Кириленко В.П.

Національний університет харчових технологій

МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ САМООРГАНІЗАЦІЇ  В ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Збільшення кількості випадків різкого підйому одних компаній та раптового зникнення з ринку інших (достатньо перспективних), поява не лише нових компаній, а й зародження абсолютно нових суспільно-виробничих процесів усередині компанії (самовідбір працівників, поява нових самозаміних посад (неофіційних), сучасні інформаційні конструкції технологічних процесів), наразі викликають жвавий інтерес як з боку бізнес-середовища, яке намагається ефективно функціонувати у умовах невизначенності та постійного структурування хаосу, так і з боку науковців, які прагнуть пояснити такі феноменальні властивості економічного середовища.

Самоорганізація на підприємстві виражається у послідовності мимовільних змін усіх елементів підприємства, завдяки яким воно переходить на якісно новий рівень свого розвитку з іншими кількісними параметрами, пов’язаними із його сферою діяльності. Виходячи з того, що поведінка [1, с. 992] є сукупністю вчинків, результатом дії певного подразника, то поведiнка підприємства в умовах самоорганізації найнаочніше визначається реакцією його працівників та споживачів на зміни, що відбуваються у внутрішньому середовищі підприємства та зміни властивостей виробляємого товару.

Персонал підприємства будь-якого рівня залучений до процесу самоорганізації за різними ієрархічними рівнями (табл. 1).

Таблиця 1

Ієрархія залучення персоналу у процес самоорганізації підприємства

Вища ланка управлінців (власники підприємства)

Менеджери середньої ланки

(керівники філій, відділень)

Керівники підрозділів

Робітники

1

2

3

4

·      Впровадження концепції самоорганізації у якості корпоративної стратегії;

·      Забезпечення підтримки та керівництва мимовільними змінами, розподіляючи певним чином наявні ресурси;

·      Визначення шляхів самоорганізації та міжфункціональних цілей;

·      Впровадження систем, структур та процедур, що сприяє розвитку самоорганізаційних процесів;

·      Досягнення цілей самоорганізації через розгортання політики впровадження ціннісних орієнтирів персоналу.

·   Розгортання та реалізація цілей, які поставлені вищою ланкою менеджерів;

·   Використання принципів самоорганізації у власній діяльності;

·   Підтримка, удосконалення, модернізація існуючих норм та стандартів керівництва;

·   Формування у співробітників відповідного образу мислення, спрямованого на самоорганізацію через інтенсивні програми навчання;

·   Допомога працівникам у розвитку навичок самоорганізації та осяжнення рішення проблем, виникаючих у її процесі.

·    Використання самоорганізації у функціональному масштабі;

·    Розробка планів по самоорганізації та тлумачення їх робітникам;

·    Підтримка інформаційних потоків між робітниками та їх високого морального духу;

·    Пітримка малих самоорганізаційних збурювань у рамках підрозділу;

·    Впровадження систем заохочення індивідуальних пропозицій;

·    Внесення власних пропозицій у плани розвитку підрозділу.

·   Впровадження та дотримання власної системи дисципліни на дільниці;

·   Постійне самоудосконалення через надбання навичок рішення проблем самоорганізаційних ситуацій;

·   Безболісна заміна одного робітника іншим;

·   Одночасне виконання одним робітником функцій декількох;

·   Удосконалення показників діяльності через взаємне навчання.

 

У цілях залучення працівників та підвищення їх поінформованості про діяльності підприємства у рамках самоорганізації керівництву підприємства бажано реалізовувати такі заходи [2, с.13]: 1). Формувати невеликi робочi групи з вибором лідерів самими групами; 2). Дозвяти працівникам управляти робочим простором та покращувати його; 3). Накопичувати знання та досвід у сфері самоорганізації.

Загальну модель самоорганізації підприємства можна запропонувати у вигляді певних модифікацій основних функцій управління (рис. 1).

Рис. 1. Загальна модель самоорганізації підприємства

Отже, поведінка підприємства в умовах самоорганізації залежить від ефективності управлінських рішень, сприйняття їх персоналом та механізму впровадження в господарську діяльність.

 

Література

1.     Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2009. – 1736 с.

2.     Салимова Т.А. Еналеева Ю.Р. Самооценка деятельности организации: Учебное пособие. – М.: Академический Проект, 2006. – 279 с.