Економічні науки/7.Облік та аудит.

Кучерова Т.П. Мірошніченко О.М. Сеник Н.В.

Криворізький економічний інститут

Державного вищого навчального закладу

Київський національний економічний університет

Імені Вадима Гетьмана, Україна

Напрямки удосконалення управлінського обліку.

 

Підприємство підписало контракт на поставку 500 одиниць товару з постійним покупцем. Цей покупець здобуває товар на умовах оплати протягом 30 днів після одержання товару зі знижкою 3% від оптової ціни. На складі підприємства є тільки ці 500 одиниць товару. Покупець хоче забрати товар через тиждень. На цей час товар резервується за покупцем.

Наступного дня після підписання контракту на підприємство приходить клієнт, що готовий забрати негайно 450 одиниць товару, відразу розрахуватися за товар і згодний на знижку 2%.

Існуюча на підприємстві система управлінської звітності дозволяє менеджерові, що приймає рішення про роботу із клієнтом, одержати дані про загальну кількість товару на складі й про зарезервований товар. На підставі цих даних менеджер відмовляє другому покупцеві, мотивуючи це відсутністю товару на складі. Він пропонує покупцеві почекати наступного надходження товару на склад, але не може сказати, коли це відбудеться.

Виходячи з наявної інформації й правил роботи підприємства менеджер надійшов правильно, але підприємство втратило можливість продати додатково 450 одиниць товару, одержати більше високий прибуток за рахунок меншої знижки й одержати негайну оплату всієї партії, тобто додатковий прибуток за рахунок вартості грошей.

Діяльність кожного підприємства проявляється у двох сферах: зовнішньої й внутрішньої. Керівництва підприємства приймає рішення, які стосуються обох цих сфер (або сторін).

Зовнішня сторона - це взаємодія із зовнішніми для підприємства факторами, що впливають на діяльність підприємства. До них ставляться такі загальні фактори, як чинне законодавство, специфічні місцеві умови, і самої головне - особливості купівельного поводження стосовно пропонованого підприємством товару. Покупці сприймають й оцінюють саме зовнішню сторону діяльності підприємства, кінцевим результатом якої є створення певного іміджу як товару, так і самого підприємства.

Внутрішня сторона - це те, що перебуває усередині підприємства й визначає, наскільки ефективно налагоджена робота на ньому. У самому загальному виді до внутрішніх факторів можна віднести структуру підприємства, що існують бізнеси-процеси й бізнеси-операції, використовувані в процесі роботи підприємства ресурси.

Раціональною основою прийняття правильних рішення й у зовнішньої, і у внутрішньої сферах є наявність необхідної для коректного аналізу достовірної інформації. Однак, на багатьох підприємствах керівники покладаються більше на інтуїцію, а не на точну інформацію про реальну ситуацію. І причина цього найчастіше не в тім. що одержувати інформацію складно або неможливо. Просто в багатьох керівників навіть високого рівня не завжди є розуміння того, яка інформація може бути їм корисна і яким образом цю інформацію можна одержати. Тому багато консалтингових проектів починаються з того, що керівникам підприємства докладно порозумівається, "чого вони можуть хотіти", тобто яку інформацію, у яких видах і з якою регулярністю вони повинні одержувати від підлеглих, і як ця інформація може бути використана для роботи.

Оскільки підприємство здійснює свою діяльність у двох сферах, те й збір інформації також здійснюється у двох напрямках. Збір й аналіз зовнішньої інформації є однієї з головних функцій маркетингу. Одержання внутрішньої інформації, як правило, здійснюється на основі управлінського обліку, що забезпечує керівництво підприємства даними, необхідними для аналізу поточного положення й прийняття управлінських рішень. Керівництво підприємства одержує необхідні дані, якщо на підприємстві існує раціонально побудована система управлінської звітності. Тому побудова такої системи є першим необхідним кроком на шляху підвищення ефективності роботи підприємства

Вибір оптимальної виробничої програми неможливий без знання попиту на конкретні види товарів і послуг. Ціна продукції - це те, що диктує ринок. Тому попит на конкретну продукцію (максимальний обсяг продажів цієї продукції в даному місці за деякий період часу за певною ціною) є обмеженням, що більшою мірою диктує зовнішнє середовище, і яке обов'язково варто враховувати при розробці планів роботи підприємства.

Для одержання необхідної інформації відділ маркетингу використає різні методи аналізу ринку, споживачів і конкурентів. На підставі отриманих даних будуються прогнози зміни купівельного попиту. Ступінь точності прогнозу попиту, показує ефективність роботи відділу маркетингу й збуту. Вся діяльність підприємства планується залежно від прогнозу продажів. Вибравши найбільш вигідні товари й послуги для підприємства, необхідно уточнити цільовий сегмент, тобто визначити споживачів, на яких розрахований випускає продукт, що, а також ряд інших маркетингових характеристик діяльності підприємства. Відділ маркетингу: як створити й для чого використати

У чому виражається підтримка відділу маркетингу з боку генерального директора? У першу чергу, у тім, що генеральний директор повинен прийняти за аксіому те, що тільки підприємства з добре поставленою маркетинговою діяльністю, що володіють всебічною глибокою інформацією про ринок своєї продукції, про своїх споживачів і конкурентів і здатні на основі правильних висновків із цієї інформації приймати раціональні управлінські рішення, тільки ці підприємства зможуть домогтися успіху в умовах вільного ринку.

Література:

1.     Информационное обеспечение принятия управленческих решений. Нестеров В.П.

2.     Применение программных средств для построения и функционирования системы управления качеством. Ивлеев В.А. Попова Т.В.