Бондаренко О.М.

к.ф.н., доц. кафедри менеджменту и маркетингу ННІЕМ

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Поповa

Зубко О.С.

Студентка 3-го курсу, напряму «Менеджмент» ННІЕМ

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Поповa

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІРРАЦІОНАЛЬНИМ ТИПОМ ОСОБИСТОСТІ

В умовах сучасного динамічного суспільства стало аксіомою, що час – невідновний ресурс, а звідси їм можна і потрібно управляти. Тайм-менеджмент або управління часом – це система підвищення особистої ефективності. Так, тайм-менеджмент асоціюється у більшості людей з послідовністю, систематичністю, чіткою організацією. При цьому далеко не всі люди відповідають цим якостям, що часто ускладнює процес впровадження управління часом в реальних умовах або змушує повністю відмовитися від нього, що в корені не вірно. Краще розглядати тайм-менеджмент, як систему методик, спрямовану на оптимізацію використання особистого і робочого часу.

Тотальна нестача часу, постійний цейтнот, відмінності у світосприйнятті та особливості психіки кожного окремого індивіда роблять проблему організації і управління часом суто індивідуальною для кожного.

В психології існує безліч типів і підтипів людей, що розрізняються за темпераментом, характером, провідною системою світосприйняття і. т. д. Але всі вони, так чи інакше, діляться на дві великі категорії: люди з раціональним та ірраціональним типом особистості. [2; с. 113]

Людям з раціональним типом особистості притаманні: послідовність, систематичність, зваженість, організованість і продуманість. На відміну від них люди з ірраціональним типом — спонтанні, імпульсивні, імпровізатори, гнучкі в нестандартних ситуаціях. Значні відмінності в характеристиках даних типів обумовлюють необхідність застосування абсолютно різних методик оптимізації часу та підвищення особистої ефективності.

В даний час існують 2 базові парадигми тайм-менеджменту, відмінні по об'єкту управління:

- управління справами в часі;

- управління суб'єктивним сприйняттям часу, ставленням до часу і відношенням з часом, сприйняттям себе в часі (все це має відношення до індивідуума, групи людей, організації і навіть до цілого соціуму). [3; с. 30]

Людям з раціональним типом особистості, схильним до планування та організованості ідеально підійдуть методики оптимізації «управління справами в часі», при цьому в тайм-менеджменті достатньо методик, які допоможуть також спонтанним та імпульсивним представникам ірраціонального типу «керувати суб'єктивним сприйняттям часу».

Представники ірраціонального типу:

- мають цілий арсенал різноманітних цілей. Прагнуть досягти успіху в різноманітних сферах;

- коли не вдається досягти мети, вони перемикаються на іншу, замість зміни засобів її досягнення;

- працездатність сильно залежить від настрою;

- одноманітність і монотонність пригнічує їх, що є причиною частої зміни підходів до виконання однієї і тієї ж роботи;

- у непередбачених обставинах діють швидко, гнучко і ефективно;

- не переймаються відсутністю контролю над ситуацією;

- не люблять наводити порядок та не хвилюються з приладу того, чи лежать речі на своїх місцях;

- завжди зазнають провалів, намагаючись застосувати рекомендації по чіткій організації часу;

- їх мотивація падає, якщо доводиться вивчати новий матеріал, в строгій послідовності;

- коли про щось розповідають, часто відволікаються на сторонні теми, потім повертаються до основної теми, потім знову відволікаються. [1; с. 72]

Виходячи з цього, необхідно підбирати методики тайм-менеджменту з урахуванням цих особливостей, і правильно їх використовувати.

Так, люди з ірраціональним типом особистості часто:

- не доводять розпочату справу до кінця і беруться за іншу;

- втрачають мотивацію коли для досягнення результату потрібна одноманітність і монотонна праця;

- скасовують все, заплановане за графіком, коли їх настрій не відповідає запланованому [1; с.73].

Рішення проблеми знаходиться в застосуванні гнучкого планування замість жорсткого. Саме гнучке планування, яке є однією з методик тайм-менеджменту, дозволяє одночасно досягати різних цілей, не концентруючись занадто на одній. Головне – не «загубити» власну ціль повністю зацікавившись іншими, в чому в змозі допомогти одна з методик гнучкого планування:

- відповідні списки з цілями та задачами;

- розділи в щоденниках;

- використання «стікерів» для гнучких завдань;

- закладки для гнучких завдань в щоденниках.

Людям з ірраціональним типом особистості не слід примушувати себе через силу рухатися далі, коли вони відчувають, що їх інтерес ослабнув. Але й не слід і остаточно кидати розпочату справу. Здебільшого, буде досить тимчасово переключившись на іншу сферу своїх інтересів, бо привнесення різноманітності в діяльність лише підтримає вмотивованість.

Отже, з нашої точки зору не буває типів особистості, яким не в змозі допомогти тайм-менеджмент, але досить часто зустрічається невірне розуміння його впровадження, або невірно підібрані та застосовані методики.

Література:

1. Березина В.Ю. Спонтанное планирование как альтернатива тайм-менеджменту / В.Ю. Березина // Международный научно-исследовательский журнал. – 2014. – № 6-2 (25). – С. 72 – 75.

2. Королев С.П. Тайм-менеджмент как инструмент планирования / С.П. Королев // Современные тенденции в экономике и управлении: новый взгляд. – 2011. – № 7. – С. 112-116.

3. Мастеров Б.М. Чем мы управляем, «управляя временем»: парадигмы и технологи тайм-менеджмента / Б.М. Мастеров, Л.М. Некроенко // Организационная психология. – 2014. – Т. 4, № 2. – С. 29-44.