Білокопитов В.І.

Сумський національний аграрний університет

ДОМАШНЄ ЧИТАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ НЕЛІНГВІСТИЧНИХ ВНЗ

Учні середньої школи вже оволодівають читанням відповідно до вимог чинної Програми та Державного стандарту з іноземних мов. На етапі навчання у вищому навчальному закладі ми також не повинні забувати про читання як рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який передбачає техніку читання й розуміння того, про що вони читають.

Існує багато різних класифікацій видів читання. В основу кожного з них покладені різні принципи. Так, розрізняють читання на види за:

▫ психологічними особливостями їх сприйняття: перекладне (коли той, хто вивчає мову для розуміння того, що він читає, має перекладати увесь текст, а не окремі складні для нього місця) – безперекладне (розуміння того, що читаєш) може бути на будь-якому етапі навчання. Для цього текст повинен бути зрозумілим за змістом та формою; аналітичне (читання, при якому увага того, хто читає частково відключається від мовного оформлення тексту, через що читання уповільнюється) – синтетичне (навчає розумінню простих текстів без застосування аналізу та перекладу);

▫ кількістю прочитаного: екстенсивне – інтенсивне;

▫ умовами виконання текстів: самостійне – несамостійне; підготовлене – непідготовлене;

▫ способом читання: пасивне – активне;

▫ місцем та часом читання – позакласне, домашнє.

Зупинимося на останньому виді детальніше.

Основне призначення домашнього читання – отримання інформації з текстів іноземною мовою.

Під терміном домашнє читання можна розуміти обов’язкове для всіх, хто вивчає мову, додаткове по відношенню до підручника, постійне читання з метою отримання необхідної інформації. Домашнє читання повинно бути постійним, систематичним. Для того, щоб це читання було постійним, воно повинно бути універсальним (хоча постійно може з’являтись проблема з різним рівнем підготовленості студентів). Для цього тексти повинні бути легкими, адаптованими з художньої, науково-популярної літератури. На старших курсах, де вивчається мова професійного спілкування, вже можна використовувати тексти загальноспеціального або вузькофахового спрямування. Наприклад, для студентів факультету ветеринарної медицини можна використовувати тексти про тварин, їх годівлю та утримання (Kinds of Bears, The Beavers and Their Life Cycle, The American Bison, Cattle, Life History of a Dog, Mammals, Blood, Vitamins, Organs System) тощо. Так само можна підібрати загальноспеціальні та вузькофахові тексти для студентів інших технологічних спеціальностей. Необхідно, щоб ці тексти базувалися на вивченому лексичному та граматичному матеріалі.

Систематичне та планомірне домашнє читання є важливим джерелом та засобом збільшення лексичного запасу та розвитку навичок усного мовлення студентів. За характером розуміння – це синтетичне читання, бо мовна форма текстів у цьому випадку не потребує значних розумово-вольових зусиль для його розкриття, а головна увага спрямована на отримання інформації.

Домашнє читання іноземної літератури має стати невід’ємним та рівнозначним компонентом усього процесу навчання іноземним мовам. Безсумнівно, що інтенсивне читання дає можливість проникнути значній кількості мовних комбінацій, граматичних структур та лексичних словосполук. через свідомість студентів за одиницю часу

Домашнє читання має відіграти головну роль у:

▫ розвитку вмінь та потреб читання у студентів;

▫ формуванні психофізіологічних механізмів читання як діяльності, процесу;

▫ удосконаленості мовленнєвих навичок студентів на базі прочитаного.

У процесі навчання іноземній мові читання є одним з основних джерел мовної та соціокультурної інформації. Використання книжок, окремих фахових текстів для читання дозволяє не тільки перетворити процес вивчення іноземної мови в цікаву, захоплюючу справу, але й допомагає студентам ознайомитися з сучасними реаліями країни, мова якої вивчається. Загальнофахові тексти надають студентам можливість поглибити свої знання щодо фактів про умови життя тварин та їх догляд.

Заняття з домашнього читання дуже корисні: по-перше, студент контактує з сучасною мовою, а не умовно-навчальною; по-друге, у студента є можливість виказати свою точку зору та дати оцінку твору, головним діючим героям, фактам та ситуаціям, які викладаються.

Щодо мети організації домашнього читання, то на сьогодні визначається дві тенденції:

1) читання з метою зрозуміти текст;

2) читання як підготовка до бесіди за матеріалом прочитаного.

Існує точка зору, що домашнє читання повинно бути вправою лише в читанні і що його не треба ускладнювати іншими видами мовної діяльності (обговорення прочитаного). Таке судження викликає суперечності при розгляді доцільності використання домашнього читання. Тому, на нашу думку, ускладнення читання вправами та завданнями – необхідна умова, що мотивує у подальшому мовленнєву діяльність.

Читаючи текст, людина повторює звуки, букви, слова та граматику іноземної мови, запам’ятовує написання слів, значення словосполучень, а це є головним при удосконаленні знання мови, яка вивчається.

Разом з організацією домашнього читання має значення і зміст навчального матеріалу, призначеного для читання. Тематика текстів для домашнього читання має, хоча б частково, співпадати з лексичними темами, які вивчаються на цьому етапі. Вивчаючи на практичних заняттях теми «Подорож», «Сільськогосподарські підприємства», «Ссавці» та ін., доцільним буде для домашнього читання підібрати подібні тексти. Вибір тексту для домашнього читання не повинен бути випадковим.