Мойсейченко Павло Олександрович

здобувач Донецького державного університету управління

аналіз українського законодавства відповідно до вимог Світової організації торгівлі (СОТ)

Для адаптації українського законодавства відповідно до вимог СОТ слід доповнити пункт 2 статті 4 Декрету КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію" новим абзацом, яким передбачити розробку та затвердження державних стандартів України на основі стандартів, розроблених міжнародними організаціями, включаючи Комісію з "Кодекс Аліментаріус", Міжнародне епізоотичне бюро, міжнародні та регіональні організації, що діють у рамках Міжнародної конвенції із захисту рослин.

Також слід доповнити статтю 4 Декрету новим пунктом, в якому буде передбачено періодичний перегляд державних стандартів України з метою визначення їх відповідності вимогам СОТ та належного наукового обґрунтування для продовження терміну їх використання.

Вимагає доповнення і стаття 12 Декрету. Зокрема, там слід визначити термін набуття чинності та друкування нових нормативних актів у галузі стандартизації і сертифікації. Термін повинен бути достатній для ознайомлення з ними зацікавлених сторін у інших країнах-членах СОТ.

Також вступ до СОТ потребує розробки нормативного акту, в якому має бути визначена уніфікована процедура контролю, тестування та сертифікації, що включає: стандартний термін проходження процедури контролю, тестування та сертифікації; порядок визнання іноземних сертифікатів відповідності; можливість заявнику вносити корективи до документації у разі виявлення незначних помилок при проходженні процедури контролю, тестування та сертифікації; повідомлення заявника про стадію проходження процедури; конфіденційність інформації про імпортовані товари, яка виникає або надається у зв'язку з проходженням процедури сертифікації, контролю та тестування; вимоги щодо надання інформації при проходженні процедури, обмежені до мінімуму; забезпечення рівних умов проходження процедури сертифікації, контролю та інспектування для всіх суб'єктів господарювання; встановлення можливості перегляду скарг стосовно виконання процедур контролю, тестування і сертифікації та внесення коректив у випадках, коли скарга є обґрунтованою.

Розглянемо далі деякі положення Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994 р. (антидемпінгові заходи) статті 1 (режим найбільшого сприяння) та статті 3 (національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання).

Параграф 8 статті 5 Угоди передбачає випадки, коли антидемпінгове розслідування має бути негайно припинено. У зв'язку з цим необхідно внести зміни до частини 9 статті 12 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" передбачивши граничні обсяги демпінгового імпорту з країн-членів СОТ, при яких антидемпінгове розслідування не порушується.

Антидемпінгове розслідування не повинно порушуватись щодо імпорту з країн-членів СОТ, обсяг якого становить менше ніж 3% від експорту аналогічного товару з України, якщо разом обсяги імпорту із зазначених країн становлять менше ніж 7% від обсягу експорту аналогічного товару з України.

Відповідно до вимог параграфу 2 статті 7 Угоди попередні заходи можуть набути форми попереднього мита, яке не перевищує попередньо обчисленої демпінгової різниці. Параграф 1 статті 9 Угоди вимагає встановлення уповноваженими органами влади члена СОТ (імпортера) антидемпінгового мита на рівні повної демпінгової різниці чи меншої суми. Розрахунок демпінгової різниці визначається згідно з положеннями статті 2 Угоди.

Слід внести зміни до частин 8, 9 статті 14 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" встановивши порядок визначення розміру ставки попереднього та остаточного антидемпінгового мита на основі розрахунку демпінгової маржі за правила, встановленими у статті 9 Закону.

Параграфи 1 та 2 статті 3 ГАТТ-94 встановлюють такі вимоги щодо режиму внутрішнього оподаткування та регулювання:

- внутрішні податки та інші внутрішні збори й закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього продажу, не повинні застосовуватися до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва;

- товари, які походять з території будь-якої сторони, імпортовані на територію будь-якої іншої сторони, не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки та інші внутрішні збори будь-якого роду, які перевищують податки та збори, що прямо чи опосередковано застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Тому є необхідним внесення змін до статей 4, 6, та 7 Закону "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби". У зазначених статтях говориться, що митна вартість імпортованих товарів з метою оподаткування акцизним збором не може бути меншою за індикативні ціни. Встановлення індикативних цін суперечить положенням параграфів 1 та 2, тому що створює можливість для опосередкованого захисту вітчизняних товарів.

Також необхідним є внесення змін до підпунктів 5.1.1 та 5.1.2 статті 5 Закону "Про податок на додану вартість". Зазначеними підпунктами від оподаткування ПДВ звільнені операції продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування та з продажу (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва; продажу книжок вітчизняного виробництва; продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва. Подібні пільги, хоча й можуть бути певною мірою економічно виправдані та мають деякий соціальний зміст, проте вони суперечать вимогам СОТ і їх доведеться скасувати.

Мають бути внесені зміни і до частини 6 статті 3 Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" щодо скасування пільгового режиму видачі торгових патентів при торгівлі деякими вітчизняними товарами. Існуюча норма створює нерівність у вимогах, які стосуються внутрішнього продажу.

Таким чином, навіть поверховий огляд необхідних змін у законодавстві України свідчить про масштабність таких змін та про значні економічні й стратегічні (регулюючі) поступки, що їх має взяти на себе Україна, приєднуючись до СОТ.