Економічні науки/3. Фінансові відносини

Порощай Жанна Василівна

Інститут економіки і прогнозування НАН України, аспірантка відділу фінансово-монетарного регулювання

До питання визначення сутності адміністрування податків

Робота, направлена на організацію сплати податків, є надзвичайно складним процесом. Оскільки, як зауважує О. Шубін, небажання сплачувати податки є цілком природним, оскільки будь-який суб’єкт господарювання прагне захистити своє майно, у тому числі й від держави. І це прагнення практично не залежить від ступеня законослухняності: негативні емоції виникають незалежно від волі і бажання [6, с. 4]. Зважаючи на те, що єдність щодо трактування сутності адміністрування податків серед фахівців відсутня, обґрунтуємо власне визначення.

В.Л. Андрущенко вважає, що податкове адміністрування – це основна функція управління, яка включає в себе планування, організацію, керівництво, облік і контроль [2]. Ми погоджуємось з тим, що адміністрування – це управлінська діяльність і йому властиві всі етапи управління, проте дане трактування сутності адміністрування потребує уточнення, які саме дії включає в себе адміністрування в розрізі функцій управління.

В.М. Мельник вважає, що адміністрування податків – це управлінська діяльність органів державної виконавчої влади, яка пов’язана з організацією процесу оподаткування, засновується на державних законодавчих і нормативних актах та використовує соціально зумовлені і сприйняті правила [3, с. 127]. Ми не погоджуємось з таким трактуванням сутності адміністрування, оскільки цей процес не завжди ґрунтується на соціальному сприйнятті. Про однозначне соціальне сприйняття можна говорити тільки при високому рівні податкової культури в країні, як з боку платників, так і з боку держави.

Ю. Іванов, В. Карпова, Л. Карпов вважають, що адміністрування податкових зобов’язань – процедура реалізації прав і обов’язків суб’єктів податкового права по відношенню узгодження і погашення податкових зобов’язань. Адміністрування податків обов’язково здійснюється на основі сукупності законодавчо закріплених податково-правових норм, які встановлюють процедуру реалізації прав і обов’язків суб’єктів податкового права з приводу узгодження і погашення податкових зобов’язань [2, с. 90]. На нашу думку, обмежуватись тільки контрольними процедурами не можна. Тому ми погоджуємось з думкою К. Швабія, що у найбільш широкому контексті до адміністрування податків можна також відносити елементи дискреційної політики. які спрямовані на врегулювання циклічності соціально-економічного розвитку суспільства за допомогою податкових інструментів. Прикладом цього може бути податкова амністія, зміна податкових законів тощо [5, с. 520]. На нашу думку, до адміністрування також необхідно віднести заходи щодо розробки нових податків та обґрунтування напрямів реформування діючих.

І. Таранов вважає, що адміністрування податків та податковий менеджмент – найбільш соціально виражені сфери управлінських дій. Недоліки податкового адміністрування призводять до різкого зниження надходжень податків до бюджету, збільшують імовірність податкових злочинів, порушують баланс міжбюджетних відносин, нагнітають соціальну напруженість у суспільстві [4, с. 335 – 336]. І. Таранов ототожнює адміністрування і управління оподаткуванням і вважає, що управління оподаткуванням можна визначити як сукупність методів, прийомів і засобів інформаційного забезпечення за допомогою яких органи державної влади та управління скеровують податковий механізм у визначеному законодавством напрямку та координують податкову діяльність при відчутних змінах в економіці та політиці.

Таким чином, узагальнивши наявні підходи до визначення сутності адміністрування податків, вважаємо, що адміністрування податків – це процес, який направлений на організацію оподаткування на законодавчій основі з метою забезпечення своєчасного і необхідного наповнення державного бюджету та уникнення недоїмок та необґрунтованих переплат з боку платників податків.

У процесі адміністрування можна виділити такі напрями робіт: розробка основних положень податкової системи та системи оподаткування, обґрунтування та розробка заходів податкової політики, проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків організацію нарахування, сплати податків, узгодження податкових зобов’язань; здійснення контрольно-перевірочної роботи, впровадження заходів відповідальності за порушення у сфері податкового законодавства.

Список використаних джерел

1. Андрущенко В.Л. Фискальное администрирование как наука и как искусство// Финансы Украины. – 2003. – №6. – С. 27.

2. Іванов Ю.Б., Карпова В.В., Карпов Л.Н. Налоговый менеджмент: Уч. пособие. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 488 с.

3. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу. Монографія:К.: Комп’ютерпрес, 2006. – 278 с.

4. Таранов І.М. Адміністрування та ефективність справляння податків в Україні// Фінансова система України. Зб. наук. праць. – Острог: В-во «Національний університет «Острозька академія», 2007. – Вип. 9. – Ч.1. – С. 220 – 227.

5. Швабій К.І. Ефективність адміністрування податків в Україні: методологія та аналіз// Фінансова система України. Зб. наук. праць. – Острог: В-во «Національний університет «Острозька академія», 2007. – Вип. 9. – Ч.3. – С. 519 – 527.

6. Шубін О.О. Проблеми та негативні наслідки ототожнення понять «податкове планування» і «мінімізація податкових платежів»// Вісник ДонДует. Економічні науки. – 2006. – №4/2 (32). – С.4 – 11.