К.е.н. Фатюха Н.Г.

Запорізький національний технічний університет

Методи оцінки рівня тіньової економіки у ВВП Україні

Без обліку тіньової економіки неможливо визначити реальні економічні тенденції, які є основою заходів державної соціально-економічної політики. Проте, незважаючи на активне вивчення науковцями тіньового сектору, на сьогоднішній день не існує універсальної методики для статистичної оцінки масштабів тіньової економіки [1, c.2]. Всі існуючі методи оцінки тіньової економіки можна умовно об’єднати у три групи: обліково-статистичні методи (використовуються на макрорівні); методи відкритої перевірки; спеціальні економіко-правові методи (використовуються на мікрорівні).

Обліково-статистичні методи дають оцінку таким параметрам тіньової економіки, як приховане виробництво, приховані доходи, приховані від статистики витрати на кінцеве споживання та накопичення. Ці методи в основному грунтуються на використанні якогось одного показника, що відображає рівень економічної діяльності.

Методи відкритої перевірки перебувають у компетенції спеціально створених контролюючих органів і забезпечують виявлення тіньової економіки лише в тій мірі, в якій це дозволяє відкритість суб’єктів, що перевіряються.

Спеціальні методи (економіко-правового аналізу) об’єднують в собі ще три методи: документального, бухгалтерського та економічного аналізу.

Метод документального аналізу – це дослідження бухгалтерських документів на наявність невідповідностей у зовнішньому оформленні та змісті облікових документів [2, c.273].

Метод бухгалтерського аналізу – це системне дослідження контрольних елементів бухгалтерського обліку для виявлення облікових невідповідностей та відхилень в економічній діяльності.

Метод економічного аналізу грунтується на врахуванні взаємоз’вязку та взаємообумовленості значень різних економічних показників, які в умовах нормальної економічної діяльності є взаємодоповнюючими, тобто дозволяє виявити причини відхилень від нормальної економічної діяльності. Цей метод об’єднує ще декілька методів виявлення тінізації економіки: етод співставлень виявляє протиріччя в ході аналізу даних за декілька звітних періодів (наприклад: обсяг прибутку та випуск продукції; споживання сировини та випуск продукції); методом спеціальних розрахункових показників визначає розрахунковий показник, який змінюється при скоєнні економічного злочину. Наявність розриву між фактичним та еталонним значенням цього спеціального показника буде свідчити про проведення тіньових операцій на підприємстві; методом стереотипів передбачає пошук незвичайних залежностей між економічними показниками, які відображають наявність тіньової діяльності на підприємстві [2, c.272].

Першою групою методів є прямі методи оцінювання рівня тіньової економіки. Прямі методи засновані на інформації про не задекларований дохід. Виділимо три основні підходи.

1. Метод анкетного опитування. Використовуються спеціально розроблені типові анкети для добровільної відповіді респондентів на поставлені питання.

2. Метод, що базується на невідповідності між величиною доходів, наданих фірмами і домогосподарствами в податкові органи, і вибірковими перевірками отриманих доходів податковими органами. За розбіжності отриманих даних між фактичними і задекларованими доходами судять про частку прихованих доходів у загальному обсязі доходів і, таким чином, про конкретні масштаби тіньової економіки [2, c.273].

3. Метод експертних оцінок. Він базується на залученні до оцінки розмірів тіньової економіки експертів-практиків, які оцінюють її рівень на підставі особистого досвіду, який вони отримують, займаючись господарською діяльністю.

Таким чином, істотною перевагою прямих методів є можливість уникнути складностей, пов’язаних з агрегуванням показників, а також вони можуть забезпечити детальну інформацію про дії в тіньовій економіці, її структурі та складі тих, хто в ній працює. Однак загальними недоліками вищенаведених методів є те, що вони: не дозволяють точно оцінити розмір тіньової економіки, а дають тільки оціночні показники; не можуть оцінити всі дії та доходи, одержувані в тіньовій економіці, тому для них характерні більш низькі оцінки розмірів тіньової економіки (виняток – експертний метод) у порівнянні з іншими методами; нездатні (принаймні на цей час) забезпечити оцінку розвитку та росту тіньової економіки на середньо- і довгостроковий період (виняток – експертний метод); труднощі з достовірності зібраної інформації.

Другою групою методів є непрямі методи оцінювання тіньової економіки. Непрямі методи пробують визначити розмір тіньової економіки, вимірюючи «сліди», які вона залишає в офіційній статистиці. Тобто такі методи є макроекономічними й використовують різні економічні показники, що відбиваються в офіційній статистиці [3, c.26].

Отже, розглянуті методи оцінки тіньової економіки, без вживання яких неможливо визначити реальні економічні тенденції в країні.

Література:

1. Ангелко І.В. Методичні основи оцінки обсягів тіньового сектору економіки// Вісник СумДУ. Серія економіка. – 2011. –№1. – с.1–7

2. Лісовий А.В., Кирпа С.В. Методи виявлення та оцінювання тіньового сектору економіки// Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. -2011. -№1. –с. 267– 275

3. Губарєва І.О., Доровський В.О. Оцінка тіньової економіки в системі забезпечення економічної безпеки країни// Бизнесинформ. – 2009. –№11(2). – с. 25 – 26.