Шило С.А.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

 

ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В ПЛОЩИНІ ІНВЕСТУВАННЯ

 

Посилення конкуренції на цільових товарних ринках під впливом кризових явищ та глобалізаційних процесів змушує вітчизняні підприємства знаходити шляхи збереження або розширення сегменту діяльності. Найчастіше це відбувається за рахунок пропозиції продукції, яка відрізняється від аналогічної продукції конкурентів кращими властивостями, що задовольняють запити споживачів в аспекті співвідношення ціна/якість.

Така пропозиція формує і забезпечує конкурентні переваги підприємства. Найбільш розповсюдженим засобом є впровадження інновацій, інноваційних технологій та інноваційних змін у виробництво.

Інновації розглядаються у трьох аспектах: 1) як процес перетворення нових ідей в можливість впровадити їх у практику; 2) як продукт, тобто нове явище, новація, інша зміна, що дозволяє по-новому вирішити виробничі проблеми та поліпшити якість діяльності підприємства; 3) як результат інноваційної діяльності стосовно використання нових ідей шляхом реалізації у виробництві та управлінні [1].

Однак, для посилення інноваційного розвитку підприємства змушені вирішувати ряд проблем.

Зокрема, спад української економіки напряму впливає на рівень конкурентоспроможності, як в глобальному аспекті, так і в країні. Одним з показників глобальної конкурентоспроможності є інновації. За рейтингом конкурентоспроможності регіонів України індекс інновацій нібито зріс: в 2011 р. він складав 2,91, у 2012 р. – 2,99, у 2013 р. – 3,04. Однак, якісний аналіз складових показує, що їх оцінки погіршилися: здатність до інновацій (100 місце зі 142, втрата 42 позицій); витрати компаній на НДДКР (112 місце, втрата 8 позицій); співробітництво підприємств і університетів (77 місце, втрата 8 позицій); якість науково-дослідних організацій (69 місце, втрата 5 позицій) [2].

Отже, втрата конкурентних переваг в інноваційній складовій індексу глобальної конкурентоспроможності є чи не найбільшою проблемою в контексті забезпечення інноваційного розвитку підприємств, оскільки це визначає основні передумови такого розвитку.

Наступною проблемою є забезпечення інвестиційної привабливості підприємств.

З одного боку, спостерігається дефіцит фінансових ресурсів, що впливає на скорочення інвестиційної активності, з іншого – низький рівень розвитку фінансового ринку в Україні. За результатами досліджень Financial Development Іndex 2012 (індекс фінансового розвитку), в Україні відзначено низькі рівні практично всіх показників [3]. За показниками доступу до фінансування Україна посідає такі місця: за простотою одержання займів (51 місце з 62); доступністю венчурного капіталу (54); простотою одержання кредитування (59); фінансуванням за рахунок місцевого фінансового ринку (61).

Негативно впливає на інноваційну діяльність коливання величини прямих іноземних інвестицій. Очікується, що вони будуть сприяти впровадженню нових технологій. Проте, слаборозвинений фінансовий ринок і неблагосприятливий інвестиційний клімат призводять до того, що Україна не розглядається іноземними інвесторами як сфера вкладення коштів.

Як наслідок незначного притоку зовнішніх інвестицій та обмеження українського бізнесу щодо фінансування є слабкий інноваційний розвиток підприємств.

Недостатньо розвиненим залишається наукове підґрунтя інноваційної діяльності підприємств. Зокрема, за фактичної відсутності державної підтримки винахідницької діяльності та відсутності будь-яких пільг для підприємств, які використовують запатентовані продукти й технології, не розвиваються стимули до інноваційної діяльності. Така ситуація призводить до необхідності пошуку новаторами інвесторів найчастіше за кордоном, а це означає відтік з країни інтелектуального капіталу.

З іншого боку, існують проблеми оцінки вартості прав інтелектуальної власності, що не дозволяє заносити їх до статутного фонду та балансу підприємства як нематеріальні активи [4]. А, відтак, менеджмент сприймає нематеріальні активи формально, що позначається на рівні інноваційності підприємств.

Тож, можна стверджувати, що інновації для вітчизняних підприємств є основою забезпечення їх ефективного функціонування на ринку та рівня конкурентоспроможності.

За вищеозначеним можна дійти висновку, що для забезпечення економічного зростання підприємства необхідні вкладення коштів в науково-технічну та інноваційну діяльність. А, відтак, розробка, створення та реалізація інновацій повинна стати формою організації виробництва за державної підтримки нормативно-правого поля.

 

Список використаної літератури

1.       Павлова В.А. Інноваційний розвиток підприємства: організація, оцінка потенціалу, ефективність: монографія / В.А. Павлова, В.В. Татаринов, А.Г. Жукова. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2013. – 200 с.

2.       Рейтинг конкурентоспособности регионов Украины [Электронный ресурс]. – режим доступа: http://www.feg.org.ua/uploadfiles/ckfinder/files/reports/2013/Prilogenie_rqitng%20regionov.pdf

3.       Рейтинг финансового развития стран 2012 [Электронный ресурс]. – режим доступа: http://top-rating.info/catalog/1/282/

4.       Перспективи інноваційного розвитку України [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://old.niss.gov.ua/table/Zhalilo21/003.htm