Орлов В.В.
Аспірант, Класичний приватний університет, м.
Запоріжжя
Молодь виступає важливим, однак не єдиним суб’єктом регіонального ринку праці. Поряд з нею на ринку праці активно діють представники інших вікових груп економічно активного населення. Рівень та умови працевлаштування молоді будуть залежати від параметрів її конкурентоздатності, які безпосередньо пов’язані з такими змістовними складовими людського чиннику виробництва як трудовий потенціал та людський капітал. Під трудовим потенціалом розуміється сукупна можливість населення, в тому числі і молоді, до активної трудової і підприємницької діяльності. Людський капітал означає реалізацію цієї можливості безпосередньо в процесі економічної діяльності і отримання відповідного доходу.
І трудовий потенціал, і людський капітал охоплюють такі якісні риси працівника як рівень освіти і професійної підготовки, рівень здоров’я, мобільності, мотивацію працівника до трудової діяльності. Саме вони визначають конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці, формують ті переваги, які забезпечують успішне працевлаштування, ефективну трудову діяльність та кар’єрне зростання.
Трудовий потенціал, відповідно класифікації Б.М. Генкіна, має наступні компоненти: здоров’я; моральність і вміння працювати в колективі; творчий потенціал; активність; організованість і ассертивність; освіта; професіоналізм; ресурси робочого часу. Дані компоненти складно оцінити, ще більш складно по них знайти оцінку трудового потенціалу в цілому. Однак вони влучно вказують на основні характеристики, які повинна мати людина в економічній сфері використання [1].
У загальному прийнято вважати, що у випадку, коли людина володіє трьома з перерахованих компонентів, вона в будь-який час може бути найнятою за робітничим фахом. Поєднання в одній особі чотирьох з цих якостей дозволить бути робітником, який краще оплачується. Людина, яка одночасно володіє п’ятьма такими якостями зустрічається дуже рідко, в той же час вона має високі шанси добитися значних успіхів у працевлаштуванні і трудовій діяльності.
Проведене дослідження становища різних категорій молоді на ринку праці дало змогу визначити основні параметри конкурентоспроможності молоді:
освітньо-професійний рівень, інтелектуальний та творчий потенціал, який охоплює рівень та якість здобутої професійної освіти, її відповідність потребам економіки, професіоналізм, нагромаджений інтелектуальний потенціал, творче відношення до праці;
професійну мобільність працівника, його здатність і готовність до освоєння нових професійних знань, підвищення кваліфікації, до пошуку більш привабливого ринку праці, але і в рамках національного та міжнародного ринків праці;
рівень здоров’я, здатність витримувати сучасний ритм та інтенсивність праці, здатність фізично і психічно адаптуватися до швидких змін умов праці;
економічне становище, рівень життя, що забезпечує доступ до якісної освіти, охорони здоров’я, дає змогу здійснювати більш тривалий пошук відповідного робочого місця;
соціально-ментальні риси, такі як активність, ініціативність, відповідальність, готовність до співпраці, до роботи в колективі тощо.
Три складові конкурентоспроможних характеристик працівників – освіта, творчий потенціал, професіоналізм достатньо тісно зв’язані між собою. Рівень освіти впливає як на творчий потенціал, так і на професіоналізм. Освіта в тій чи іншій мірі відкрита, більш доступна для кожної молодої людини і її рівень може в основному залежати від окремого індивіду. Творчий потенціал треба розвивати. Відомо, що найбільших успіхів в економічному розвитку та підвищенні якості життя досягають ті країни, де створені найкращі умови для реалізації творчих здібностей, особливо в сфері науки, винахідництва та раціоналізації.
Рівень загальної та професійної освіти молоді визначає можливість її ефективного використання в економіці, можливість виконання тих чи інших видів роботи. Невідповідність структури і рівня професійної освіти молоді потребам ринку праці не дозволяє використовувати частину робочої сили молоді у виробництві, приводить до молодіжного безробіття, невиправданих витрат часу і коштів на перепідготовку.
Важливою умовою конкурентоспроможності молоді є її здоров’я. Характеризуючи комплексність поняття трудового потенціалу, М.І. Долішній відмічає: „Усі складові соціально-трудового потенціалу однаково важливі, хоч окремі з них, нехай і умовно, претендують на головні ролі. Йдеться про таку його складову, як здоров’я, яке є одним з визначальних у добробуті індивіда. На перший погляд може здатися, що категорія здоров’я не характеризує соціальну сутність трудового потенціалу, бо йдеться насамперед про фізичні ознаки людини. Насправді здоров’я є продуктом соціальних чинників і від фізичного й психічного стану залежить трудова активність людей в усіх сферах, зокрема у сфері духовної творчості. Причинно-наслідкові взаємодії у системі соціально-трудового потенціалу надто помітні, щоб їх вилучати зі складу останнього. Тому питання про місце і роль здоров’я як чинника трудового потенціалу заслуговує на особливу увагу” [2]. Для молоді складова трудового потенціалу „здоров’я” має ще більше значення, оскільки організм молодої людини фізіологічно формується до 24 років, а працювати або навчатись вона розпочинає значно раніше. Не зміцнілий організм молодої людини і після 24 років більш легко піддається шкідливому впливу зовнішніх факторів, ніж дорослої людини. Тому складову трудового потенціалу „здоров’я” для робочої сили молоді слід рахувати як одну з найбільш важливих в забезпеченні її конкурентоспроможності. По-перше, міцне здоров’я дає змогу здобути вищий рівень загальної та професійної освіти з меншими зусиллями. По-друге, високий рівень здоров’я молоді гарантує її повне використання у трудових процесах, неперервне зростання показників соціального забезпечення та створює передумови до кар’єрного росту.
Список
використаної літератури:
1.
Генкин Б.М. Экономика и социология
труда. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 412 с.
2.
Долішній М., Злупко С., Злупко Т.
Трудовий потенціал, зайнятість і ринок праці. (теорія і практика). – Львів: ІРД
НАН України, 1997. – 340 с.