Право/3. Охорона авторського права

К.ю.н. Романюк О.І.

 Махноносова Н.В.

Донецький національний університет економіки і

торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського  

Студентські роботи: проблеми охорони авторського права

Визначальним фактором соціального розвитку суспільства є освіта. У цьому сенсі студенти – це найперспективніші громадяни України, які набувають інтелектуальну власність, що не девальвується навіть у кризовий період держави та дає гарантію розвитку особистості.

Варто зазначити, що до наукових робіт студентів відносяться: курсові; дипломні; магістерські роботи; наукові статті; роботи, які подаються на конкурси студентських робіт; реферати; індивідуальні завдання з окремих напрямків розвитку науки тощо. Проте, що стосується питань охорони авторського права студентських робіт у сучасному інформаційному суспільстві рівень правової свідомості громадян  ще не є достатнім [1]. 

У зв’язку з цим висвітлення прав студентів у фахових юридичних виданнях набуває все більшої актуальності. У зв’язку з цим, перш за все, це стосується Закону України „Про авторське право і суміжні права”, де мова йде про творчу діяльність студентів та охорону її певним законодавством. Таким чином, студентські наукові роботи охороняються авторським правом. Особливо це стосується тих наукових праць, або робіт, які відрізняються науковим підходом до вирішення існуючих проблем, зазначених в роботі.

При цьому необхідно зазначити, що наукові роботи, які пропонуються через Інтернет не слід оцінювати як оригінальні роботи. Як не прикро, але такі роботи набувають все більшого розповсюдження. Такий стан справ повинен бути відомим для тих студентів, які активно займаються науковою діяльністю.

Водночас слід зазначити, вкрай низьку інформованість студентів щодо отримання студентами авторської нагороди у випадку якщо результати їх наукових робіт використовуються роботодавцем. Проте, така практика не існує за причиною відсутності трудових відносин із ВНЗ та іншими суб’єктами.

Необхідно звернути увагу на те, що студенти, на жаль, не володіють достатньою інформацією відносно підстав для визнання співавторства. Цьому питанню приділяється увага у Законі України „Про авторське право і суміжні права”. У Законі зазначено, що співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.
Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.
Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.
Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.

Зазначається і те, що твір, який було створено у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, не дає жодному із співавторів без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.
          У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.  Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше [2].

Як видно, українське законодавство стоїть на варті інтересів авторів наукових праць щодо їх захисту.

Порадою для студентів, які займаються науковою діяльністю може бути побажання набуття практичних навиків захисту своїх авторських прав, для чого необхідно постійно знайомитися з публікаціями з цього питання у спеціальних періодичних виданнях [3].

Студентам потрібно мати чітке уявлення щодо можливих власників авторських прав. Тож видавці періодичних видань теж володіють певними правами, а саме:

 - на використання свого видання в ці­лому;

 - на зазначення свого імені під час вико­ристання таких видань;

 - на використання службових творів, які стали частиною видання;

 - на використання творів, права на які були передані видавцеві за договором.

Цікаво, що права видавців є, фактично, безстроковими.

Крім охорони основного змісту тексту наукових робіт охороні авторського права належать також їх елементи друкарського оформлення. Подані ілюстрації на обкладинках мають таке ж велике значення [2].

Таким чином, варто зазначити, що позитивним моментом у вирішенні питать, пов’язаних з охороною авторського права студентських робіт з боку держави приділяється певна увага. Що стосується студентів, то вони повинні бути більш повно ознайомленими зі сучасними вимогами законодавства України з цих питань.

 

Література

 

1.                            Афанасьєва К. Як захистити студентську роботу? // Інтелектуальна власність. – 2007. - №5. – С. 22-25.

2.                            Закон України „Про авторське право та суміжні права” від 11.07.2001 № 2627-III (стаття 13, 16) // Голос України. – 2001. – 16 серпня.

3.                            Гаврилов Э. Соавторство на произведения науки, литературы и искусства // ЗиП. – 1999. – № 7-8. – С. 19-22.