Секція: Філологічні науки
Підсекція: Методика викладання мови та літератури
Н.В.Коник
(Херсон, Україна)
Старший
викладач кафедри іноземних мов
Херсонського
державного аграрного університету
Програмою для вищих аграрних навчальних закладів III-IV рівнів
акредитації передбачено викладання англійської мови для професійного
спілкування (АМПС / ESP) з метою формування у студентів професійних
мовних компетенцій, що сприятиме їхньому ефективному функціонуванню в
культурному розмаїтті навчального та професійного середовища.
Ситуативна спрямованість навчання відкриває більш широкі можливості для
оптимізації процесу навчання і досягнення основної мети – навчити студентів
читати оригінальну літературу з фаху та висловлювати власні думки з приводу
питань професійного характеру. Це дозволить майбутнім спеціалістам
спілкуватися іноземною мовою, і дасть
більше можливостей для підвищення
їхнього професійного рівня. В реальному житті вивчення іноземної мови
передбачає комунікативність та здатність до спонтанного, у тому числі
професійного, спілкування.
Для того, щоб створити мовленнєву ситуацію, треба сформувати відповідні
умови. Цей вид роботи можливий тільки на етапі закріплення матеріалу. При
вивченні текстів з побутової та краєзнавчої тематики можливості використання
мовленнєвих ситуацій великі. Можливо також задавати та створювати численні
мовленнєві ситуації з тематики студентського життя, тому що усі ці теми знайомі
студентам. Інша справа – майбутня професія.
Якщо іноземну мову вивчають на перших-других курсах немовних ВНЗ, ми не
можемо казати про професійну обізнаність студентів, тому що спеціальні
дисципліни вивчаються на старших курсах.
Мовленнєва здатність в рідній мові має чотири рівні: 1) інформаційний; 2)
синтаксичний; 3) лексичний; 4) звуковий. Це – процес природного освоєння
мовлення. Людина, вивчаючи іноземну мову, внутрішньо намагається дотримуватися
природного способу вивчення мови. В нашому ж випадку перший рівень випадає.
Висновок: бажане викладання іноземної мови на III-IV курсах,
особливо коли йдеться про іноземну мову для професійного спілкування (АМПС / ESP), тому
що студенти старших курсів уже готові для сприйняття професійно орієнтованих
текстів та мовленнєвих ситуацій. Інша причина для введення на IV курсі годин
іноземної мови в розклад або факультативно – це запровадження в майбутньому державного екзамену з іноземної
мови на ступінь бакалавра. Спеціальним кафедрам було б корисно залучати
студентів старших курсів, особливо магістрантів, до перекладу спеціальної
літератури (можливо, за оплату) і до спілкування з іноземцями в міжнародних
проектах.
Це не означає, що на І і ІІ курсах не потрібно
працювати з текстами загальнонаукового та професійного напрямку, але в даному
разі є потреба у більш ретельному відборі матеріалів. Необхідно адаптувати доступні
автентичні матеріали (публікації, Інтернет-ресурси)
та створювати нові матеріали відповідно до потреб студентів, які ще не готові
до читання і перекладу складних текстів фахової тематики. Тим більше вони не
готові до усного мовлення і створення мовленнєвих ситуацій на базі складного
професійного тексту. Разом з тим, наявність у студентів І-ІІ курсів початкової
понятійної бази за фахом та розпізнавання лексичних одиниць, еквіваленти яких є
у рідній мові, значною мірою допомагають у професійно спрямованому усному
спілкуванні на рівні виконання продуктивних мовленнєвих вправ та ситуацій. Це
можуть бути, наприклад, повідомлення, опис, розповідь, коментування,
інтерпретування, доказ (підтвердження/заперечення), бесіда (викладач – студент,
студент – студент), групова бесіда, дискусія, написання листа/реферату,
складання мікророльових ігор і т.п.
Типова програма АМПС / ESP є професійно
орієнтована. ЇЇ зміст організовано відповідно до професійних умінь загального
характеру, необхідних у різноманітних професійних сферах і ситуаціях.
Мовленнєва діяльність в рамках АМПС / ESP – це процес
активного, цілеспрямованого оволодіння для професійного спілкування. Навчальна
мовленнєва професійна ситуація включає в себе: а) постановку завдання; б) опис
професійної ситуації, в якій може опинитися майбутній спеціаліст; та в) мовленнєве
реагування. Цілеспрямованість, мотивованість, ситуативність характерні для обох
форм усної мови – монологу та діалогу. Кожна мовленнєва ситуація має бути
підкріплена конкретним мовним матеріалом. Студенту треба засвоїти необхідні
мовленнєві штампи-кліше, граматичний та лексичний матеріал. Активний словник
для студентів немовного ВНЗу включає загальновживану,
загальнонаукову та термінологічну лексику. Джерелом відбору активного словника
з спеціальності можуть бути матеріали конгресів, симпозіумів і т.д. Активний
граматичний мінімум включає форми і конструкції, які студенти мають
застосовувати в усному спілкуванні. Володіти активною лексикою – значить
правильно застосовувати її в усному спілкуванні у відповідності з заданою
ситуацією. Термінологічні лексичні одиниці, що їх необхідно опанувати в
немовному ВНЗі, призначені для вжитку в усній
професійно орієнтованій мові і узнавання у процесі читання спеціальної
літератури.
Підсумовуючи, можна сказати, що ситуативна професійна спрямованість
відкриває широкі можливості для оптимізації процесу навчання, оскільки
мовленнєва ситуація – це не тільки усне спілкування, але і спосіб
запам’ятовування і освоєння професійно-орієнтованого матеріалу, що вивчається у
вищому навчальному закладі.