Економічні науки / Макроекономіка

Васильєва І. В.

Науковий керівник: к.е.н. Ховрак І. В.

КрНУ ім. Михайла Остроградського, Україна

КОРУПЦІЯ ЯК ОДИН З НАЙСИЛЬНІШИХ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Питання корупції актуальне для кожного суспільства. В цілому, дослідження корупції у глобальному вимірі привертають увагу політиків, представників бізнесу, активізують гостру дискусію в наукових колах. Кожен сприймає це явище по різному, а її дослідження є доволі таки суб’єктивним, адже базується на експертних оцінках окремих науковців та фахівців. Але є те, в чому сходяться всі вчені, що корупція вкрай негативно впливай на всі світові економічні процеси. Не є виключенням й економіка України, згідно з Індексом сприйняття корупції, який розраховується міжнародною організацією Transparency International, Україна посідає далеко не перші місця (табл. 1 [2]).

Таблиця 1

Індекс сприйняття корупції в Україні

	Бали (0 – 100)	Місце
2011 рік	27	152
2012 рік	26	144
2013 рік	25	144
2014 рік	26	142

Для оцінки впливу корупції на національну економіку слід визначити шкоду, яка була завдана країні внаслідок корупційних проявів. Так, сума збитків, завданих лише кримінальними правопорушеннями за минулий рік склала 577,8 млн. грн., з яких відшкодовано було лише 247,6 млн. грн., що складає менше половини суми. При цьому, це тільки фактична сума, яку втратив бюджет через корупцію. Наступним негативним фактором для економіки, який провокує корупція, є тіньова економіка. Ці два поняття є тісно пов’язаними, адже будь-яка економічна діяльність, яка є нерегульованою та незаконною потребує бюрократичної, а іноді й політичної, протекції.

Не можна не згадати й про неефективне та нецільове використання бюджетних коштів, яке зумовлено бюрократичною корупцією. При цьому, корупція у цій сфері не обійшла стороною ні країни, що розвиваються, ні вже розвинені. Так, навіть у США, Японії та ряді країн Європи хабар із метою отримати певне державне замовлення чи кредит є звичайною справою. Особливо гостро впливають на економіку держави саме махінації з державними замовленнями, які сягають 40% від загальної кількості замовлень, адже внаслідок надання їх корумпованій особі, держава втрачає перспективного підприємця, який міг би дійсно якісно виконати завдання та принести чималу користь країні. Така розповсюдженість корупції на всіх рівнях є наслідками неефективної антикорупційної компанії, яку проводить країна. У зв’язку з цим, варто звернутись до міжнародних методів боротьби з корупцією, які працюють у розвинених країнах.

Так, достатньо ефективну систему боротьби з корупцією налагоджено в Швеції за допомогою податків, пільг та субсидій, а не за допомогою заборон та суворих покарань. Для громадян був відкритий доступ до внутрішніх документів управлінь, що дало змогу громадянам зрозуміти як працює держава і здійснювати громадський контроль за її діяльністю. А найголовніше, що було створено – це незалежну і справедливу систему правосуддя. Також, для чиновників були висунуті значні етичні вимоги, внаслідок чого через деякий час бути чесним стало престижним для держслужбовця [1, c. 34]. Також велику роль грає церква та суспільна думка. Так, суспільна думка змусить чиновника, який займається корупцією, піти у відставку, адже в інакшому випадку він втратить довіру всього суспільства, а в майбутньому вже не зможе займати ніякі посади. Отже, з політичною корупцією можна боротись за допомогою позитивних змін у суспільстві та самосвідомості народу.

Протилежним є досвід Гонконгу, в якому задля боротьби з політичною корупцією була створена спеціальна комісія по боротьбі з корупцією, якій надали дуже широкі повноваження, забезпечили її працівників широким спектром пільг та високою заробітною платою, а також надали можливість перевіряти будь-яку особу чи відомство при найменших підозрах корупції. Також, там було введено презумпцію винуватості для чиновників, тобто діє принцип «докажи, що купив своє майно не на хабарі». Внаслідок цих дій лише за 1 рік було заарештовано близько 200 чиновників. Таким же шляхом пішли й інші східні держави, такі як Китай та Сінгапур [3, c. 420].

Вважаємо, що варто запропонувати певну систему заходів, яку слід провести для підвищення рівня ефективності національної економіки:

1. Створення кардинально нової системи боротьби з корупцією, яка буде орієнтуватись на міжнародний досвід.

2. Максимальне викорінення тіньової економіки за допомогою введення реформ, які будуть сприяти розвитку легального підприємництва.

3. Орієнтація на підтримання вітчизняного виробника та заохочення підприємців за викриття проявів хабарництва та прагнення розвивати національну економіку.

Вважаємо, що незважаючи на перепони, Україна має і вже робить перші кроки для підвищення рівня національної економіки, шляхом введення позитивних змін в усіх секторах економіки і життя суспільства, тож залишається лише чекати на результати.

Література:

1. Тимофеєв А. Зарубіжний досвід боротьби з корупцією / А.Тимофеєв // Сучасна економічна наука, досягнення, виклики, пріоритетні напрями розвитку: матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів, студентів НЮУ ім. Я. Мудрого – за заг. ред. А.П. Гетьмана. – Харків: НЮУ ім. Я. Мудрого, 2014 – С. 34-35.

2. Волошенко А. Корупція в повсякденному житті суб’єктів підприємництва та роль громадських організацій у процесі її подолання / А. Волошенко // [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www.academia.org.ua/?p=258

3. Прохоренко О. Я. Корупція по-українськи (сутність, стан, проблеми): моногр. / О. Я. Прохоренко // – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 456 с.