к.е.н. Мішин О. Ю., к.е.н. Мішина С. В.

Харківський національний економічний університет

Особливості аналізу конкурентоспроможності продукції підприємств вугільної промисловості

 

Передовий закордонний досвід свідчить, що  якість, безперечно,  є найбільш  вагомою  складовою конкурентоспроможності,  але  разом   з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються  значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується  не  тільки  на  товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується  і  аналізується   в залежності від економічного об`єкта, який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактории динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного  господарства,  або нації мають свою специфіку.

 Останнім часом питання оцінки конкурентоспроможності продукції та послуг крім визначних вчених досліджують молоді науковці Лисенко А.І., Момот В.М., Романов А.І., Тимофієва С.Б., Меркулова В.В., Безруких Ю.А., Левшина В.В., Подкопаєв О.М., Трунова Т. Н. [1, 3-5, 7,8]. Дослідження цих науковців мають теоретичну цінність, але не враховують галузевих особливостей оцінки конкурентоспроможності продукції. Тому метою даного дослідження визначено удосконалення методичного забезпечення аналізу та прогнозування конкурентоспроможності продукції підприємств вугільної галузі.

Грунтуючись на розробці Гаркавенко С.С. [2] уточнимо методику оцінки конкурентоспроможності продукції вугільної промисловості. Вона являє собою послідовність  етапів аналізу: визначення цілей оцінки конкурентоспроможності продукції; оцінка й узагальнення фактографічної інформації, необхідної для аналізу конкурентоспроможності продукції; формулювання вимог та характеристик товару-еталона; визначення параметрів-характеристик конку-рентоспроможності продукції; визначення одиничних та групових параметричних індексів конкурентоспроможності продукції; розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності продукції; оцінка динаміки показників конкуренто-спроможності продукції; підготовка висновків щодо рівня конкуренто-спроможності продукції; розробка заходів щодо підвищення рівня конкуренто-спроможності продукції.

Розглянемо деякі аспекти оцінки конкурентоспроможності продукції вугільних підприємств. Метою оцінки є пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції.  В якості товару-еталона взято усереднені параметри характеристики продукції ДП “Орджонікідзевугілля”.

На етапі оцінки й узагальнення фактографічної інформації, необхідної для аналізу конкурентоспроможності продукції узагальнюється інформація, що стосується ринової кон’юнктури, цін конкурентів. Головним конкурентом ДП “Орджонікідзевугілля” є ДП “Артемвугілля”.  На етапі формулювання вимог та характеристик товару-еталона визначають технічні параметри, а потім уже економічні (витратні та цінові) параметри кам’яного вугілля. Всі ці вимоги конкретизуються в параметрах-характеристиках конкурентоспроможності. Серед технічних параметрів-характеристик кам’яного вугілля найважливішими є такі, що визначають його споживчу цінність, а отже і ціну. Це такі як:  материнська зольність, зольність видобутого вугілля та зольність відвантаженого вугілля. Серед економічних параметрів-характеристик, як на нашу думку слід виділити: повну собівартість, виробничу собівартість, ціну реалізації, матеріальні витрати, витрати на оплату праці та адміністративні витрати.

Щодо методики визначення одиничних параметричних інденсів за технічними параметрами вона детально розглянута в джерелі [2]. Визначення одиничного параметричного індекса: :

                                                                    ,                                                     (1)

де Оі – одиничний параметричний індекс, розрахований за і-м технічним параметром;

      Рі – значення і-го технічного параметра продукції;

      Рбі – значення аналогічного і-го параметра продукту-еталону.

 

За економічними параметрами-характеристиками одиничні параметричні індекси можна не розраховувати, а визначити одразу груповий індекс як відношення ціни реалізації 1 т вугілля до ціни реалізації 1т товару еталону.

Груповий індекс конкурентоспроможності продукції. Він розраховується:

 

                                                        ,                                             (2)

де Ітп – груповий параметричний індекс за технічними показниками (порівняно з еталоном);

       Оі – одиничний параетричний індекс за і-м параметром;

       Ві – вагомість і-го параметричного індекса;

       n – кількість технічних параметрів, за якими здійснюється оцінка конкурентоспроможності.

 

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності продукції здійснюється за формулою (3) [2]:                                                                                                            

 

                                                                    ,                                               (3)

За результатами аналізу  причиною низької конкурентоспроможності  продукції вугільних підприємств є низька економічна конкурентоспроможність, що обумовлена високими витратами. Задля підвищення рівня конкуренто-спроможності продукції шахти має бути знижена повна, та виробнича собівартість. Зниження собівартості можливе за рахунок скорочення витрат на оплату праці та адміністративних витрат. Таким чином, тільки продукція і послуги високого рівня якості здатні забезпечити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, для чого і призначене дане дослідження.

Науковою новизною даного дослідження є удосконалення методичного підходу до оцінки конкурентоспроможності продукції вугільної промисловості за рахунок уточнення переліку технічних параметрів-характеристик продукції, що на відміну від існуючих підходів дозволить об’єктивно оцінювати рівень технічної конкурентоспроможності вугільної продукції.

 

Література:

1. Безруких Ю.А., Левшина В.В. Универсальный подход к построению системы менеджмента качества на основе ИСО серии 9000: хорошо или плохо// Материали за 4-а международна научна практична конференция, “Научни дни“-2008 Том 3 Икономики София.- “Бял ГРАД – БГ“ ООД. – С. 8-11.

2. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник – Київ: Лібра, 2004. – 712 с.

3. Лысенко А.И., Момот В.М., Романов А.И. Анализ конкурентоспособности консалтинговых услуг // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Вип. 228: В 4 т. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С.672 – 678.

4. Меркулова В.В. Система показателей комплексной оценки качества страхового обслуживания // Материалы за 4-а международна научна практична конференция “Научно пространство на Европа“, 15-30 апр., 2008. – С. 104 –110.

5. Подкопаєв О.М. Особливості теоретичного та семантичного визначенняконкурентоспроможності продукції // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Вип. 237: В 5 т. – Т. 5. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С. 1166 – 1174.

6. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства. Навч. посіб. – 3-ге вид., випр. і доп. К.: Знання, 2007. 668 с.

7. Тимофієва С.Б. Про деякі теоретичні аспекти стратегії конкурентоспроможності // Научно-технический сборник “Коммунальное хо-зяйство гродов”. Серия “Экономические науки”. – 2008. – Вып. 85. – С. 293 – 297.

8. Трунова Т.Н. Модель  диагнотики финансовой конкуренто-способности предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Вип. 237: В 5 т. – Т. 5. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С. 1321 – 1329.