ПЕДАГОГИКА. Стратегические направления
реформирования системы
С. А. Кононенко
Національний
технічний університет України «КПІ», Україна
Деякі аспекти
теоретичних засад впровадження інноваційних технологій у навчанні іноземним
мовам
Про важливість вивчення інновацій в соціальній та економічній сферах
життєдіяльності нашого суспільства свідчить той факт, що згідно з рішенням Ради
Європи та Європейського Парламенту 2009-й рік був оголошений Європейським роком
креативності та інновацій. За
словами Європейської комісії,
сучасний світ робить акцент на
кращому використанні знань та швидких інноваціях. Це потребує розширення володіння навичками та
вмінннями творчої діяльності всіма членами суспільства. Зокрема, є потреба в навичках і
компетенціях, що дають людям змогу сприймати зміни як нагоду і бути відкритими
до нових ідей у культурно різноманітному суспільстві, що базується на знаннях.
В цьому процесі освіта і навчання є визначальними факторами [3].
У сфері економіки, науки управління та інших галузях практики та теорії
інновація у своєму загальному значенні вважається процесом технологічних та організаційних змін, який об'єднує різні
нові ідеї таким чином, що вони мають вплив на суспільство. Як такий
інноваційний процес має власну еволюційну динаміку, розуміння якої є життєво
важливим для успішної імплементації інноваційних технологій. Інновація – це не просто щось новітнє. Інновація йде пліч-о-пліч з творчістю, але мова йде
не тільки про творчість. Набагато більшою мірою інновація – це діяльність
та її результати. Також буде некоректним прирівнювати інновацію до винаходу
або вдосконалення. Інновація відрізняється від винаходу тим, щоб вона стосується використання кращого і, як наслідок, новітнього метода або ідеї, тоді ж як винахід більш безпосередньо стосується створення самої ідеї або метода. Інновація відрізняється від удосконалення тим, що інновація радше означає
зробити щось інше, а не зробити те ж саме, тільки краще [5].
«Енциклопедія соціальної психології Blackwell» визначає інновацію як успішну реалізацію творчих ідей організацією чи
групою. Хоча творчість (виробництво нових та
доречних ідей) можлива без успішних кінцевих інноваційних впроваджень,
інновації неможливі без творчих ідей. Деякі дослідники когнітивних стилів (типів
розумування) використовують термін «інновація» для опису орієнтації на
руйнування звичних когнітивних патернів (англ. cognitive set) [6]. У більш широкій перспективі
інновації можна визначити як щось 1) з високим рівнем оригінальності, 2) у будь
якій сфері діяльності, 3) що також проникає та займає стійке положення в
суспільстві, часто через ринок, та 4) означає щось революційне для людей.
Інноваційний процес не є завершеним, допоки клієнти або ті, хто вбачають в
інноваціях власні певні вигоди, не визнали і не прийняли нову річ [4, 49].
У 1997 році в своїй книзі «Дилемма інноватора» Клейтон
М. Крістенсен представив теорію «підривних»
технологій, або інновацій, протиставляючи їх технологіям підтримання. За словами автора, всі технології підтримання об'єднує
те, що вони покращують якості вже усталених продуктів. Підривні технології,
навпаки, – це ті несподівані продукти та послуги, які розбурхують, перетрушують
ринок не тому, що вони кращі, ніж ті, що задіяні у традиційній конкуренції, а
тому, що вони дешевші та простіші в експлуатації [1]. Пізніше в у своїй книзі 2008 року «Урок, що руйнує» (англ. Disrupting Class) Х. Крістенсен, М. Хорн та К. Джонсон розвили
далі ідею підривних технологій, застосувавши її у сфері освіти.
Автори
запевняють, що ключ до революції у класній кімнаті полягає не у простому
додаванні технологій, а у тому, як ці технології будуть впроваджуватися. Студенти
мають різні види здібностей (англ. intelligences), тому
вони не всі
навчаються у один і той же спосіб. Для
того, щоб обслуговувати
всіх студентів ефективно, навчання
повинно бути як персоналізованим, так і індивідуалізованим, пристосованим до потреб конкретного студента. За існуючої системи,
індивідуалізована освіта коштує дорого. Таким чином,
«Урок, що руйнує» рекомендує впровадження більше навчання із застосуванням комп’ютерних технологій у
«підривний спосіб» [2].
З часів першого видання «Уроку, що руйнує» ми стали свідками появи нових інноваційних
тенденцій у навчанні із залученням комп’ютерних технологій,
або "e-learning". Серед них – освіта і ресурси відкритого доступу, цифрові книги та
ресурси, мобільні комп’ютерні хмарні технології навчання, проста
підсилена реальність (наприклад, геолокація),
використання комп'ютерів на основі жестів, візуальний аналіз
даних тощо. Онлайн навчання, або MOOCs (Massive Open Online Courses), багатоцільове навчання у громадах,
віртуальні світи – це все інноваційні можливості, що притягують до себе все
більше і більше уваги учнів, підприємців, інвесторів та університетів.
Як висновок, вища освіта знаходиться на власній
«змішаній» (англ. blended), або гібридній, стадії еволюції. Ті
університети, що визнають переваги підривних інновацій, зможуть вижити і
відповісти на «підривні» виклики сьогодення. Але важливо не кидатися у цей
«підривний» етап наосліп. Ключ до успіху полягає в розумінні і цінуванні як своїх минулих традицій та досягнень, так
і вміння застосовувати підривні інновації та дивитись в майбутнє з оптимізмом.
Література:
1. Christensen, Clayton M. The innovator's dilemma: when new technologies cause great firms to fail / Clayton M. Christensen. Harvard Business School Press, Boston, 1997. – 253 p. – (The management of innovation and change series)
2. Christensen,
Clayton M.; Horn, Michael. Disrupting
class: how disruptive innovation will change the way the world learns / Clayton M. Christensen. – New York, McGraw-Hill,
2008. – 288 p.
3. European Commission. (31/03/2008). Commission proposes 2009 to become European
Year of Creativity and Innovation.
IP/08/482. Brussels, 31 March 2008. In Europa/Press releases database. Retrieved December 10, 2013, from
http://europa.eu/rapid/press-release_IP-08-482_en.htm?locale=en.
4. Frankelius, P.
Questioning two myths in innovation literature. The Journal of High
Technology Management Research, Vol. 20, No. 1, 2009. – 40-51 pp.
5. Innovation. (n.d.). In Wikipedia. Retrieved December 14, 2013, from http://en.wikipedia.org/wiki/Innovation.