Филологические науки /1.Методика преподавания языка и литературы

Крекотень О.В., Березняк О.П.

Сумський національний аграрний університет

Методика роботи з автентичними фаховими текстами.

 Урахування специфіки профілюючих спеціальностей при вивченні іноземної мови визначено в декількох напрямах, найважливішими з яких Заскалєта С.Г. визначає наступні: 1) робота над спеціально підібраними текстами, що відображають специфіку спеціальностей  ВНЗ, за допомогою системи відповідних вправ, завдяки яким активізується такий навчальний матеріал; 2) вивчення спеціальних тем професійної спрямованості для розвитку усного мовлення; 3) вивчення словника-мінімуму, що відноситься до професійної підмови спеціальності, 4) активізація лексичного і граматичного матеріалу; 5) практика перекладу текстів за фахом; 6) оволодіння навичками написання ділової кореспонденції, складання ділових листів, угод, контрактів; 7) науково-дослідницька робота студентів

Читанню фахового тексту повинна передувати робота по зняттю лексико-граматичних труднощів, які виникають при читанні автентичних фахових текстів.. Не слід дробити текст на частини, оскільки це руйнує його композицію і не сприяє витяганню інформації. Проте коли текст надмірно великий, викладач може порекомендувати студентам опустити окремі абзаци за умови, якщо це не порушить основного змісту. Виділимо такі етапи роботи з фаховими текстами. 1. Ознайомлення студентів із загальним змістом тексту і визначення мети роботи. 2. Роз'яснення окремих слів, граматичних моделей, словосполучень для зняття труднощів лексичного і граматичного характеру. 3. Виконання вправ, направлених на контроль розуміння прочитаного і повніше осмислення змісту тексту. 4. Виконання завдань творчого характеру. Зупинимося на окремих етапах докладніше.

1. Перший етап проходить у вигляді бесіди. Викладач задає ряд попередніх питань, які націлюють на тематику тексту і тим полегшують подальше сприйняття його змісту. Далі слідує вступне слово, в якому викладач, не розкриваючи змісту тексту, стисло розповідає про його проблематику.

2. Друге завдання викладача - допомогти студентам розібратися в тексті, зняти труднощі лексичного і граматичного характеру. Зняття труднощів до читання тексту - доцільний методичний прийом, оскільки інакше читання фахової статті може перетворитися на нудну розшифровку.

3. Проте головним етапом для досягнення безпосереднього розуміння є вправи, направлені на повніше осмислення змісту тексту. Навчаючи фаховій лексиці, необхідно працювати із словосполученнями, а не з ізольованими словами. Якщо викладач вестиме роботу по накопиченню типових фраз систематично, студенти легко розпізнаватимуть їх в процесі читання. Словосполучення можуть бути зрозумілими в тексті, але загальний сенс неясний. Пропонуємо деякі вправи.

1) викладач пропонує студентам новий науково-популярний фаховий текст, просить прочитати заголовок до нього і висловити припущення про можливий зміст даного тексту по цьому заголовку (розвиток здогадки на смисловому рівні).

2) студентам пропонується переглянути за декілька хвилин  даний текст і сказати (на рідній або іноземній мові), про що мовиться в даному тексті (розвиток уміння переглядового читання) ;3) викладач дає наступну установку: прочитати (за певний час, який встановлюється) весь текст і зрозуміти його загальний зміст (розвиток уміння ознайомлювального читання). ;4) наступне завдання  полягає в тому, що вони повинні розділити текст на смислові частини і озаглавити їх (розвиток уміння осмислення інформації і розвиток орфографічних навиків);

5) викладач дає наступну установку: написати план кожної частини тексту. Цей план студенти зачитують, і після корекції він записується на дошці (розвиток уміння письмової мови і орфографічних навиків);

6)студенту пропонується уважно прочитати текст і постаратися точно і повно зрозуміти кожну його фразу; при цьому дозволяється користуватися словником (розвиток уміння вивчаючого читання). Контроль розуміння здійснюється шляхом пофразового перекладу тексту на рідну мову;

7) студенти роблять письмовий переклад вказаного фрагмента тексту, зачитують його і вносять необхідні правки (розвиток уміння і навиків перекладу);

8) викладач пропонує обговорити інформацію, що міститься в прочитаному тексті, оцінити її новизну, значущість для науки і практики, для майбутньої професії (розвиток уміння непідготовленого говору в діалогічній і монологічній формах);

9) студенти отримують домашнє завдання: написати коротку анотацию/резюме тексту, над яким працювали.

Розв’язання сучасних завдань підготовки висококваліфікованих спеціалістів у сільськогосподарських вищих навчальних закладах зумовлює необхідність пошуку найбільш ефективних форм організації навчально-пізнавальної діяльності,серед яких робота з автентичними матеріалами грає дуже важливу роль

Список літератури:

1.                        Мусницкая Е. В. Научно-популярный текст в обучении иноязычной речевой деятельности. – ИЯШ. – 2004. - №2.

2. Заскалєта С.Г. Основи організації самостійної пізнавальної діяльності студентів при навчанні іноземної мови // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ. – 1999. – Ч. 1. – С. 26-32.

3. Смирнова М.І. Управління самостійною роботою студентів економічних спеціальностей при вивченні іноземних мов // Вісник НТУУ “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка. — К.:ІВЦ “Політехніка”, 2003. – № 2. – С.171-176.