Технические науки/ Металлургия

Пожуєв В.І., Пазюк М.Ю., Пазюк Ю.М., Іванов В.І.

ПРО МЕХАНІЗМ РОЗДІЛЕННЯ ФРАКЦІЙНОГО СКЛАДУ ПОЛІДИСПЕРСНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ ЙОГО РОЗСІВАННІ

Запорізька державна інженерна академія

 

Визначення фракційного складу полідисперсних сипких матеріалів є одним з найбільш трудомістких процесів, який залежить від множини чинників.

При автоматичному аналізі фракційного складу сипких матеріалів за виробничих умов контролюють середній діаметр частинок [1]. Беручи до уваги, що цей показник неоднозначно характеризує гранулометричний склад полідисперсного матеріалу для його повної оцінки необхідно знати закономірність розподілу окремих фракцій у сипкій масі.

Для описування закономірностей розподілу сипких матеріалів щодо фракцій використовують різні емпіричні рівняння, які не відображають природу його формування та дозволяють лише приблизно оцінувати гранулометричний склад [1].

Тому представляє інтерес теоретичне дослідження механізму розділення полідисперсной сипкої маси під час його ситового аналізу. На основі матеріального балансу фракцій, що складають сипку масу, можна записати

,                              (1)

де

Ф1, Ф2..Фn – вміст різних фракцій у пробі досліджуваного матеріалу, %;  ФS - вміст фракцій у пробі, %.

Середній діаметр частинок полідисперсного матеріалу, що знаходяться між двома ситами, визначають за формулою:

,                                               (2)

де

d0(i-1), d0i – діаметри чарунок у двох послідовно розташованих ситах відповідно, мм.

Процес розсівання проби полідисперсного матеріалу на n фракцій характеризується системою рівнянь:

1 розсівання:  S;

2 розсівання: 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -                                                 (3)

(n-1) розсівання:  ;

де

Фсрі – масова частка сипкого матеріалу на і-ому ситі, %;  dcpi – середній діаметр частинок сипкого матеріалу на і-ом ситі, мм.

Якщо заздалегідь є відомим значення dcp, то під час кожної операції розсівання розрахунковим шляхом можна визначити умовний середній діаметр частинок сипкої маси (dcpi), що залишилася після кожного розсівання:

;

- - - - - - - - - - - - - - - - - - -                                           (4)

.

Значення параметра dcpi, згідно умовам розсівання, знаходиться в інтервалі між середніми діаметрами (i+1)-ої і n-ої фракцій. Під час послідовного виділення із полідисперсної суміші фракцій із зростаючим розміром частинок ця умова характеризуватиметься рівняннями:

;

- - - - - - - - - - -                                                     (5)

Значення параметра dcpi для конкретного досліджуваного матеріалу визначаються його властивостями, умовами дроблення та класифікації, тобто можуть бути відносно стабільними для даного виробництва. Тому величини dcpi для кожного матеріалу доцільно визначати за результатами експериментальних розсівань проб на задані фракції, що дозволяє після кожного розсівання розрахувати значення коефіцієнта змінювання середнього діаметру частинок сипкого матеріалу (Ki) під час його розсівання.

В процесі кожного розсівання пробу сипкого матеріалу розділяють на дві частини:  окрему фракцію (Фi) і полидисперсную масу (Фсрi) з умовним середнім діаметром частинок dcpi. Баланс фракцій матеріалу після цієї операції можна описати системою рівнянь:

;

                            (6)

де

di – середній діаметр частинок сипкого матеріалу, що проходить через сито, мм;  Фі, Фсрімасовая частка сипкого матеріалу, що проходить через сито і залишився на нім, %, відповідно.

Величина параметра di є відомою, а значення параметра dcpi може знаходитися в інтервалі d(i+1)dn за умови, що d1 < d2 < … < dn. Умовний середній діаметр частинок матеріалу, який залишається на ситі, dcpi можна визначити, використовуючи характерні для нього значення параметра Ki.

Сумісний розгляд системи рівнянь (6) дозволяє розрахунковим шляхом визначати фракційний склад полідисперсної суміші, використовуючи дані про середній діаметр матеріалу (dcp) і коефіцієнт змінювання середнього діаметру частинок (Ki).

Література:

1. Марюта А.Н., Качан Ю.Г. Автоматический контроль гранулометрического состава сыпучих материалов. – Киев:  Выща школа, 1997. – 120 с.