Дорофієнко В’ячеслав Володимирович

доктор економічних наук, професор Донецького державного університету управління

Лагно Валерій Тимофійович

здобувач Донецького державного університету управління

Розвиток бізнес-освіти в регіоні – основа сталого розвитку підприємств малого бізнесу

Сталий розвиток підприємств малого бізнесу в регіоні може здійснюватися тільки за наявністю відповідних спеціалістів.

Перш за все, в 45 містах та районах області при формуванні планів соціально-економічного розвитку на майбутній рік і відповідних бюджетів є наявна потреба у формуванні також відповідних місцевих замовлень на підготовку менеджерів для організації підприємств малого бізнесу. 

По друге, необхідно визнати неприбутковий статус закладів, що реалізують програми підготовки бізнес-персоналу, без прив’язки до форми власності. Необхідно внести зміни до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема, другий абзац підпункту 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 викласти в редакції, щоб доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці “а” підпункту 7.11.1 пункту 7.1 статті 7, зокрема доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ зараховувались до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовувались виключно для фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування виробничої діяльності згідно з їх статутами), звільнялися від оподаткування.

Крім того, визнання неприбуткового статусу організації у відповідності до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зі змінами і доповненнями дозволяє включати до складу валових витрат суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) до неприбуткових організацій, але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

Таким чином, визнання неприбуткового статусу закладів, що реалізують програми підготовки бізнес-персоналу, дозволить збільшити їх фінансування за рахунок реінвестиції прибутку в розвиток підготовки бізнес-персоналу та підвищить активність підприємств і організацій у наданні благодійних внесків.

По-третє, необхідно внести до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” спеціальний розділ про оподаткування коштів підприємств і організацій, що направляються на фінансування підготовки бізнес-персоналу в регіонах України, де існує високий рівень безробіття.

Четверте, необхідно передбачити податкові пільги для фізичних осіб, що інвестують бізнес-освіту. Так, при обчислюванні податку з фізичної особи доцільно зменшувати сукупний дохід, отриманий у звітний період, на суму витрат, передбачених для оплати бізнес-навчання в акредитованому навчальному закладі.

По-п’яте, заради більш систематичної, організованої, структурованої регіональної політики з підготовки бізнес-персоналу доцільно створити регіональну агенцію з розвитку бізнес-персоналу, куди, крім представників відповідних Управлінь облдержадміністрації (Головне управління економіки, Головне управління промисловості, Головне управління праці та соціального захисту, Управління освіти та науки України,), мають увійти та набути обов’язків і відповідальні представники закладів бізнес-освіти, підприємств недержавної форми власності. Така агенція для формування політики в галузі бізнес-освіти має налагодити співпрацю з органами місцевого самоврядування, які мають плани на створення робочих місць, з асоціаціями роботодавців, торговельно-промисловими палатами та організаціями, регіональними фондами, що надають технічну і фінансову допомогу.

Для того щоб підприємства малого бізнесу функціонували на засадах самоорганізації і партнерства необхідно набрати їх критичну масу, яка у Донецькому регіоні складає 150 тисяч підприємств. Сьогодні таких підприємств менше ніж 30 тисяч. В той же час щорічно у вищих навчальних закладах регіону випускається близько 5 тисяч менеджерів, половина з яких працевлаштовується не за фахом. Ось чому так важливо сьогодні звернути увагу на підготовку фахівців для організації підприємств малого бізнесу.    

Сьогодні виникла потреба підготовки бізнес-персоналу для проведення реформування ЖКГ. Для реалізації завдань Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Донецької області потрібні підготовлені спеціалісти, навчені менеджменту та управлінню нерухомістю, в тому числі управлінню загальним майном в ОСББ, сервісному обслуговуванню, володінню методами бізнес-планування.

Необхідний комплексний підхід до формування системи підготовки та перепідготовки кадрів, підвищення професійного рівня працівників по всій кваліфікаційній мережі працюючих в ЖКГ.

Пропонується застосування багаторівневої підготовки кадрів для сфери житлово-комунального господарства:

Перший рівень: "заступники міських голів з питань житлово-комунального господарства": підвищення кваліфікації в рамках виконання службових обов’язків: ознайомлення з передовим досвідом реформування житлово-комунального господарства, в тому числі світовим, тривалість програм - до 72 год.; здобуття кваліфікації магістра за спеціалізацією «житлово-комунальне господарство», тривалість програми - до 1890 год. або 1 рік навчання.

Другий рівень: "керівники підприємств": здобуття інженерної освіти і синтез програм підготовки інженерів та управлінців в рамках спеціальностей «водопостачання і водовідведення», «теплогазопостачання і вентиляція», «міське господарство і будівництво», «автодороги та аеродроми», «прикладна екологія», «економіка підприємства: спеціалізація «економіка міського господарства», тривалість програми - 4725 год. або 2,6 роки при наявності попередньої вищої освіти; здобуття базової освіти бакалавра інженерії, тривалість програми 4 роки; здобуття кваліфікації магістра за спеціалізацією щодо специфіки діяльності підприємства, тривалість програми - до 1890 год. або 1 рік навчання. підвищення кваліфікації за короткостроковими програмами на замовлення підприємств.

Третій рівень: "середня управлінська ланка підприємств": здобуття вищої освіти за фахом (4 роки); здійснення систематичних програм підвищення кваліфікації в рамках службових обов'язків, що виконуються (наприклад, методика розрахунку тарифів, впровадження технічних новацій в ЖКГ, взаємовідносини із контролюючими органами, тендерні процедури, тощо; тривалість програм - 72 - 144 год.;

Четвертий рівень: "інженерний склад підприємств": здобуття вищої освіти за фахом (4 роки); здійснення програм підвищення кваліфікації і укладання договорів про науково-технічну співдружність із вищими навчальними закладами, що дозволить оперативно реагувати підприємствам на технічні новинки в сфері ЖКГ; тривалість програми - 72 - 144 год.;

П'ятий рівень: "нижня управлінська ланка": здобуття базової вищої освіти за фахом (4 роки); стажування та перепідготовка кадрів для виконання покладених на них функцій).

Крім того пропонується здобуття робочої спеціальності за такими ліцензованими спеціальностями: маляр-штукатур; муляр; плиточник-линцювальник; монтажник санітарно-технічних систем і устаткування; монтажник гіпсокартонних конструкцій; електрогазозварювальник; оператор котелень; тощо. Тривалість підготовки 2,5 місяці при наявності попередньої освіти і 8 місяців на базі середньої освіти.

Можливе також застосування новітніх інноваційних технологій навчання - дистанційної освіти.