Экономические науки/3. Финансовые отношения

Шевченко В.В.

студент 2 курсу  магістратури

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

 

Теоретичні засади визначення сутності капіталу

 

Процес пізнання сутності та економічного змісту капіталу триває досить довго. Характерність нинішнього рівня наукових знань про сутність капіталу як економічної категорії полягає у відсутності єдиного загальноприйнятого визначення цієї дефініції, що призводить до суперечливості трактувань та розбіжності в поглядах. Відповідно, необхідно глибше дослідити економічний зміст, природу та понятійну визначе­ність даної суспільної форми, враховуючи наукові позиції вчених-економістів різних країн світу.

Найчастіше сутність капіталу як економічної категорії розглядають із двох позицій або концепцій.

По-перше, капітал розглядається з позиції матеріально-речовинних цінностей, тобто його фізичної або речовинної форми прояву. Із цього боку

капітал являє собою сукупне майно або сукупні активи.

По-друге, капітал розглядається з позиції фінансової природи утворення й функціонування. У цьому випадку капітал персоніфікується з фінансовими коштами, тобто грошовим капіталом, цінними паперами й іншими коштами, які можуть бути використані як джерела для фінансування господарської діяльності сучасного економічного суб'єкта [1].

З позиції фінансового менеджменту категорію «капітал» варто розглядати не просто як капітал, а як «фінансовий капітал». Фінансовий капітал має дуже важливе значення в соціально-економічній системі держави. У зв'язку із цим фінансовий капітал розглядають як особливе економічне явище в житті суспільства, людини й підприємства [2].

 

Структуризація основних істотних характеристик капіталу, як філософської та соціально-економічної категорії приведена на рис.1.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         

Рис.1. Структуризація основних характеристик капіталу

 

Таким чином, із наведених визначень категорії "капітал" можна зробити ви­сновок, що в економічній теорії сформувалися різні підходи до трактування сутності капіталу, які наведені в табл.1.

Таблиця 1

Теоретичні підходи до трактування сутності капіталу

Підхід

Сутність

1

2

Предметно-функціональний підхід

капітал ототожнюється з на­громадженою працею, завдяки чому стає можливим процес подальшого ви­робництва або продажу й одержання доходу. Такий підхід створює умови для аналізу капіталу як фактора виробництва, що справляє відповідний вплив на результати підприємницької діяльності і приносить дохід власни­кові. Діапазон аналізу матеріально-речовою змісту капіталу постійно збіль­шується у результаті розширення видів нагромадження праці та певних благ, однак предметно-функціональний підхід не дає можливості виявити джерела зростання доходу

 

Продовження табл. 1

1

2

Грошовий підхід

капітал розуміється як фінансовий ресурс, що використовується власником задля отримання доходу у вигляді процента

Соціально-економічний підхід

капітал трактується як економічна категорія - специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов. Соціально-економічну форму капіталу визначає взаємодія руху підприєм­ницької та особистої власності економічних суб'єктів у процесі їх господарської та комерційної діяльності, а також спосіб отримання та розподілу доходів. Як позитивні зрушення слід відзначити те, що розвиток соціально орієнто­ваної економіки, зокрема впровадження колективних форм приватної власно­сті, проведення корпоратизації та акціонування, а головне - розширення сфе­ри управління капіталом, поступово змінюють його економічну природу

Капітал ототож-нюється з часом

у такому сенсі він виступає особливим економічним ресурсом, що відкриває можливість отримання до­ходу в майбутньому в разі відмови від здійснення поточних вкладень та за­доволення теперішніх потреб

 

Узагальнюючи різні теоретичні підходи, необхідно зазначити, що капітал як фінансова категорія – це сукупність ресурсів, наданих власниками чи акціонерами (власний капітал) та кредиторами у формі позик з визначеними термінами сплати (позичковий капітал) для використання у тій чи іншій сфері діяльності, тобто частина фінансових ресурсів, авансованих у виробничу діяльність з різних джерел та частина одержаного прибутку в процесі цієї діяльності, які спрямовуються його власниками в економічний кругообіг у грошовій, товарній або нематеріальній формах з метою постійного збільшення та нагромадження.

 

Література:

1.        Яремко І.Й. Управління капіталом підприємств: економічний та фінансовий інструментарій: Монографія / І.Й. Яремко. – Львів: Каменяр, 2006. –176 с.

2.        Бланк І. А. Управление капиталом / И. А. Бланк. – М. : Перспектива, 2008. – 356 с.

3.        Козлова Р.О. Економічна сутність категорії капіталу / Р.О. Козлова // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2012. –№ 2. – С. 18-21.