Великий Д.Ю.

Національний університет харчових технологій

Функції, цілі, мета та завдання логістики

Ускладнення виробництва та загострення конкуренції в сучасних економічних умовах вимагають більш чіткого взаємозв’язку логістики із стратегічними цілями фірм, а також активізації ролі логістики у підвищенні гнучкості фірм, їх здатності швидко реагувати на ринкові зміни. Логістика зорієнтована на використання синергічних залежностей та ефектів, передбачає оптимізацію роботи системи, спрямована на мінімізацію сукупних витрат у процесі руху матеріальних та інформаційних ресурсів, починаючи з вибору постачальника і закінчуючи доставкою та післяпродажним обслуговуванням[2].

Функціями логістики є:

1) інтеграційна, що передбачає створення інтегрованих організаційних та інформаційно-регуляційних систем, які гарантують і стимулюють реалізацію намічених цілей, згладжування поєднання логістичних дій з іншими функціями підприємства у внутрішніх сферах діяльності підприємства (у субсистемах постачання, виробництва, збуту), на рівні суміжних логістичних субсистем (постачання і виробництва, виробництва і збуту, збуту і постачання), у рамках логістичних процесів і сфер на рівні підприємства, в ієрархічному виконанні (формування логістичного менеджменту), між підприємствами у формі інтегрованих систем постачальників і отримувачів (формування комерційних зв’язків підприємства з постачальниками та клієнтами), ланцюгів поставок на мета- і макроекономічному рівнях;

2) координаційна, яка передбачає узгодження діяльності різних ланок виробничого і збутового процесів;

3) регулювальна, яка передбачає управління запасами, складськими процесами, оперативне управління виробництвом і т.д.;

4) контролююча, пов’язана із збиранням, обробкою, вивченням та оцінюванням інформації про дотримання вимог програм, планів, договорів, угод з постачальниками матеріальних ресурсів і потреб кінцевих споживачів;

5) плануюча, спрямована на розробку взаємопов’язаних планів обробки матеріальних потоків усередині підприємства та за його межами, визначення обсягів та напрямків матеріальних потоків, прогноз потреб у матеріальних ресурсах, перевозах і т.п.;

обслуговуюча, яка передбачає визначення номенклатури послуг, їх обсягів, оцінку якості наданих послуг тощо.

Головною метою логістики є забезпечення конкурентоспроможних позицій організації бізнесу на ринку. Цього логістика домагається по засобом управління потоковими процесами на основі наступних правил: доставка з мінімальними витратами необхідної конкретному покупцеві продукції відповідної якості і відповідної кількості в потрібне місце і в потрібний час[3].

Необхідно відзначити, що подані правила є вираженням ідеального випадку, до якого слід прагнути. Щоб це прагнення мало під собою міцну основу, головна мета конкретизується підцілі, наприклад створення ефективної системи контролю, створення функціонально узгодженої та технологічно раціональної структури організації бізнесу і т. п. При цьому підцілі також декомпозіруются і визначають цілі для кожного елемента логістичного ланцюга і т. д. аж до окремого виконавця логістичній операції.
Логістичні мети досить універсальні і цілком органічно вписуються в стратегічні й тактичні цілі господарської організації. Таким чином відбувається інтеграція цілей горизонтальна (взаимоувязка цілей у кожній окремо взятій функціональної сфері) і вертикальна (взаимоувязка цілей за рівнями управління). Наприклад, ціль: максимальне завантаження існуючих складських потужностей при мінімальних витратах на складування. Оперативна мета підприємства - це максимальне завантаження потужностей, логістична - мінімізація складських витрат[1].

У логістичній системі, як при горизонтальній, так і при вертикальній інтеграції важливі постійну взаємодію та наявність зворотних зв'язків між функціональними сферами та рівнями управління. Це є найважливішим визначальною умовою ефективності процесів вироблення і реалізації управлінських та виконавчих рішень.

Для практичної реалізації цілей логістики необхідно знайти адекватні рішення низки відповідних завдань, які за ступенем значущості поділяються на дві групи: глобальні та приватні (локальні) завдання.

До глобальних завдань логістики належать наступні:

· створення комплексних, інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а по можливості і інших супутніх потоків; ї

· стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва та обігу;

· досягнення високої системної гнучкості;

· постійне вдосконалення логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі[2].

Однією з глобальних логістичних завдань для вітчизняного підприємства може бути впровадження нової інформаційної технології управління.

При вирішенні глобальних завдань дуже важливий часовий компонент. Справа в тому, що зовнішнє середовище змінюється досить швидко, тому, якщо рішення глобальної задачі відбувається повільніше, ніж відбуваються зміни у зовнішньому середовищі, результат рішення буде негативним.

Література:

1. Анікін Б.А., Тяпухін А.П. Комерційна логістика: навч. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2006. - 432 с.

2. Гаджинский А.М. Логістика: навч. Для студ. Вузів, що навч. За напр. Підгот. "Економіка" / А.М. Гаджинский. - 10-е вид. Перераб. І доп. - М.: Дашков і К `, 2004 - 407 с.

3. Альбеков А.У., Федько В.П., Митько О.А. Логистика коммерции. Серия "Учебники, учебные пособия". - Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 480 с.