К. е. н. Герасимова Л.М., магістр Асмарян А.С.

Одеський   національний      політехнічний університет, Україна

асортимент товарів: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ

Управління формуванням асортименту товарів фірми є дуже складним процесом.         Основними етапами цього процесу є визначення раціонального асортименту та  встановлення вимог до нього, обгрунтування асортиментної політики підприємства і формування на цій базі  асортименту організації.

Таким чином, управління асортиментом це насамперед  діяльність, спрямована на досягнення вимог раціональності асортименту.

         Встановлення вимог до раціональності асортименту починається з виявлення запитів споживачів до товарів певної асортиментної приналежності. Це відбувається за допомогою методів маркетингових досліджень таких, як: соціологічний  - опитування,  реєстраційний  - спостереження, а для сезонних і модних товарів - метод історичних аналогій, в основі якого лежить припущення, що події, що мали місце раніше, можуть повторюватися з певною часткою ймовірності.  Крім того, організації, які застосовують стратегію активного маркетингу, самі формують попит за допомогою реклами, виставок-продажів, презентацій та інших методів.

 Вимоги до раціональності асортименту змінюються в залежності від кон'юнктури ринку (платоспроможності покупців, соціально-культурних, правових та інформаційних характеристик навколишнього середовища організації).

В загалі, рівень вимог до раціональності асортименту індивідуальний для кожної організації та визначається її асортиментною політикою, яка
включає загальні наміри, можливості і основні напрями, сформульовані вищим керівництвом організації в області асортименту. При розробці асортиментної політики       організація переслідує мету  - формування реального  і / або прогнозованого асортименту, який максимально наближається до раціонального, для задоволення різноманітних потреб і отримання запланованого прибутку.

    Це досягається за допомогою наступних завдань:
       - встановлення реальних і передбачуваних потреб в конкретних товарах;
      - визначення основних показників асортименту та аналіз його раціональності;
      - виявлення джерел товарних ресурсів, необхідних для формування раціонального асортименту;

      - здійснення оцінки матеріальних можливостей організації для випуску, розподілу та / або реалізації окремих товарів;

      - визначення  основних напрямків формування асортименту.

Остання завдання є дуже важливим у процесі управління асортиментом, оскільки  формування асортименту, як діяльність по складанню набору товарів,  дозволяє задовольнити реальні або прогнозовані потреби, а також досягти цілей, визначених керівництвом організації у його асортиментної політики. Тому, формування асортименту не може бути абстраговано від конкретної організації і повинно базуватися на заздалегідь обраних цілях і завданнях, які обумовлюють напрямки розвитку асортименту .   

Крім того, формування асортименту товарів здійснюватися з урахуванням дій цілого ряду факторів.    Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять поперед  всього споживчий попит, рентабельність виробництва товарів. Серед  специфічних факторів слід перелічити таки, як:    сировинна та матеріально-технічна база виробництва, досягнення науково-технічного прогресу, виробничі можливості виробників, спеціалізація (клас, тип) торгової організації, канали розподілу, методи стимулювання збуту та формування попиту, матеріально-технічна база торгової організації, сегмент споживачів.  

  Визначальним фактором формування асортименту є попит як потреба, підкріплена платоспроможністю споживачів. У свою чергу, попит залежить від сегмента споживачів (чисельність і склад населення, яке обслуговується, їх доходи, національні, демографічні та інші особливості).

          Рентабельність виробництва і реалізації, як відомо, визначається собівартістю, витратами виробництва та обігу, на розміри яких надають певний вплив державні заходи з підтримки вітчизняних виробників (пільгове оподаткування, митні тарифи та ін.) Так, формування асортименту алкогольної продукції в останні роки значною мірою визначається заходами щодо державного регулювання її виробництва і реалізації.

Сировинна база виробничих організацій, як специфічний фактор формування асортименту, визначається наявністю природних ресурсів, станом добувної та переробної промисловості, що випускає сировину, напівфабрикати і комплектуючі вироби, а також витратами на виробництво і доставку сировини. Недостатність або трудомісткість видобутку, збору або вирощування окремих видів сировини призводить до скорочення асортименту відповідних товарів. Так віддаленість районів зростання, висока трудомісткість збору окремих видів дикорослих ягід призвели до скорочення асортименту виробів, що виробляються на натуральній сировині, і до їх заміни виробами на синтетичних харчових добавках, що імітують смак, запах і колір ягід (наприклад, безалкогольні напої).

 Матеріально-технічна база виробництва також значно впливає на формування асортименту. Недостатність виробничих площ, відсутність або нестача необхідного обладнання призводять до того, що асортимент товарів, що користуються попитом, може скоротитися. Наслідками цього є надмірний попит, зростання цін і заміна дефіцитних товарів фальсифікованими.
       Досягнення науково-технічного прогресу - потужний стимул оновлення асортименту споживчих товарів. Розробка принципово нових товарів, які мали раніше аналогів, а також товарів підвищеного якості можлива в основному в результаті розвитку науки, техніки і технології.

       До найбільш значущих факторів формування асортименту товарів відноситься спеціалізація організації торгівлі. Вона визначається при створенні, ліцензування або атестації організації. Керівництво організації приймає рішення про спеціалізацію, від якої залежить її подальша діяльність, в тому числі і формування асортименту.

 Канали розподілу товарів також мають значення при формуванні торгового асортименту. Налагоджена система поставок через прийнятні для торгівлі канали розподілу, ритмічність доставки в потрібні терміни та в необхідному обсязі полегшують роботу з формування асортименту, забезпечують перевагу закупівель товарів, для яких є налагоджена система збуту.   

        При формування торгового асортименту в умовах насиченого ринку не можна не  урахувати методи стимулювання збуту та формування попиту, зокрема рекламну підтримку товарів.    

         Певний вплив на формування асортименту може зробити матеріально-технічна база торгівлі: якщо у фірми відсутні склади, що забезпечують збереження товарів у належних умовах, або площі торгового залу для викладки товарів складного, або розгорнутого асортименту, організація не повинна і планувати такого асортименту. Так, не можна включати в асортимент швидкопсувні або заморожені продукти харчування за відсутності холодильного обладнання.   

     Сегмент споживачів, на який виходить торгова організація, визначає асортимент товарів за рівнем якості і цін (дорогі або високоякісні або дешеві низькоякісні товари). Також, на формування асортименту можуть впливати національні, релігійні та індивідуальні запити споживачів.

            Регулювання перерахованих вище факторів становить суть управління асортиментом і досягається за допомогою встановлення певних вимог, що висуваються до раціонального асортименту.