Философия/5 философия религии

Лук'яненко Олександр Вікторович,

студент 4 курсу історичного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

УДК 2-426:233-42

Богошукання на зламі тисячоліть: морально-етичний рух «Дзвенячі кедри…»

Сучасне українське суспільство стоїть біля межі, за якою починається безповоротна духовна революція, що передує іншим кардинальним змінам у системі життєдіяльності людини, значно випереджаючи і безпосередньо впливаючи на зміни у сферах економіки та політики. Із реформуванням суспільних універсалій, породжених розвитком культури і закріплених у таких специфічних нормах як національні звичаї, традиції, державні цінності та суспільні ідеали відбувається зміна програми функціонуванням людського суспільства, неподільно пов’язана із проблемою релігійної активності людей. З настанням новітньої доби в історії людства «релігійно-філософська думка залучає до свого духовного арсеналу неабиякий різноманітний, різнорідний культурний спектр явищ» [1, с.8]. Часом залучаються ті шари релігійної культури, які протягом століть не використовувалися домінуючим на пострадянському просторові ортодоксальним християнством. Поступово воскресають приховані образи язичництва, мотиви пантеїзму, переплітаючись у форми нових духовних практик.

Декілька років тому у суспільстві з’явилася нова ідея: кожному, хто бажає, взяти під свою відповідальність земельний наділ площею не менше одного гектара, для створення свого родового помість – так званого «простору Любові». Вона виникла під впливом книг російського письменника В.М. Мегре і за декілька років здобула велику кількість послідовників у Російській Федерації. У його творах із серії «Дзвенячі кедри Росії» описані духовні шукання автора та сибірської відлюдниці Анастасії. Основною метою спілкування вбачається донесення людям істини про богоподібність людини та про можливість повернення втраченого раю на Землю. Розповсюдження цих ідей навіть зумовило створення величезного за своїми масштабами суспільного руху «Дзвенячі кедри Росії» та подальшу його еволюцію – утворення «Рідної партії». Уже до січня 2006 року в Росії нараховувалося більше трьохсот організацій та ініціативних груп, які основною метою своєї діяльності визначали створення родових помість та родових поселень. Поступово рух розповсюдився більше ніж на 20 країн ближнього і дальнього зарубіжжя. Не менше прибічників, ніж в Росії, мають ідеї Анастасії і на тернах України. Так на грудень 2006 року в Україні ідеї Анастасії втілились у створення руху «Родинне джерело», у закладання більше ніж 20 родових поселень у різних областях нашої держави; у створення глобальних, загальноукраїнських інформаційних центрів, як то «Інформаційний центр Творців Родових Помість», «Інформаційно-аналітичний центр «Дзвенячі кедри України». Нещодавно громадяни України, прихильники описуваного морально-етичного руху, зорганізувалися у політичну силу «Рідна партія» [2, с.81–82]. Ідеї Анастасії зафіксувала у своїх положеннях і ліберально-демократична партія України: «Самодостатні, цілісні, здорові та сильні духом діти України, які виросли у родових помістях, складуть міцну націю, що здатна справедливо, сміливо та відповідально відстоювати інтереси своєї країни, України» [3].

Зауважимо, що, згідно тверджень учасники подібних об’єднань громадян, цей рух не є рухом релігійним. Категорії релігії не чіпаються взагалі, натомість рух ідентифікують як еволюцію світогляду, «народження нового світорозуміння, що змінює пріоритети та цінності, це духовна еволюція, це творення, преображення…» [4]. Аналізуючи таку характеристику, мимоволі напрошується паралель із соціокультурним підходом в сучасній науці, згідно якого лише шляхом духовно-культурної еволюції відбувається зміна («преображення») у соціально-економічній та державницько-політичній галузях. Вони лише «наздоганяють» «новонароджене світорозуміння», керуючись принципами діяльності, нормами і правилами, виробленими при зміні цінностей та пріоритетів народу.

Нижня хронологічна межа процесу становлення руху «Дзвенячі кедри…» припадає на 1993 рік і триває до сьогодні. У вченні помітна лінія наближення божественності до людської сутності, возведення людини до рангу «сплячих богів». Але офіційних канонів чи тлумачень поняття «Бог», «Вища сутність», «Абсолют» твори Мегре не містять. Натомість різні вислови Анастасії, що стосуються Верховної Сили розкидані по всьому «дев’ятикнижжю». Ми можемо запропонувати декілька варіантів пояснень подібної неструктурованості морально-етичного вчення.

По-перше, можемо пов’язати це з професійною некомпетентністю автора. Доволі логічним на перший погляд здається пояснення, що колишній приватний підприємець, який не вирізняється особливим літературним хистом чи специфічним баченням, просто не в змозі виробити чітку структуру віровчення з теологічним структуруванням необхідного категоріального апарату. По-друге, свідоме небажання автора концентрувати увагу на проблемах пошуку божественного єства, його характеристик чи канонічних описів, щоб відмежуватися від офіційних релігійних установ чи організацій. А також з метою утримання руху в межах «морально-етичного», без перспективи переростання у «релігійний», що дозволяє уникнути ще більшого протистояння з представниками «офіційних» церков. По-третє, співвіднесемо проблему чіткого і детального опису Бога з навмисним дотриманням простоти стилю викладу матеріалу. Тут присутні два кардинально протилежні компоненти. Згідно одного, простота мови забезпечить краще розуміння викладеного. Згідно іншого, вона є гарною зброєю для задоволення комерційних інтересів ринкової кон’юнктури, що навмисне спрощує виклад заради збільшення торгівельних обертів виробників продукції «Дзвенячі кедри…». По-четверте, шукаючи відповідь на поставлене запитання, наведемо слова верховного муфтія Росії Талгата Таджуддіна стосовно ідей сибірської відлюдниці: «… віра в Бога, а ще більше – любов до Бога – вона спочатку збирається по крупицям, а потом стає безмірною» [5, с.154]. Сказані з іншого приводу, вони можуть допомогти у поясненні неструктурованості опису божественної сутності у висловах Анастасії: у творі закладена необхідність усвідомити спочатку часткове, (окремі характеристики стосунків Бога і Світу), щоб потім на основі власних узагальнень читача здобути розуміння цілісного (Творця).

Зазначимо лише, що результати досліджень на дану тематику можуть бути використані при написанні статей чи публікацій для участі у науково-практичних конференціях, на сторінках підручників з релігієзнавства у розділі «Нові релігій» ХХ сторіччя» або із уведенням нової складової до розділу «Філософські релігії» (через самоназву «Філософія життя» ідей Анастасії [11, 163]); при розробці державних і місцевих проектів аграрної, соціальної, культурної політики з урахуванням позицій зростаючої кількості прихильників ідей створення Родових помість в Україні, використання при підготовці нових програм політичних об’єднань громадян, що в основі мають ідеї, закладені В. Мегре у своїх книгах та при написанні нормативних документів для легалізації прав громадян за умови здобуття влади силами, що переслідують мету втілення в життя концепції Анастасії.

Література

1. Философия. Религия. Культура. Критический анализ современной буржуазной философии. – М.: Изд-во «Наука», 1982. – 398 с.

2. Лук'яненко О.В. «Дзвенячі кедри…»: коротка характеристика становлення та розвитку морально-етичного руху // Збірник матеріалів Х студентської наукової конференції історичного факультету. Квітень 2007 року. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.77–84.

3. Програма Ліберально-демократичної Партії України // Офіційний сайт ЛДПУ. http://ldpu.ogr.ua

4. Головна сторінка офіційного сайту громадської організації «Родинне джерело» http://dgerelo.org.ua

5. Мегре В.Н. Новая цивилизация. Ч 1. Кн. 8. – СПб.: Изд-во «ДИЛЯ», 2005.–224 с.

6. Мегре В. Н. Кто же мы? Книга пятая. – СПб.: «Диля Паблишинг», 2001.–240 с.