Цибульський Кузьма Леонідович
НТУУ
"КПІ", факультет менеджменту та маркетингу, студент
Основні
шляхи удосконалення міжнародного енергоринку
Основні шляхи удосконалення
міжнародного енергоринку можна обмежити трьома економічно-екологічними передумовами:
– оптимізація розміщення
електростанцій відносно споживачів, для зменшення транспортних втрат;
– погодження об’ємів
виробництва з об’ємами споживання, для зменшення непродуктивного виробництва
електроенергії;
– розширення використання
відновлювальних джерел енергії та екологічно чистих технологій, скорочення і в
перспективі закриття ТЕС та АЕС.
Ці розумні вимоги вже майже
сто років прокладають шлях в політичному вирії державного будівництва і
технічно-технологічних революцій.
З одного боку, економіка повинна
задовольняти потреби суспільства і більше нічого. Але з другого – особисті
потреби весь час зростають, населення зростає, росте протиріччя між соціальними
групами та державами, які збільшують потреби ресурсів і встановити межу потребам
не можливо. Зрозуміло, потреби зростають в діалектичному зв’язку з
пропозиціями. Цей механізм використовується капіталом для отримання надприбутку
шляхом створення штучних, вимушених потреб. Стимулюється збільшення рівню
видобутку електричної енергії, яка забезпечує збільшення рівня продуктивних сил
суспільства і технічного розвитку промисловості. А це, в свою чергу, стимулює
інноваційну діяльність і зростання, в першу чергу, енергетичної галузі, бо
тепло є базовим чинником розвитку суспільства, а електроенергетична складова
стала визначальною в технічному прогресі і в сучасному суспільстві [1, 2].
Економічний закон розвитку:
збільшення виробництва електроенергії – основний чинник технічного прогресу;
технічний прогрес – основний чинник суспільного прогресу; суспільний прогрес збільшує
споживання електроенергії. Головною рушійною силою цього механізму є
необхідність збуту по мірі виробництва електроенергії, її неможливо накопичити
та зберігати. Це стимулює економічно виправданий, а тому науковий напрямок
розвитку – глобалізацію ринку електроенергії. Держави збільшують обсяги
виробництва електроенергії для гарантованого забезпечення потреб виробництва та
споживання, а надлишки намагаються продавати за кордон. У світовому розподілі
праці державам важливо бути не тільки піонерами-розробниками,
новаторами-ідеологами, але самостійно доводити проект до рівня широкого
освоєння. Бо багато пілотних енергетичних проектів в світі створені на базі одних
країн, а приносять левину частку доходів іншим країнам.
Логіка розвитку ринків електроенергії
призвела до утворення наддержавних енергоринків, які інтенсивно розвиваються.
Важливо зрозуміти і завчасно вибудувати стратегію розвитку енергоринків з
урахуванням світових реалій і довгострокових цивілізаційних трендів.
На тепер виникли три великі цивілізаційні утворення в межах
простору яких найймовірніше будуть розвиватися економіки держав [3]:
– північноатлантичне, на
основі індивідуалізму і капіталізму;
– східноєвразійске, на основі
колективізму територіального і людського ресурсу;
– близькосхідне, ісламське в
релігійно-общинній формі.
Політичні події схиляють Україну
зараз у бік північноатлантичного цивілізаційного простору, хоча перспективи
економічного лідера перехопив схід. Для
розуміння тенденцій розвитку світового енергетичного ринку треба врахувати, що
країни БРІКС разом з Мексикою і Індонезією стали "Великою сімкою",
обійшовши за реальним ВВП G7 (США, Японія, Германія, Франція, Великобританія,
Італія и Канада) на межі 2013 року [4]. Реальний ВВП не враховує боргові обов’язки
держав та компаній. На рис. 1 наведено номограми, що відображають тенденції
зміни економічних лідерів світу.
Рис. 1 ВВП "великої сімки" в порівнянні з
сімкою зростаючих країн [5]
Північноатлантичне об’єднання
вже два роки (за деякими оцінками три роки) не може отримувати прибуток від
світової торгівлі, достатній для обслуговування накопичених ним боргів.
Центральні банки проводять програми так званого "кількісного
пом’якшення", а по суті «запускають друкарський верстат». Але протиріччя зростання боргів
і скорочення частки у світовій економіці не дозволяє скористатися монетарними
перевагами вже сьогодні. Це шлях до подорожчання запозичень і зростання
інфляції, що переходить в кінці кінців в гіперінфляцію. Такий сценарії розвитку
подій, ймовірний в найближчі 3–7 років. Зрештою, економіки стискаються до
рівня, відповідного рівню їх ресурсів і населення. В таких ситуаціях особливо
проявляється залежність економіки від політичної влади, яка стимулює воєнну боротьбу.
Розвиток
транспортно-енергетичної інфраструктури Євразії, включаючи освоєння північного
морського шляху, спорудження ВСТО (трубопровід "Восточная Сибирь – Тихий
океан") і газопроводу «Сила Сибіру», формування «Нового Шовкового шляху» в
рамках «транс’євразійского поясу розвитку», розвиток інтеграційних структур
типу ШОС, ЄАЕС та ін. – все це нові структурні вираження потенціалу
східноєвразійського об’єднання в зіткненні з північноатлантичним. І це –
довгостроковий інфраструктурний ресурс в умовах об’єднаного ринку, але не в
умовах регіональної енергозабезпеченності. Україна, яка знаходиться на межі
двох інтеграційних економічних об’єднань, є сенс створювати енергосистему
поєднану зі сходом і заходом. Задача дня – пошук коаліційного потенціалу.
Розвиток неминуче приведе до
структурної трансформації по шляху інтеграції народів у економічні, культурні,
геополітичні союзи, і по шляху нових форм громадського самоврядування – це
просторово-тимчасове об’єднання людей і народів, а не держав. Цивілізація
завжди розширює «життєвий простір» для розвитку загальної культурної
ідентичності за рахунок технічного і технологічного прогресу. Держави
розширюють «життєвий простір» для чиновників за рахунок війни.
Сучасні держави і їх
об'єднання стали системою розширеного відтворення чиновництва, які отримали
монополію на все. Не держава для людини, що передбачає гуманізм та демократія, а людина для держави
– за законом стародавніх імперій. Влада над народом, через закон, прийнятий владою на догоду власним
уявленням про порядок у суспільстві, і виконання цього закону у власних інтересах. Економічні
моделі зробили чиновника розпорядником національного багатства, головним чином у
власних інтересах. Корупція – невід’ємна якість чиновницького апарату. Необмежена
цензура в засобах масової інформації, нав’язування історії, що прославляє
владу, уніфікація та деформація культурних, освітніх, моральних і духовних
цінностей громадян.
Як
об’єктивна протидія у світі поширюється рух за самовизначення народів через
суспільне регулювання всіх галузей діяльності: інформація, освіта, влада, державне
управління, суди, виробництво і та ін. У світі набирає обертів тенденція захисту
за допомогою створення общин, які незалежні енергетично від державних
енергоринків, але утворюють при цьому власний.
Головна тенденція розвитку
країн – це перехід від експортно-сировинного до ресурсно-інноваційного розвитку
економіки, що вимагає створення нових технологій видобутку та переробки
нетрадиційних видів сировини. Для країн це гарний стимул, якщо вони хочуть
звільнитися від технологічної залежності енергетичних монополій. На цьому шляху
важливою стає роль науки для розвитку технологій, бо всі технології не
універсальні. Технології залежать не лише від виду палива, але і від географії
застосування її, кліматичних умов, екологічних обмежень. Так, технології видобутку
сланцевого газу і нафти вимагають дуже багато води і їх застосування, наприклад
в Китаї, неможливо, до того ж вони надто небезпечні екологічно.
На рис. 2 зроблена спроба
показати місце сучасного енергоринку в структурі держави.
Рис. 2 Місце енергоринку в сучасній державі
Спад цін на нафту та газ
уповільнює енергетичне протистояння на полі технологій видобутку та переробки
нетрадиційних видів сировини. Уповільнює, але не знімає.
Найбільш потужним ресурсом
завжди був людський потенціал. В умовах цивілізаційної кризи він найбільш
важливий у сфері інтелекту, духовно-моральних цінностей, культури орієнтованої
на гармонійний розвиток людини. Збереження сім’ї та культурного соціуму базова
життєзабезпечуюча ланка розвитку розумного суспільства. Цей ресурс треба
захистити, ефективно використовувати і примножувати в Україні саме для поєднання
двох найбільших цивілізаційних утворень, тобто розвитку світового енергоринку.
Традиційні палива займають
поки що основну частку у світовій електроенергетиці. Поширена думка, що традиційні палива
(нафта, вугілля, газ, уран та ін.) скінчаться в ближньому майбутньому. Це помилкова думка, бо
жодне родовище нафти не виснажилося навіть на 1 %, але про це бахають не
згадувати. Тому вивчення і застосування альтернативних джерел енергії має
сьогодні стратегічне екологічне і економічне значення для людства. Не треба
чекати коли екологічні виклики людству вимусять зробити невідкладний вибір.
Найбільшими виробниками електроенергії
є ТЕС та ТЕЦ, ГЕС та АЕС і найближче десятиріччя ситуація не зміниться. Розподіл
виробництва електричної енергії між типами станцій на планеті на 2013 рік: на
ТЕС виробляється 67,5% електричної енергії,на ГЕС – 16,3%,на АЕС – 10,7%. Таке
співвідношення спостерігається і в багатьох регіонів, але з деякими
особливостями: в Латинській Америці, наприклад, 3/4 всієї електричної енергії – електроенергія ГЕС. Відсоток АЕС в західній Європі та
Північній Америці більше середнього показника.
Внесок окремих країн у
електроенергетику світу приведено в табл. 1. Для наочності порівняно
об’єми видобутку електричної енергії країнами "Великої Сімки" (G7) з найбільшими країнами, що розвиваються (7D). Порівняння енергоринків дозволяє бачити зміну
економічних лідерів світу, і стверджувати, що данні по ВВП цих країн у
офіційних інформаційних джерелах не відображають економічних реалій принаймні вже
три роки.
Таблиця 1
Виробництво 
енергії в світі
(ТВт/г) [6,7]
|
Країни |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
США |
4257, 4 |
4266, 3 |
4365 |
4325, 4 |
4146, 6 |
4331, 1 |
4302, 4 |
4249, 1 |
4260,
4 |
|
Японія |
1153, 1 |
1164, 3 |
1180, 1 |
1183, 7 |
1114 |
1156 |
1104, 2 |
1106, 9 |
1088,
1 |
|
Канада |
614 |
601 |
619, 8 |
617, 1 |
592, 5 |
581, 8 |
600, 4 |
610, 2 |
626,
8 |
|
ФРН |
609, 6 |
605, 6 |
601, 5 |
597, 5 |
593, 4 |
621 |
615 |
623 |
620 |
|
Франція |
575, 2 |
574, 7 |
570 |
563, 6 |
542, 4 |
573, 2 |
564, 3 |
560, 7 |
568,
3 |
|
Великобританія |
398, 4 |
397, 3 |
396, 8 |
388, 9 |
376, 8 |
381, 8 |
367, 5 |
363, 8 |
356,
6 |
|
Італія |
303, 7 |
314, 1 |
313, 9 |
319, 1 |
292, 6 |
302, 1 |
302, 6 |
299, 3 |
288,
4 |
|
сума G7 |
7911, 4 |
7923, 3 |
8047, 1 |
7995, 3 |
7658, 3 |
7947 |
7856, 4 |
7813 |
7808, 6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КНР |
2500, 3 |
2865, 7 |
3281, 6 |
3466, 9 |
3714, 7 |
4207, 2 |
4713 |
4987, 6 |
5361,
6 |
|
Росія |
954, 1 |
992, 1 |
1018, 7 |
1040 |
993, 1 |
1038 |
1054, 9 |
1069, 3 |
1060,
7 |
|
Індія |
689, 6 |
738, 7 |
797, 9 |
824, 5 |
869, 8 |
922, 2 |
1006, 2 |
1053, 9 |
1102,
9 |
|
Бразилія |
402, 9 |
419, 3 |
444, 6 |
463, 1 |
463 |
515, 8 |
531, 8 |
552, 5 |
557,
4 |
|
Індонезія |
127, 4 |
133, 1 |
142, 4 |
149, 4 |
156, 8 |
169, 8 |
183, 4 |
200, 3 |
216,
2 |
|
Мексика |
242 |
249, 6 |
257, 3 |
261, 8 |
261 |
270, 8 |
288, 6 |
296, 6 |
293,
6 |
|
ПАР |
244, 9 |
253, 8 |
263, 5 |
258, 3 |
249, 6 |
259, 6 |
262, 5 |
257, 9 |
256,
1 |
|
сума 7D |
5161, 2 |
5652, 3 |
6206 |
6464 |
6708 |
7383, 4 |
8040, 4 |
8418, 1 |
8848, 5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Півд. Корея |
389, 5 |
403 |
425, 4 |
442, 6 |
452, 4 |
495 |
517, 6 |
530, 6 |
534,
7 |
|
Казахстан |
67, 9 |
71, 7 |
76, 6 |
80, 3 |
78, 7 |
82, 6 |
86, 6 |
90, 6 |
91, 9 |
|
інші країни |
4803, 1 |
4977, 8 |
5167, 2 |
5295, 3 |
5231, 6 |
5515 |
5590, 3 |
5783 |
5843 |
|
Україна |
185, 0 |
192, 1 |
195, 1 |
191, 7 |
172, 9 |
187, 9 |
194, 9 |
198, 9 |
193,
8 |
|
світове виробництво |
18333 |
19028 |
19922 |
20277 |
20129 |
21423 |
22091 |
22635 |
23127 |
На рис. 3 та рис. 4 відображено динаміку виробництва електричної
енергії найбільшими виробниками в різних регіонах світу.
Рис. 3 Динаміка виробництва електричної енергії
"Великою сімкою" (G7)
Зменшення ціни на нафту та
інші енергоносії не вирішують проблеми надійного постачання ринку паливом і
сировиною. Причиною тому є постійний плин технологічної революцій і стабільне
зростання попиту на енергетичному ринку. Рішення проблеми базується на
інтенсивному шляху зростання ефективності використання і в збереженні природних
ресурсів своїх країн.
Частка природного газу в
отриманні електричної енергії збільшується за рахунок зменшення використання
вугілля і нафти, гідроенергії. Нафту споживає не тільки енергетика, але і
хімія, і транспорт, що змушує шукати інші види палива.
Рис. 4 Динаміка виробництва електричної енергії
семіркою країн, що розвиваються (7D) в порівнянні з G7
Нетрадиційні електричні
станції становлять лише кілька відсотків у генерації електроенергії, але їх
розвиток у світі має стратегічне значення. Стимулювання зростанню числа
електричних станцій на альтернативні джерела енергії сприяють такі чинники:
– нижча вартість електроенергії і тепла,
ніж від викопних джерел;
– можливість мати локальні електричні
станції у всіх країнах, не залежно від енергосистеми місцевого енергоринку;
– реалізована достатня для технологічного
використання в промисловості щільність потужності;
– можливість поновлення альтернативні
джерела енергії ;
– заміна традиційних енергетичних носіїв з
економією електроенергії на втрати при транспортуванні;
– перехід до екологічно чистіших видів та
джерел енергії;
– підвищення надійності існуючих
енергосистем.
Кожна країна в світі володіє
тим чи іншим видом альтернативні джерела енергії і практично в найближчій
перспективі має всі підстави для власного істотнjuj внеску у баланс світової спільноти в паливно-енергетичній галузі.
На рис. 5 відображено шляхи
розвитку світового енергоринку в структурі світової конкуренції.
Рис. 5 Шляхи удосконалення міжнародного енергоринку
Можна стверджувати, що нове
енергетичне протистояння переміщається на поле технологій видобутку та
переробки нетрадиційних видів сировини. Нафта та газ не скінчаться ніколи, бо
генеруються процесами в середині планети. Людство стоїть на порозі
енергетичного прориву, а не енергетичної кризи, які породжуються тільки
політичними протиріччями.
Економіка вимагає розвитку
регіональної енергозабезпеченності, використання нових технологій для освоєння
власних нетрадиційних природних ресурсів. Розробка нетрадиційних ресурсів
вуглеводнів: бітуми, матрична нафта, шахтний метан, біогаз, газогідрати й інші,
повністю знімуть енергоресурсні обмеження. Підвищення собівартості видобутку не
має значення в умовах економічних, а не спекулятивних ринків.
Ресурсна глобалізація не має
перспектив без цивілізаційного об’єднання.
Варто забезпечити вторинне
використання сміття, якого в слаборозвинених країнах накопичилося небезпечно
багато.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Непорожний П.С. Энергетические ресурсы мира [монография] / П.С. Непорожний, В.И. Попков. –М.: Энергоатомиздат, 2005. – 378 с.
2. Окопова Е.С.
Мировая экономика и международные экономические отношения [монография] /
Е.С. Окопова., О.М. Воронкова, Н.Н. Гаврилка. – Ростов-на-Дону:
Феникс, – 2005. – 416 с.
3. Бушуев В.В. Энергия Евразии и борьба цивилизаций // Международная жизнь. – 2014. – С. 9–13.
4. Лір В.Е., Подолець Р.З.
Формування ринків енергоресурсів // Бюлетень Інституту економічного
прогнозування. – 2002. - № 2. – С. 42-45.
5. Хеллевиг Й. Реальный ВВП
Eвросоюза и США. NewsBook: Сообщество независимых журналистов [Електронний
ресурс] / Режим доступу:
http://newsbook.name/ lenta/realnyj-vvp-v-evrosoyuza-i-ssha/.
6. Малахов В.А. Подходы к прогнозированию спроса на электроэнергию в стране // Проблемы прогнозирования. – 2009. – № 2 (113). – С. 57–62.
7. Шапот Д.В., Карбовский И.Н., Малахов В.А. Многоагентные модели для исследования макроэкономических процессов // Управление развитием крупномасштабных систем MLSD’2009: Труды третьей международной конференции. – М.: ИПУ РАН, 2009. – С. 192–204.