Шаталова Наталя Олександрівна

аспірант Донецького державного університету управління

аналіз нормативно-правової бази управління інвестиційною діяльністю в україні

Основним механізмом, що використовує держава в управління інвестиційною діяльністю, є розробка нормативно-правової бази. На сьогодні в Україні вже створено правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера діяльності регулюється низкою Законів України ("Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування" тощо), понад 10 Указами Президента, а також Постановами та Розпорядженнями КМУ.

За 2006 - початок 2007 рр. було розроблено і ухвалено декілька принципових нормативно-правових актів. Їх важливість зумовлена унормуванням питань інвестиційної діяльності на регіональному рівні, посиленням інституційного впливу на становище у сфері залучення інвестицій.

Враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення плану заходів по виконанню програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки" (2002) і на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2003 року "Деякі питання оцінювання роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо залучення інвестицій, здійснення заходів з поліпшення інвестиційного клімату, проведення моніторингу умов інвестиційної діяльності та стану роботи із зверненнями інвесторів", у 2006 році наказом Міністерства економіки України було затверджено Методику оцінювання роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо залучення інвестицій, здійснення заходів з поліпшення інвестиційного клімату у відповідних галузях економіки та регіонах. Згідно методики, таке оцінювання здійснюються з метою забезпечення проведення відповідних оцінок та аналізу впливу центральних і місцевих органів виконавчої влади на інвестиційний клімат.

Постановою Кабінету Міністрів від 24 січня 2007 року було затверджено Положення про Раду інвесторів при Кабінеті Міністрів України. Серед її основних завдань - надання пропозицій щодо реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток адміністративно-територіальних одиниць; сприяння ефективній взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарської діяльності у сфері інвестиційної діяльності. Рішення Ради мають рекомендаційний характер, хоча і є обов'язковими для розгляду органами місцевої влади.

Слід зазначити, що правова база, що регламентує інвестиційну діяльність, ще неструктурована. Не всі питання, що стосуються інвестиційної діяльності, врегульовані. Так, незважаючи на те що у 2005 році було прийнято Постанову Верховної Ради України "Про прийняття за основу проекту Закону України про іпотечні цінні папери", і досі не ухвалено цей закон, функціонування такого виду цінних паперів регламентоване окремим законодавчими актами. Залишаються неузгодженими повноваження у сфері інвестиційної діяльності, регламентовані у Законах України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації". Не створений єдиний інституційний простір нормативно-правового управління інвестиційно-правовою діяльністю на регіональному рівні.

На державному рівні перед органами влади постає завдання усунути надмірну диференціацію показників інвестиційної діяльності по регіонах шляхом реформування нормативно-правової бази і коригування розподілу інвестиційних ресурсів. Органи місцевої влади мають сприяти підвищенню інвестиційної привабливості регіонів.

Одним з пріоритетних напрямів залишається інвестування в інноваційну сферу. Інноваційна активність промислових підприємств України надзвичайно низька порівняно з країнами ЄС. Для країн ЄС частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції як правило не опускається нижче 20 %. В Україні ж у 2005 р. обсяг реалізованої інноваційної продукції складав 24,5 млрд. грн., що становило лише 6,4 % загального обсягу реалізованої промислової продукції. Переважна більшість вітчизняних підприємств залишається поза конкурентною боротьбою, яка в основному зосереджується у сфері безперервного освоєння нових технологій.

Внутрішній ринок не є активним споживачем інноваційної продукції національних виробників, фактично не сприяє підвищенню конкурентоспроможності економіки. Це підтверджується ростом частки інноваційної продукції промислових підприємств, яка спрямовується на експорт: якщо у 2000 р. цей показник складав 20,9 %, то вже в 2004 р. - 42,5 %.

Отже, збільшення обсягів залучення інвестицій, і насамперед в інноваційні галузі, сприятиме економічному зростанню країни, і як наслідок – стабільному надходженню платежів до бюджетів.

Управління інвестиційною діяльністю залишається стратегічним напрямком політики регіонального розвитку. Держава в цьому процесі повинна відіграватиме роль координуючого та направляючого центру, запобігаючи економічній відокремленості регіонів, що сприятиме економічному зростанню. Для цього насамперед необхідно внести зміни до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" стосовно надання повноважень по розробці основних напрямків інвестиційної політики на території регіону щодо залучення коштів під перспективні інвестиційні проекти, визначення основних пріоритетів інвестування регіону, координації інвестиційних проектів.

Головним завданням на короткострокову перспективу є підготовка необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності методів економічного механізму державного управління з метою формування основи та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього необхідно здійснити низку першочергових заходів з формування єдиних стратегічних цілей та послідовності економічних реформ.