Матлага Л.О.

Здобувач кафедри банківської справи

Тернопільського національного економічного університету

Науковий керівник – д.е.н., проф. Дзюблюк О.В.

Іноземний капітал у банківській системі України в глобальному економічному просторі

Домінуючою тенденцією розвитку світової економіки та визначальним чинником сучасного розвитку міжнародних економічних відносин є глобалізація. Стрімка глобалізація економіки, що є однією з ознак сучасності, супроводжується складним переплетенням структурної взаємозалежності національних господарств, нарощуванням їхньої відкритості, зростанням транскордонних переміщень товарів, послуг, капіталів. Позитивним моментом глобалізації є істотне розширення можливостей національних економік отримувати додаткові грошові ресурси, які можуть бути спрямовані на стимулювання виробничого зростання. Водночас негативним її моментом слід вважати помітне розширення спекулятивного руху капіталів, що підриває фінансову стабільність національних господарств. При цьому найуразливішими до таких явищ є ті країни, в яких лише формується ринкова економіка, до яких і відноситься Україна.

Фінансова криза останніх років значною мірою були спричинені відпливом іноземного капіталу у зв’язку з гонитвою за кращими умовами їх використання. Цілком очевидно, що входження нашої країни до світового економічного співтовариства зумовлює перенесення більшості позитивних і негативних явищ зовнішнього світу в українські умови, що матиме відповідні наслідки для розвитку вітчизняної фінансово-банківської системи. Проте вітчизняні економісти ще не дійшли єдиного висновку щодо ефективності функціонування іноземного капіталу у фінансовій системі Україні.

Фінансова криза стала індикатором, що дав змогу визначити значення іноземних банків для економіки України, зокрема справжні мотиви їх експансії, характер впливу на економічне життя країни й рівень ризиків для економічної безпеки держави. Протягом 2010 року частка іноземного капіталу у банківській системі України становила 39,3%, у докризовий період цей показник становив 35% (табл. 1).

Таблиця 1.

Окремі дані щодо діяльності банків України у 2007 – 2010 рр. [1]

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Кількість банків за реєстром	198	198	197	194
Кількість діючих банків	175	184	182	176
Кількість банків на стадії ліквідації	19	13	14	18
Кількість банків з іноземним капіталом, у тому числі із 100 %-им іноземним капіталом	47 17	53 17	51 18	55 20
Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків,%	35,0	36,7	35,8	39,3

Протягом 2004—2007 рр. участь іноземних інвесторів у банківському секторі України збільшувалась. В цей час до вітчизняного банківського ринку входять потужні західноєвропейські банки, які спочатку, відкривають свої представництва, а через певний проміжок часу створюють безфілійний банк з подальшим розвитком мережі власних філій.

Зростання частки банків з іноземним капіталом супроводжувалось перерозподілом кредитів на користь споживчих кредитів в іноземній валюті. В гонитві за високими прибутками більшість банківських установ з іноземним капіталом використовували нові моделі кредитних відносин із позичальниками, видаючи кредити без застави і на короткий час, намагаючись таким чином компенсувати свої ризики великими відсотками, що призвело до масового відпливу коштів із рахунків вкладників у восени 2008 року.

Також варто відзначити, що занадто низька капіталізація вітчизняних банків, що стало особливо помітним після вступу України до СОТ, може призвести до того, що вони виявляться неконкурентоспроможними порівняно з іноземними грошово-кредитними установами. А частка останніх у банківській системі нашої країни поступово збільшується. Так, за станом на 01.01.2011 р. питома вага іноземного капіталу в банківській системі України уже становила 40,4% (це — 55 банків; із них 20 зі 100-відсотковим іноземним капіталом) [2].

Значна зацікавленість іноземних банків українською банківською системою, прихід іноземного капіталу у вітчизняний банківський сектор з одного боку означає додаткові ресурси для активних операцій, кредитування нашої економіки і громадян. Важливо, що з надходженням іноземних інвестицій до нас приходить і зарубіжний передовий досвід роботи та управління банками, ведення банківського бізнесу, нові банківські технології, автоматизація банківських процесів. Але, з другого боку виникає і небезпека: маючи сприятливіші стартові умови, передусім у сфері капіталізації, іноземні банки можуть витіснити з ринку українські, як уже сталося в деяких східноєвропейських країнах (Польщі, Чехії, Угорщині тощо). І якщо не буде вжито кардинальних заходів щодо підтримки своєї банківської системи, то це загрожуватиме економічній незалежності України та незалежності національної банківської системи. Тому, на наш погляд, має бути економічна межа оптимального впливу зарубіжного капіталу на вітчизняні банки.

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що фінансування інвестицій в основний капітал має ґрунтуватись на процесах мобілізації внутрішніх заощаджень і їх продуктивного використання, а не на залученні іноземного капіталу, який у багатьох випадках виконує роль детонатора фінансових потрясінь.

Література:

1. Основні показники діяльності комерційних банків України станом на1січня 2011р. //Вісник НБУ. – 2011. – №2. – с.35-37.

2. Офіційний сайт національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua