Физическая культура и спорт/2. проблемы, исследования, предложения.

Ст. викладач Бітко С.М.

Національний технічний університет України «КПІ»

Особливості адаптації до фізичних навантажень у тхеквондистів при пролонгованій дії ефірної олії лаванди (ЕОЛ).

Великі фізичні навантаження у тренувальному процесі та змагальної діяльності висувають високі вимоги до управління всіма життєвими процесами в організмі спортсмена. Одна з передумов якісної віддачі в ігрових видах спорту - високий рівень керуючого впливу центральної нервової системи (ЦНС), як домінуючого ланки адаптації, в тому числі і ССС, до швидко змінюваних умов на татамі (3). Тхеквондист в процесі двобою стикається з необхідністю вирішення багатьох швидкісних завдань, пов'язаних з швидкою і точною оцінкою ситуацій, прогнозуванням можливих дій суперників, аналізом і корекцією своєї діяльності в умовах високих фізичних навантажень і дефіциту часу (2,4).

Важливим обмежуючим компонентом в період тренування і відновлення є адекватність функціонального стану серця як чинника, що зменшує обсяг тренувань і продовжуючого час відновлення. Адаптивні можливості серця багато в чому залежать від характеру процесів збудження і гальмування у високих вегетативних відділах центральної нервової системи. Відомо, що біологічно активні речовини (БАР) рослинного походження в залежності від складу і дози значною мірою здатні впливати на тонус центральної нервової системи, змінювати реалізацію вегетативних реакцій (1,6). Серед різних БАВ найбільш доступними для зберігання і вживання є ефірні олії (ЕО).Клінічні спостереження та експериментальні дані свідчать, що (ЕО) олії в діапазоні природних доз від (0,05 до 0,5 мг/м³) мають загальнофітонцидними властивостями, тобто здатні згубно діяти на патогенну мікрофлору, не надаючи в той же час шкідливого впливу на багатоклітинний організм. Залежно від складу і дози ЕО змінюється ефект впливу на стан центральної нервової системи. Так, терапевтичні дози ефірної олії лаванди (ЕОЛ) надають м'який стимулюючий ефект, підвищуючи, на думку ряду авторів, тонус центральної нервової системи (ЦНС).

У свою чергу рядом авторів (5;7) показано, що пролонговане вдихання терапевтичних доз (ЕМЛ) покращує хронометричні показники трудової діяльності, нормалізує ЧСС і АТ.

У нестандартних умовах змагальної, чим характеризується тхеквондо діяльності особливого значення набувають швидкість сприйняття, динамічність сприйняття, швидкість реакції, оперативна пам'ять - процеси, що забезпечують переробку інформації і прийняття тактичного рішення.

Використовуючи ці та інші дані як основу, ми застосовували ефірне масло лаванди для корекції функціонального стану тхеквондистів.

Метою нашої роботи було вивчити можливість застосування ЕОЛ для оптимізації регуляторних систем організму висококваліфікованих тхеквондистов при підготовці до змагань.

Методика: Перед тренуванням 5 разів на тиждень, протягом 30 днів, група з 14 спортсменів протягом 30 хвилин вдихала розпорошену в приміщенні ефірна олія лаванди ЕОЛ в концентрації 0,1 - 0,15 мг / м³.

З метою вивчення впливу терапевтичних доз ефірного масла на ефективність змагальних дій тхеквондистів нами були сформовані і контрольна група в кількості 14 чоловік.

Порівняння випробовуваних груп проводили за такими методиками:

а) показниками - аналіз регуляції серцевого ритму по Р.М. Баєвським, зареєстрованим до і після 30 денного циклу застосування (варіаційна пульсометрія ВПМ);

б) часу відновлення пульсу після стандартної навантаження під час кожного тренування;

в) спортивно - педагогічним методикам, прийнятим у тхеквондо, - цілою низкою показників, що відображають різні сторони підготовленості.

В основу аналізу серцевого ритму лягли найбільш значимі показники регуляції: середня (Δх), коефіцієнт варіації (КВ); асиметрія (А); ексцес (Е); мода (Мо); амплітуда моди (Амо); індекс напруги (ІН); К (Херста) - узагальнений показник стану серця.

В основу педагогічного аналізу було покладено кількісні показники тактичних і технічних помилок під час тренувального бою.

Результати досліджень. В результаті проведених досліджень були отримані дані про зміну регуляторних характеристиках серцевої діяльності за показниками варіаційної пульсометрії у спокої при адаптації до навантаження (тренування) на фоні пролонгованого застосування ЕОЛ.

Дослідження, проведені, в реальних умовах предзмагального етапу показали, що в результаті пролонгованої дії ЕМЛ відбулися топологічні зміни основних показників кардіорегуляції, що впливають на адаптацію до пропонованим навантаженням.

Результати найбільш інформативних і значущих результатів, отриманих в умовах відносного спокою у тхеквондистів на фоні накопичення ЕОЛ наведені в таблиці 1.

Наведені результати свідчать, що показники ВПМ характеризують функціональний стан і здатність адаптуватися до навантаження. Є ряд нормативних характеристик і закономірностей, що характеризують особливості показників регуляції ритму серця при термінової та кумулятивної адаптації до фізичних навантажень (4,5,6).

При аналізі результатів були отримані наступні закономірності:

У досліджуваній групі тхеквондистів при накопиченні ЕОЛ спостерігається стабілізація серцевого ритму. Пульс стає рівніше за частотою, наповненню, зменшується кількість відхилень ЧСС в спокої. Показник Δх (і мода) статистично достовірний на всіх етапах тесту, до впливу ЕОЛ склали 0.32 + 0.04 (0.31 + 0.041); і знизилася до 0,646 (0,639) . Достовірне зниження зазначеного показника регуляції ритму серця свідчить про значне зменшення впливу гуморального каналу (автономного контуру) регуляції на ритм серця.

При пролонгорованом впливі ЕОЛ ми спостерігали зниження ЧСС в спокої 67,2 + 1,2 (73,1 + 2,1 контроль), ми інтерпретуємо це як фактор розширення адаптивних можливостях організму. Індекс напруги (ІН) Р.М.Баевского статистично достовірний і до, і після впливу ЕОЛ. Ці зміни свідчать про зменшення напруги центральних регуляторних механізмів регуляції ритму серця.

Таблиця 1. Особливості зміни ЧСС в спокої у тхеквондистів на тлі пролонгованого застосування ефірного масла лаванди.

Показник	До дії ЄОЛ	Посля	Контрольна група До	Контрольна група після
М+ м
ЧСС ср.	73,1 +2,1	67,2 +1,9	72,9 +2,4	73,6 +3.1
ΔX	0.32+ 0.04	0.35+ 0.017	0.31+ 0.041	0.33+0.05
Амо	29.7+ 4.11	36.8 + 5.23	31.7+ 4.76	31.4+5.38
КВ	28.3+ 3.22	19.6+ 1.87	27.9+ 4.62	28.0+4.51
ІН	49.5+ 5.24	31.8+ 3.11	51.2+ 6.22	50.3+6.08

Скорочення: ΔX - варіаційний розмах кардіорітма, Амо - амплітуда Моди кардіорітму, КВ - коефіцієнт варіації кардіорітма, ІН - індекс напруги

Зменшення величини ІН вказує на підвищення адаптації, спортсменів до тренувальних навантажень (2). З інших показників в результаті аналізу можна виділити тенденцію до зменшення коефіцієнта варіації, ступеня дихальної аритмії і асиметрії. Незважаючи на їх малу середнегрупову інформативність дані показники можуть бути використані при індивідуальному аналізі даних.

Проведені дослідження показали, що у спортсменів експериментальної групи на тлі пролонгованої дії ЕОЛ спостерігається тенденція до поліпшення змагальної діяльності в порівнянні з вихідним станом показників витривалості, сили і швидкості. Так, ефективність ударів з зросла з 48,4% до 56,5%; захисних блоків з 64,6% до 72,2%. Збільшилися також показники атак, контатак та захисних дій (з 76,0 до 85,4). Показники виконання тактичних дій та технічних дій помітно і достовірно покращилися. У спортсменів контрольної групи зазначені показники в цілому залишилися на колишньому рівні.

Таблиця 2. Співвідношення тактичних та технічних помилок у тхэквондів в середньому за тренування ( n = 14 ).

Помилки	Тактичні помилки		Технічні помилки		Разом
	M+m	%	M+m	%	M	%
До дії ЭОЛ
В нападу	26.1+3.3	42.83	8.3+0.75	13.52	34.6	56.35
В контр нападі	23.8+2.1	38.76	3.0+0.26	4.89	26.8	43.65
Разом	50.1+3.3	81.59	11.3+0.26	18.4	61.4	100
Після дії ЭОЛ
В нападу	23.4+1.9	42.24	7.8+0.68	14.07	31.2	56.31
В контр нападі	21.3+1.8	38.45	2.9+0.19	5.23	24.2	43.68
Разом	44.7+3.7	80.68	10.7+0.8	19.31	55.4	100

Отримані результати дозволяє констатувати достатній ступінь їх ідентичності, що дає підставу для проведення об'єктивного експерименту.

Обговорення. Наші дослідження дають можливість припускати, що адаптація до навантаження ССС на тлі пролонгованого застосування ЕМЛ змінює її регуляцію по парасимпатиченому типу. Як видно з результатів тактичноїі діяльності ці зміни регуляції носять оптимизирующий характер, стабілізують ЦНС спортсмена на більш високому рівні, згладжування балансу в збудження і гальмування, спостерігається консолідації функціональних можливостей серця.

Висновки:

1. Пролонговане, протягом 30 днів, вдихання ЕОЛ у тхеквондистів покращує адаптацію до тренувальних і змагальних навантажень.

2. Тактична діяльність характеризується поліпшенням точності, диференціювання і рухливості.

3. Оптимізація показників серцевого ритму свідчить про покращення адаптивних можливостей серця до навантажень.

4. Зміна регуляції ССС при адаптації до навантажень спостерігається по економічному типу.

Література:

1. Kim Un-Yong. Taekwondo textbook. Kukkiwon, 1995, 768c.

2. Kyong Myong Lee, Kook Hyun Jeong. Taekwondo kyorugi. Seoul, 1996, 416c.

3. Алексийчук Ю. Н., Коляденко Г. И., Лизогуб В. С. и др. О взаимосвязи основных свойств нервных процессов с некоторыми психофизиологическими показателями и результатами физической подготовленности абитуриентов // Индивидуальные психофизиологические особенности человека и профессиональная деятельность: Тез. докл., Черкассы 13-15 ноября 1991 г.— Киев-Черкассы, 1991.— С. 3-4.

4. Карпов М.А. Некоторые направления индивидуального подхода в процессе обучения технике и тактике юных тхеквондистов. Москва 1998г. 196 с.

5. Коробейников Г.В., Бітко С.М., Сакаль Л.Д., Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану висококваліфікованих спортсменів. Збірник наукових праць “Актуальні проблеми фізичної культури і спорту” - 2003 с.59

6. Лоскутова Т. Д. Время реакции как психофизиологический метод оценки функционального состояния нервной системы //В кн.: Нейрофизиологические исследования в экспертизе трудоспособности.- Л.: Медицина, 1978.— С. 165-194.

7. Макаренко Н. В. Время сложной сенсомоторной реакции выбора у лиц с различной функциональной подвижностью нервных процессов // Журн. высш. нервн. деят.— 1989.— 39, вып. 5.— С. 813-818.

8. Маришук В. Л., Блудов Ю. М., Плахтиенко В. А. и др. Методики психодиагностики в спорте.— М.: Просвещение, 1984.— 191 с.