків ЄС і НАФТА у міжнародному співтоваристві.

Таким чином, зовнішньоторговельна стратегія АСЕАН характеризується достатньою високою ефективністю. Процеси глобалізації вимагають подальшого розвитку регіональних співробітництва не тільки у напрямку зовнішньоторговельних зв’язків, а і у напрямку тісного інвестиційного, інноваційного, валютного партнерства між країнами Південно-Східної Азії і провідними економіками світу. 

До нових пріоритетів економічного співробітництва відповідно до мети підвищення глобальної конкурентоспроможності АСЕАН віднесено лібералізацію торгівлі послугами, розвиток транспортної й інформаційної інфраструктури, митне співробітництво, поліпшення інвестиційного клімату, уніфікацію стандартів, розвиток туризму [1, с. 231].

Література:

1. Гаврилюк О. В. Глобальна зовнішньоторговельна та інвестиційна стратегія АСЕАН // Регіональна економіка. – 2004. –   № 2. – С. 230-237

2. Шергін С. Азійсько-Тихоокеанська дилема: асиметрична інтеграція та регіональна безпека // Політика і час. – 2003. – № 6. –  С. 30-42

3. www.aseansec.org