К.т.н., Пеньков А.П., Бабій С.В.

Дніпропетровський національний уніврситет ім. Олеся Гончара

Розробка алгоритму штрихового кодування для контролю обліку руху готової продукції

Формалізація проблеми

Історично склалося так, що в торгівлі найбільш часто використовується код EAN / UPC. Спочатку була розроблена американська система UPC, містить в собі для кодування товару 12 цифр, і вона знайшла таку популярність, що на неї звернули увагу і Європейські країни. На жаль весь діапазон цифр був зайнятий для кодування товарів США і Канади, а товари та фірми монопольно реєструвалися в США.

Постановка задачі

В нашій країні поширена європейська система, тому слід розглянути її особливості. Перед розробниками європейської системи кодування EAN-13 встала серйозна задача розширити діапазон кодів і зробити незалежну від США систему реєстрації, забезпечивши максимальну сумісність з кодуванням UPC, в результаті рішення якої було знайдено спосіб кодування 13-ої цифри, перша за рахунком (вона зазвичай вказується арабською цифрою ліворуч від штрих коду) за допомогою 12 цифрових шаблонів, так само як і в UPC. При цьому в кодуванні EAN-13 вдалося зберегти сумісність, а UPC став підмножиною кодування EAN-13 з першою цифрою 0 (Рис).

З опрацьованого вище для продукції України бажано використовувати код EAN-13. Недоліки існуючої системи обліку готової продукції:

– неоперативно розвантаження та ідентифікація товару;

– «довге» оформлення документів на підставі підібраного товару в торговому залі;

– утруднення при інвентаризації, іноді ведуть до останову торгівлі;

– пересортиця, у тому числі «серійна»;

– проблеми з відвантаженням «не того» товару.

Рис. Штрих-код упаковки для контролю обліку руху готової продукції

Вирішення задачі

В загалі кодування товару умовно розділяють на 5 зон, умовних якісних параметрів. Для опису конретної продукції підприємства необхідно 7 якісних параметрів, яким присвоюється числовий код:

«внутрішній код» – 1;

«код заводу» – 2;

«код поточна дата день» – 3;

«код поточна дата місяць» – 4;

«код поточна дата рік» – 5;

«реєстраційний номер» – 6;

«унікальний ID» – 7.

Окремо варто було б відзначити початкові коди з 200 по 299. Тобто, всі коди, що починаються з цифри 2. Це коди для внутрішнього використання підприємствами для власних цілей. Будь-яке підприємство будь-яких регіонів світу, а також приватні особи можуть використовувати їх як завгодно, на свій розсуд, але виключно в своїх внутрішніх цілях. Використання цих кодів за межами підприємства заборонено. Внутрішній зміст кодів, що починаються з 2, може підкорятися будь-якій логіці, яке встановило те чи інше підприємство для себе (зазвичай це підприємства роздрібної торгівлі), і може містити ціну або вага товару, або будь-які інші параметри. Особливо часто ця кодування застосовується для вагового товару. Ці коди може використовувати будь-яке підприємство, при чому вони ніде спеціально не реєструються і ніяк не регулюються сторонніми організаціями.

Реєстраційний номер виробника товару. Шоста логічна група цифр - це код підприємства виробника. Він займає 4-6 цифр, тобто для кожного регіонального префікса може бути зареєстровано від десяти тисяч до мільйона підприємств. Довжина цього поля залежить від політики регіонального представництва. В нашому випадку 4 цифри і для кодування товару підприємство має можливість реєструвати сто тисяч одиниць товару.

Код дата – це дата заявки, а у штрих-коді упаковки – це дата упаковки.

Унікальний ID – це унікальний ідентифікатор, який генерується випадковим чином.

Висновок

Використання європейської системи кодування EAN-13 для обліку готовой продукції підприємства забезпечує такі переваги перед існуючою системою:

– після маркування та ідентифікації продукції загальна база даних, що містить всю інформацію штрих-кодів, дозволяє забезпечити контроль матеріального потоку в будь-який час і в будь-якому місці.

– мінімізувати помилки при роботі з інформацією (автоматизація роботи з даними);

– наявність зворотного зв'язку (звуковий / текстової) дозволяє оперативно повідомляти йому про допущеної помилки та приймати оперативні дії до її виправлення;

– оптимізувати бізнес-процеси на робочому ділянці;

– збільшувати продуктивність праці;

– знижувати працевитрати і чисельність персоналу