Захарченко А. О., Лозовик Д. Б.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Аналіз сучасного стану машинобудівної промисловості України та визначення основних проблем її розвитку

Від ступеня розвитку машинобудівної галузі залежить стійкість та ефективність розвитку інших галузей і економіки України в цілому. Машинобудування є основою технічного переозброєння країни. Проте на даний час українське машинобудування відстає від розвитку галузі багатьох країн світу. На підприємствах машинобудівної промисловості спостерігається низька рентабельність (близько 7%), недостача обігових коштів, відсутність централізованого фінансування, перевищення відсоткових ставок кредитів над рентабельністю виробництва, низька інноваційна активність, несприятливий інвестиційний клімат у державі. Частка збиткових підприємств у машинобудуванні протягом останніх 5 років була понад 30% від загальної кількості підприємств промисловості, що зазнали збитку.

Частка машинобудівної галузі в українській промисловості перевищує 15%, у ВВП складає близько 12%. Після 2010 року, коли спостерігалося найменше значення показника «Фінансовий результат до оподаткування» у розмірі 704,6 млн. грн., прослідковуємо поступове покращення даного показника до 15 081,2 млн. грн. у 2013 році. Фінансовий результат діяльності машинобудівної галузі знизився на 1 470,7 млн. грн. (9,8%) у 2012 році і становив 13 610,5 млн. грн. Спад відбувся в усіх підгалузях машинобудування: виробництво машин та устаткування –на 377,6 млн. грн., виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування – на 220,7 млн. грн., виробництво транспортних засобів та устаткування – на 872,4 млн. грн. [1]

Рівень прибутковості машинобудівних підприємств показує економічний розвиток промисловості та країни загалом, а також дає можливість оцінити її інноваційний потенціал. Згідно з даними Державної служби статистики України велика частина підприємств машинобудівної промисловості є збитковими. Порівняно з 2013 роком кількість збиткових підприємств промисловості у 2014 році зросла і становила 38%. По машинобудівних підприємствах цей показник був нижчим на 4,1%, ніж по галузі загалом. 2011 рік був кризовим для промисловості України. Про це свідчать усі показники ефективності діяльності промислових підприємств. Частка підприємств машинобудування, що отримали прибуток, зменшилася з 67,7% у 2013 році до 66,1% у 2014. А саме: виробництво машин та устаткування – з 67,2% до 65,1%, виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування – з 69% до 68,8%. Частка прибуткових підприємств, що займаються виробництвом транспортних засобів та устаткування, зменшилась з 65,2% до 62,4%.

Обсяг інноваційних витрат по промисловості у 2012 р. становив 8,045 млрд. грн., по машинобудівних – 2,541 млрд. грн., що становить 31,5% загальних інноваційних витрат промисловості. Слід зазначити, що машинобудівними підприємствами на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення було витрачено 39,7% загального обсягу інноваційних витрат. На дослідження і розробки (НДР) витрачено 691 млн. грн., понад 90% яких – на проведення НДР власними силами. На інші зовнішні знання – 34 млн. грн, а також інші види діяльності – 808 млн. грн.

На основі даних зображено структуру інноваційних витрат машинобудівних підприємств (рис. 1).

Рис. 1. Інноваційні витрати машинобудівних підприємств за видами інноваційної діяльності

Як бачимо, 39,7% усіх інноваційних витрат машинобудівних підприємств складає придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, 31,8% – інші інноваційні напрямки та 24,9% – внутрішні науко-дослідні роботи. [2]

Машинобудівна промисловість України на даний час перебуває у складному фінансовому становищі. Відсутність належної державної підтримки галузі, налагоджених внутрішніх ринків збуту, інвестицій в основний капітал машинобудівних підприємств, низькі темпи розроблення, освоєння і випуску нової продукції є одними з причин зростання частки збиткових підприємств з кожним роком.

Наявні такі передумови для розвитку машинобудівної промисловості України: відносно дешева кваліфікована робоча сила, потрібна ресурсно-сировинна база, порівняно невисока ціна та різноманітний асортимент запропонованої продукції, близькість до європейського ринку, значний обсяг внутрішнього ринку. Всі ці фактори підтверджують, що вітчизняна машинобудівна промисловість має перспективи подальшого відродження, а, отже, сприятиме розвитку економіки нашої країни.

Література:

1. Великий, Ю.В. Інноваційна діяльність підприємств машинобудівного комплексу [Текст] / Ю. В. Великий // Вісник Хмельницького національного університету. – 2014. – T. 2, №2 – С. 146–149.

2. Барташевська, Ю.М. Розвиток машинобудування України: стан, проблеми, перспективи [Текст] / Ю.М. Барташевська // Європейський вектор економічного розвитку. – 2014. – №1. – С.19–25.