Д.е.н. Гармідер Л.Д.

Синій В.В.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Підходи до організації маркетингу на підприємстві

Питання організації маркетингу на підприємстві полягає в тому, як саме маркетингові функції слід розподілити між підрозділами фірми і кому саме із працівників належить їх виконувати, а також як узгоджуватимуться їхні дії. Проблеми маркетингу є об’єктом постійної уваги вітчизняних та зарубіжних вчених [1; 2].

З позиції менеджменту (управління бізнесом) всі підприємства, фірми мають спільну ознаку — вони є організаціями. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей. Складні організації мають такі загальні характеристики: ресурси, залежність від зовнішнього середовища, вертикальний і горизонтальний розподіл праці, необхідність ефективного управління. Із цих позицій управління організацією розуміють як процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для формулювання й досягнення поставлених цілей.

Організація маркетингу на підприємстві базується на відповідних організаційних структурах (підрозділах). Такі структури можуть створюватись згідно з виконуваними функціями, за географічними регіонами, товарами, марками, ринками тощо. В будь-якому разі в таких структурах здійснюються усі функції маркетингового менеджменту відповідно до цілей і завдань менеджменту підприємства.

До основних принципів організації маркетингу на підприємстві належать: цілеспрямованість — відповідність цілям, стратегії, політиці підприємства; спрямованість на пошук і задоволення потреб споживачів; чіткість і оптимальність організаційної структури відповідно до стратегії, цілей та завдань маркетингу; визначення напрямків діяльності — орієнтація на конкретну концепцію, чітке визначення функцій і завдань кожного підрозділу та його працівників; гнучкість — своєчасне реагування на зміни у навколишньому середовищі та можливостях підприємства; скоординованість і узгодженість дій маркетингових підрозділів (окремих працівників) для досягнення максимального ділового ефекту; економічність — витрати на маркетинг мають покриватись доходами від реалізації маркетингових заходів; наявність висококваліфікованих кадрів, постійна увага до їх вдосконалення; активна маркетингова політика — пошук нових ринків, вивчення потреб конкретних споживачів тощо.

Варто зазначити, що формування сучасних організаційних маркетингових структур відбувалася поетапно: відділ збуту; відділ збуту з маркетинговими функціями; спеціалізований відділ маркетингу; сучасний відділ маркетингу. Можемо зазначити, що кожен з підрозділів фірми, зорієнтований на споживачів, виконує певні маркетингові функції, але автономно від інших. На конкурентоспроможності продукції працюють усі підрозділи, в тому числі виробничий відділ і відділ матеріально – технічного забезпечення. Але за своєю суттю маркетинговою структури поки що є не інтегрованими. Неінтегровані маркетингові структури – це сукупність відповідних підрозділів, не скоординованих у своєму впливові на споживачів. На зміну неінтегрованим приходять інтегровані маркетингові структури.

Інтегровані маркетингові структури здійснюють свою діяльність комплексно і керують з одного координуючого центр. На цьому етапі з’являється сучасний відділ маркетингу, який відповідає за координацію зусиль усіх відділів, всього персоналу на задоволення потреб споживачів, забезпечуючи збалансовані дії щодо розподілу, реклами, стимулювання збуту, розробки товару і планування асортименту. Можна стверджувати, що саме відділ маркетингу задає координати для дій усіх інших підрозділів, наприклад, на яку ціну має вийти підприємство.

Таким чином, маркетингові структури будь-якого типу повинні бути гнучкими, оскільки вони залежать від стратегії підприємства, яка може змінюватись у разі зміни споживчого попиту, збільшення масштабів та ускладнення виробництва, під впливом досягнень науково-технічного прогресу тощо.

Література:

1. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. – М. : Прогрес, 1990. – 736 с.

2. Білик І.А. Розвиток маркетингу в умовах інтеграції та глобалізації / І.А Блик., Н.А Хрущ // Вісник ХНУ. – 2010. – № 5. – Т. 4 –177–181.