Экология/6. Екологічний моніторинг 

К.с.-г.н., доц. Яковишина Т.Ф.

Державний вищий навчальний заклад

“Придніпровська державна академія будівництва та архітектури”, Україна

Біоіндикація атмосферного повітря Індустріального району м.Дніпропетровська за станом деревної рослинності

 

В урбоекосистемі м. Дніпропетровська зелені насадження виконують санітарно-гігієнічну, рекреаційну, структурно-планувальну та декоративно-художню функції, головним їх екологічним завданням є виділення кисню в процесі фотосинтезу та поглинання шкідливих речовин з атмосферного повітря.

Внесок у забруднення атмосфери Індустріального району м. Дніпропетровська вносять ряд автомагістралей, котелень і промислових підприємств, серед яких екологічно небезпечними є найбільші транспортні артерії міста проспект ім. Газети "Правда", Донецьке шосе та ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод". Наслідком діяльності цих об'єктів є забруднення атмосферного повітря великою кількістю різноманітних газоподібних та конденсованих продуктів, таких як: оксиди вуглецю, азоту та сірки, альдегіди, бенз(а)перен, свинець, тощо. У зв'язку з цим виникла необхідність оцінки якості атмосферного повітря методами біоіндикації з подальшою розробкою заходів щодо поліпшення екологічної ситуації.

Мета роботи полягала в біоіндикації атмосферного повітря Індустріального району м.Дніпропетровська за станом деревної рослинності.

Для досягнення мети потрібно було вирішити наступні задачі:

Ø     вивчити стан та склад зелених насаджень Індустріального району;

Ø     встановити ступінь забруднення атмосферного повітря за флуктуаційною асиметрією листя клена гостролистого, берези бородавчатої та тополі бальзамічної;

Ø     розробити заходи щодо поліпшення стану атмосферного повітря шляхом відновлення екологічних функцій зелених насаджень.      

Об'єкт дослідження – зелені зони по вулицях Байкальська, Винокурова, Донецькому шосе, проспектам ім. Газети "Правда" та Миру.

Під час натурного дослідження деревних порід було відзначено наступне: всі дерева ростуть на міських вулицях, здебільшого вздовж автошляхів. Ґрунт під деревами майже повністю вкритий асфальтовим покриттям, що суттєво збільшує температуру прикореневого простору та значною мірою підвищує запиленість. Дерева висаджені в один ряд, з великими інтервалами між особинами. До всіх цих несприятливих факторів додається зимове засолення за рахунок використання для боротьби з ожеледицею солевмісних матеріалів. На ділянці по пр. ім. Газети "Правда" видова складова представлена ​​кленом гостролистим і березою бородавчатою, вік дерев 25-30 років, щільність приблизно одне дерево на 8-12 м2. По вул. Вінокурова переважають берези і тополі, вік 20-25 років, щільність одне дерево на 9-15 м2. По вул. Байкальській росте лише тополя бальзамічна, вік 25-30 років, щільність одне дерево на 15-20 м2. Вздовж усього Донецького шосе деревний склад одноманітний, тут росте лише тополя бальзамічна, вік якої складає приблизно 20-25 років зі щільністю одне дерево на 7-10м2. На Лівобережному 3 окрім досліджуємих порід зустрічаються також акація біла та липа. Вік дерев складає приблизно 20-25 років, щільність одне дерево на   7-14 м2.

Листя дерев вкрито товстим шаром пилу та сажі, що є наслідком викидів від автомобільного транспорту. Ступінь пошкодження деревостою залежить від хімічного складу і агрегатного стану токсикантів, їх концентрації та тривалості впливу. Стосовно рослини вона визначається співвідношенням двох протилежних процесів: 1) швидкістю надходження промислових токсикантів у внутрішню тканину листка та інші органи; 2) детоксикацією або включенням у метаболізм без порушення функцій і структури органів асиміляції. Перевага одного з них в рослині залежить від анатомо-морфологічної будови листя та його фізіолого-біохімічних властивостей. Деревні рослини в зоні викидів промислових підприємств відіграють роль біофільтрів, проте поглинання токсикантів у надлишкових кількостях може привести до загибелі дерева, яке починається з утворення хлорозів та некрозів. Як показали результати досліджень по вул. Байкальській і Вінокурова у тополі бальзамічної спостерігався точковий некроз листової пластинки і відмирання бічних пагонів. У берези бородавчастої по вул. Вінокурова був відзначений крайовий і верхівковий некрози. У листя зібраного по пр. ім. Газети "Правда" на крайовий і верхівковий некрози накладався межжилковий, що в деяких випадках призводило до утворення некрозу типу "риб'ячий кістяк". По Донецькому шосе на листі тополі спостерігається точковий некроз листової пластини та в окремих випадках відмирання пагонів. На пр. Миру, де постійно знаходиться велика кількість автотранспорту (маршрутні таксі) виявлено наступні пошкодження листя: у берези бородавчатої спостерігається крайовий та верхівковий некрози, у клена гостролистого пошкодження у вигляді плямистого і крайового некрозів, у липи та акацій значних пошкоджень не виявлено.

Показником забруднення атмосферного повітря згідно О.П.Мелеховій (2007) виступає відхилення в білатеральній симетрії листової пластини деревних порід [1]. Згідно коефіцієнту флуктуаційної асиметрії ступінь забруднення атмосферного повітря Індустріального району м. Дніпропетровська коливається від сильної (Донецьке шосе, пр. Миру, пр. ім. Газети "Правда") до надто сильної (вул. Винокурова та Байкальська) та зумовлювалася якісним та кількісним складом забруднюючих речовин, що надходять з викидами автотранспорту і промислових підприємств в атмосферу (табл. 1).

Таблиця 1

Стан деревної рослинності Індустріального району м. Дніпропетровська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Місце відбору

Види деревних  порід

Коефіцієнт флуктуацій-ної асиметрії

Ступінь забруднення

 Наявні пошкодження

Донецьке шосе

Тополя бальзамічна

0,063

Середня

Точковий некроз, відмирання бакових пагонів

Пр. Миру

Клен гостролистий

0,081

Середня

Плямистий і верхівковий некрози

Береза бородавчата

0,064

Середня

Крайовий та верхівковий некрози

Вул. Байкальска

Тополя бальзамічна

0,069

Надто сильна

 

Точковий некроз, відмирання бокових пагонів

Вул.

Винокурова

Тополя бальзамічна

0,090

Надто сильна

 

Точковий некроз і відмирання бокових пагонів

Береза бородавчата

0,076

Надто сильна

 

Крайовий і верхівковий некрози

Пр. ім. Газети "Правда"

Береза бородавчата

0,065

Сильна

Крайовий і верхівковий некрози

Клен гостролистий

0,046

Сильна

 

Крайовий і верхівковий некрози, некроз типу "риб'ячий кістяк"

Прослушать

Враховуючи наявність пошкоджень листя та значення коефіцієнту флуктуаційної асиметрії стає зрозуміло, що виконувати своє екологічне призначення "зелених легенів міста" деревні рослини в повній мірі не здатні. Отже для поліпшення стану атмосферного повітря шляхом відновлення екологічних функцій зелених насаджень потрібно провести спеціальні заходи щодо поліпшення їх стану, а саме:

Ø     здійснити підбір видів газостійких деревних рослин з урахуванням видового складу конкретного забруднення та висадити їх групами з дотриманням сучасних агротехнологій;

Ø     оздоровити ґрунт перед проведенням посадок;

Ø     зменшити кількість асфальтного покриття і збільшити газонне, що знизить температурний режим кореневої системи та зменшить запиленість зелених насаджень;

Ø     запломбувати дупла і зрізи на деревах, своєчасно прибирати хворі дерева для недопущення зараження інших здорових особин групи;

Ø     обприскувати захисними емульсіями, які поглинають газоподібні токсини;

Ø     поступово відмовитись від солевмісних посипних матеріалів взимку, з якісною заміною на більш екологічні.

Підсумовуючи вище зазначене слід відмітити, що впровадження цих заходів дасть змогу не тільки поліпшити стан зелених насаджень м. Дніпропетровська, а й суттєво підвищити якість атмосферного повітря Індустріального району, яке надто сильно забруднено викидами промислових підприємств та вихлопними газами автомобілів. 

 

Література:

1.                 Мелехова О.П. Биологический контроль окружающей среды: биоиндикация и биотестирование / О.П.Мелехова, Е.И.Егорова. – М.: Академия, 2007. – 288 с.