Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сучасне розуміння та критерії оцінки ефективності господарської діяльності підприємства

В кризових умовах господарювання, що притаманні сучасній вітчизняній економіці, визначають ефективність функціонування підприємства вирішальним фактором його виживання.

Ефективність – складна й багатогранна категорія економічної науки. Критерій економічної ефективності покладено в основу матеріально-структурної, системної та функціональної характеристик господарської діяльності підприємства. Як справедливо зазначають А. Д. Шеремет та Р.С. Сайфулін, через категорію ефективності знаходять своє адекватне відображення риси, властиві успішній господарській діяльності, – цілісність та динамічність [4].

Щодо терміна «ефективність», то дана категорія походить від латинського слова efftectus, що в перекладі означає «результат, наслідок чого-небудь, яких-небудь дій, причин», а ефективний (efftectivus) означає такий, що дає ефект, але не будь-який, а намічений заздалегідь. Звідси ефективність трактується як результат цілеспрямованої дії [5].

З кінця ХІХ ст. термін «ефективість» починає втрачати своє чисто економічне значення і використовується для оцінки різноманітних дій.

Таким чином, відбулася універсалізація поняття «ефективність» і його застосування в усіх сферах життя. Але незважаючи на різні точки зору основні аспекти визначення змісту та сутності ефективності можна об’єднати в такі підходи:

1) теоретико-сутнісний – розглядає ефективність з позиції результативності діяльності (співвідношення результатів діяльності до витрат або використаних ресурсів). При цьому результативність є більш загальним поняттям, яке може використовуватися для позначення наслідків як ефективної, так і неефективної діяльності [1, с. 195]. Даний підхід об’єктивно недоречний під час вивчення соціальних, організаційних та інших систем;

2) методологічний – трактує ефективність як ступінь відповідності еталону. Цей підхід передбачає співставлення власних показників ефективності з еталонними в аналогічній галузі. [2]. Головним недоліком даного підходу є невиправданий акцент на кількісну характеристику ефективності, що призводить до домінуванням суто формального спрямування на оцінку результатів діяльності без врахування їх функціональної складової [1, с. 196];

3) цільовий – розглядає ефективність як ступінь досягнення поставленої мети. Проте і цей підхід не позбавлений певних недоліків, що обумовлено такими причинами: а) цілі установи не завжди сформульовані в явному вигляді, наприклад, у вигляді стратегічних цілей, що робить неможливою оцінку ступеня їх досягнення; б) зазвичай сформульовані цілі характеризують бажаний стан установи з багатьох сторін (ринкові, фінансові, організаційні та інші цілі), що ускладнює оцінку ступеня їх досягнення, при цьому очікуваний результат пов’язаний не тільки із первісно встановленими цілями, але й з тими, що раптово виникли, проміжними цілями; в) формування цілей діяльності установи має суб’єктивний характер, оскільки залежить від урахування інтересів зацікавлених груп, що, як правило, призводить до їх різноспрямованості, і умов зовнішнього середовища. [2];

4) системний – поєднання різних позицій.

Таким чином, термін «ефективність» є багатозначним поняттям і відображає відношення різних аспектів діяльності: результату і витрат, результату і цілей, результату і потреб, результату і цінностей та ін. [3].

Механізм сприяння підвищенню ефективності господарювання підприємства наведено на рис. 1.

При цьому досягнення кращих результатів господарювання підприємств можливе шляхом виявлення та нейтралізації негативних факторів з одночасним стимулюванням дії позитивних факторів.

Рис. 1. Механізм реалізації шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств

Головним резервом зростання економічної ефективності господарювання є раціональне формування, відтворення та використання наявних ресурсів на підприємстві. Універсальність поняття «ефективність» під час аналізу усіх сфер діяльності підприємства дає підстави для створення різноманітних за своїми методологічними підходами систем показників економічної ефективності, а також критеріїв її визначення.

Література:

1. Друкер П. Эффективное управление / П. Друкер : пер. с англ. М. Котельниковой. – М. : Астрель, 2004. – 284 с.

2. Лямець В.І.Системній аналіз / В. І.Лямець, А. Д. Тевяшев – 2-е вид., перероб. та допов. – Х. : ХНУРЕ, 2008. – 448 с.

3. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 2003. – 702 с.

4. Шеремет А. Д. Система показателей деловой активности и эффективности деятельности предприятия [электронный ресурс] / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин, Е. В. Негнашев - Режим доступа : http://www.bizness-plan.nm.ru/bp/stat_main.htm.

5. Экономикс: англо-русский словарь : справочник / Э.Дж. Долан, Б.И. Доминенко; пер. с англ. – М. : Лазурь, 2004. – 544 с.