К. е. н., проф., Соляник Л. Г, Панченко А.О.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», Україна

Напрями ефективного використання капіталу на підприємствах машинобудівельної галузі україни

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Сучасний стан капіталу машинобудівних заводів України потребує розвитку, а саме стабільних темпів економічного зростання. Зростання капіталу значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення.

Насамперед, слід виділити такі проблеми: недостатній рівень платоспроможності товаровиробників, що негативно впливає на фінансово-економічний стан підприємств галузі; застарілість основних засобів базових підприємств галузі; відносно низький рівень рентабельності виробництва, високий рівень операційних витрат; різке подорожчання зовнішніх фінансових ресурсів та жорсткість умов їх залучення; недостатність власних коштів для фінансування власної діяльності; недостатність обігових коштів, недосконалість механізму середньо- та довгострокового кредитування.

В Україні питома вага машинобудування у промисловій структурі протягом 2014 – 2015 рр. становило 11,6– 15,1 %, що значно менше, ніж у розвинутих країнах. Це є основною причиною відставання вітчизняної промисловості за технічним рівнем від розвинутих країн. Машинобудування України об’єднує 11267 підприємств, з яких 146 – великих, 1834 – середніх та 9287 – малих з виробництва різноманітних машин і устаткування, приладів і апаратури, тощо. Узагальнивши інформацію Державного комітету статистики [1], обсяги виробництва машинобудівного комплексу в 2014–2015 роках можна представити в такому вигляді (табл. 1.1):

Таблиця 1

Обсяги виробництва машинобудування України [1]

Показник аналізу	Обсяги виробництва машинобудування
	2013		2014		2015
	млн. грн	% до підсумку	млн. грн	% до підсумку	млн. грн	% до підсумку
Промисловість	1331887,6	100	1400680,2	100	1354130, 1	100,0
Машинобудування	133469,0	10,0	143533,1	10,2	117301,9	8,7

Згідно з даними, наведеними в таблиці 1, протягом 2013-2015 років спостерігалося зниження обсягів виробництва машинобудування з 10 % до 8,7%. Обсяг реалізованої продукції машинобудування у відсотках до всієї промисловості України значно менше, ніж у розвинутих країнах. Така тенденція характеризує хаотичний розвиток машинобудівного комплексу (рис. 1). Аналізуючи машинобудівну промисловість на основі статистичних даних за 2011–2015 роки Державної служби статистики України [2], визначено, що спад відбувся в усіх підгалузях машинобудування: виробництво машин та устаткування на 377,6 млн. грн., виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування – на 220,7 млн. грн., виробництво транспортних засобів та устаткування – на 872,4 млн. грн. Згідно з даними Державної служби статистики України, велика частина підприємств машинобудівної промисловості є збитковими. Порівняно з 2014 роком кількість збиткових підприємств промисловості у 2015 році зросла і становила 38%.

Однією з основних причин зниження фінансових показників підприємств даної галузі є зменшення обсягів виробництва і реалізації продукції. Це пов’язано з тим, що підприємства намагаються реалізувати вже виготовлену продукцію, що міститься на складах, без нарощування темпів виробництва.

Результати проведеного дослідження свідчать про негативні тенденції у машинобудівній галузі, які є наслідком низки проблем, що уповільнюють їх розвиток.

Для виходу із нестабільності в галузі машинобудування необхідно застосовувати ефективний механізм регулювання фінансової діяльності підприємств, який дозволить в умовах обмеженості власних джерел та високої вартості позикових ресурсів оптимально формувати капітал, нарощувати вартість підприємства, посилювати фінансову стійкість підприємств. Для збільшення обсягу отримуваного прибутку машинобудівним підприємствам необхідно застосовувати ефективну політику ціноутворення.

Для подальшого розвитку машинобудування в Україні та ефективного використання його капіталу є такі перспективи: переорієнтація на виробництво конкурентоспроможних товарів для населення і народного господарства, освоєння нових прогресивних технологій, формування організаційних структур управління галузями і підгалузями, створення в Україні інформаційних систем для прийняття управлінських рішень, освоєння економічних методів управління в умовах переходу до ринкових відносин, територіальна організація машинобудівного комплексу.

Управління машинобудівним підприємством в умовах кризи має бути спрямоване на збільшення надходження фінансових ресурсів та зменшення поточних витрат, на зростання обсягів реалізації продукції. Увагу слід приділити розвитку наукоємних та високотехнологічних виробництв. Це призведе до зниження матеріалоємності продукції, до покращення якості та виходу виробництва на новий рівень, що дозволить зайняти нові ніші на світовому ринку. Для успішного розвитку машинобудування в Україні необхідно підтримувати конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Для цього необхідно забезпечити високу якість продукції, її надійність та довговічність, що потребує великих інвестиційних вливань у наукове забезпечення та оновлення технологічного парку виробництва.

Література

1. Державна служба статистики України [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Машинобудування України: поточні тенденції. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minprom.ua/news