Філологічні науки/6. Актуальні проблеми перекладу

Спіркіна О.О.

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України

Скорочення як необхідний елемент у вивченні

професійно-орієнтованої термінології

 

         Проблема вивчення професійно-орієнтованої лексики, зокрема скорочень, студентами технічних вищих навчальних закладів була і є актуальною у сучасній методичній науці. Знання термінологічних скорочень необхідне студентам насамперед при читанні спеціальних текстів за фахом у вищому закладі освіти з метою отримання професійної інформації, для ведення професійно-орієнтованої дискусії із зарубіжними фахівцями, а також при написанні анотації, реферату чи повідомлення. Тому викладачу іноземної мови за професійним спрямуванням необхідно на заняттях з англійської мови навчати студентів термінологічних скорочень, у порівнянні їх з українськими.

         Насиченість скороченнями – особливість науково-технічної літератури. Це пояснюється тим, що терміни у вигляді складних слів та словосполучень незручні для користування, тому часто складний термін вживається як короткий варіант у вигляді його головного компоненту. Це явище є характерним як для англійської, так і для української мови.

         Скорочення – надзвичайно продуктивний спосіб словотворення, особливо характерний для 20-го та 21-го століть. У звязку з розвитком техніки безперервно формуються нові скорочення, що знаходить своє відображення у мові:

DVDdigital video disc (цифровий відеодиск);

CD-ROMcompact disc read-only memory (постійний запам’ятовуючий пристрій на компакт-диску).

         Скорочення під час письмового перекладу економить місце і час. Скорочення бувають загальноприйняті і виняткові. Загальноприйняті (або лексичні скорочення) входять до словникового складу мови разом з повними термінами і термінологічними словосполученнями. Вони вживаються, як у письмовій, так і в усній мові. Значення загальноприйнятих скорочень подаються у словниках:

g грам; Aампер; KW кіловат

         Виняткові (текстові скорочення) вживаються окремими авторами з метою запобігання повторення довгих назв та економії місця. Виняткові скорочення пояснюються у тексті або у примітках. У деяких випадках виняткові скорочення переходять до темінологічних скорочень.

         Великий інтерес викликає співвідношення скороченого слова до його повної форми:

1) Скорочення може вважатися варіантом або синонімом і відрізнятися від повної форми якісно, стилістично та емоційно:

doc. – doctor (лікар); exam. – examination (екзамен).

2) Скорочення є окремим словом, якщо зв'язок між ним та повною формою визначається лише етимологічно:

chap (парубок) – chapman (торговець-мандрівник).

         В цьому випадку скорочення і його повна форма існують у мові незалежно одне від одного.

         В англійській термінологічній лексиці можна виділити наступні типи скорочень:

1) Буквенні скорочення:

а) Скорочене слово – його перша буква, а скорочене словосполучення – перші букви компонентів. Такі скорочення також зустрічаються у пожежно-технічній термінології.

MES – Ministry of Emergency Services (Міністерство з надзвичайних ситуацій);

FDFire Department (Управління пожежної охорони);

FPFeed Pump (всмоктувач).

         Вони можуть бути усталими і добре відомими, входити до словників скорочень, і оказіональними, такими, що використовуються для стислого найменування громадських утворень, комісій тощо, і розшифровування яких можливе лише за умови наявності попереднього вживання у тексті чи широкого контексту або доброї обізнаності з реальностю.

         Існує два способи читання таких абревіатур:

– послідовна алфавітна вимова початкових літер:

BBC, the USA

 вимова скорочення одним словом:

UNESKO, NATO

         Скорочення, що належать до цієї групи, інколи можуть вживатися окремо від своїх прототипів.

         До складу сучасної української пожежно-технічної терміносистеми активно входять іншомовні абревіатури, запозичені здебільшого з англійської мови.:

IPEXImpulse Fire Extinguishing Technology (технологія імпульсного пожежогасіння)

б) У ряді випадків буквенному скороченню підпадає тільки перший елемент, який вимовляється як алфавітна назва даної букви:

V-Day – Victory Day (День Перемоги);

A-field – alphanumeric field (поле буквенно-цифрових даних).

         Внаслідок широкого вживання скорочень існує багато омонімічних форм, що спричиняє труднощі при виборі потрібного значення:

c. – calorie (грам-калорія); c. – carat (карат); c. – centimeter (сантиметр); c. – century (століття); c. – circa (приблизно); c. – curie (кюрі).

2) Складові скорочення являють собою початкові склади компонентів словосполучень. Вони пишуться разом і читаються як одне слово:

hazmatshazardous materials (небезпечні матеріали);

propwashpropeller wash (потік повітря від гвинта);

non-com – non-commissioned officer (сержант).

3) Усічені (скорочені) слова:

а) Скорочення слова, при якому залишається початкова частина слова:

lub(e) – lubrication (мастило); subsubmarine (підводний човен).

б) Скорочення слова, при якому скорочується початкова частина слова:

chute – parachute (парашут); phone – telephone (телефон).

в) Скорочення слова, при якому відпадає середня частина слова:

RY – railway (залізниця).

г) Скорочення слова, при якому залишаються два склади:

ammo – ammunition (боєприпаси); memo – memorandum (меморандум).

         Отже термінологічні скорочення пронизують весь курс ділової англійської мови, і завдання викладача – знайти такі форми і методи їх подачі та опрацювання, які зробили б цей процес цікавим і бажаним для студентів. Перш за все – це використання сучасних інформаційних технологій, інтерактивних методів і прийомів навчання, які сприятимуть тому, щоб навчити студентів активно вживати термінологічну лексику, зокрема скорочення, у будь-яких видах мовленнєвої діяльності.

 

Література:

1.     Алексеев Д.И. Сокращение слова в русском языке. – Саратов: Изд-во Саратов. гос. ун-та, 1979. – 327 с.

2.     Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. – М.: Воениздат, 1972. – 320 с.

3.     Коваленко А.Я. Науково-технічний переклад. Навчальний посібник для шкіл з поглибленим вивченням англійської мови, профільних класів та загальноосвітніх закладів технічного спрямування. – Тернопіль: Вид-во Карп’юка, 2004. – 284 с.

4.     Фоломкина С.К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе. – М.: Высшая школа, 1987. – 208 с.