К.е.н. Чорний В.В.

Державний економіко-технологічний університет транспорту, Україна

ВІДТВОРЮВАЛЬНО-ОПТИМІЗАЦІЙНА ПАРАДИГМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗАЛІЗНИЦЬ НА РИНКУ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Аналіз наукових здобутків щодо підвищення конкурентоспроможності залізниць на ринку транспортних послуг свідчить, що дотепер ця проблема вирішувалася, в основному, за рахунок організаційного розвитку залізниць та зміни форм власності (тобто в межах парадигми організаційного розвитку залізничного транспорту та трансформації форм власності). Варто зазначити, що протягом певного часу її застосування (у практиці функціонування залізниць вона реалізовувалася завдяки реформування) приносило корисні кінцеві результати – вдалося подолати збитковість залізниць та перейти до рентабельної їх роботи на ринку вантажних перевезень, що сприяло фінансово-економічній стабілізації та формуванню стабільних конкурентних переваг. Однак на сьогодні організаційного розвитку та трансформації форм власності на залізничному транспорті вже недостатньо для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності залізниць на ринку вантажних перевезень, оскільки з’являються протиріччя (між залізницями країни та державою щодо отримання справедливої ринкової плати за надавані транспортні послуги, між залізницями й вантажовласниками з приводу дефіциту вантажних вагонів, потрібних для завантаження пред’явлених до перевезення вантажів, між національними залізницями та залізницями країн СНД й Балтії щодо рівня та умов плати за користування вантажними вагонами, між залізницями та власниками вантажних вагонів з приводу координації діяльності операторів вантажних перевезень, орендаторів рухомого складу та вантажовласників, між залізницями та власниками вантажних вагонів щодо ефективності використання рухомого складу), які не можуть бути вирішені лише за рахунок зміни організаційної структури та еволюції відносин економічної власності. Якщо не здійснити перехід до нової парадигми, то конкурентоспроможність залізниць на ринку вантажних перевезень буде стрімко знижуватися, що призведе до падіння обсягів перевезень в силу різних причин, а через падіння обсягів перевезень – до різкого погіршання фінансового стану і подальшого бурхливого розвитку кризових явищ. Перетворення ринку вантажних перевезень на синергетичний обумовлює необхідність формування та застосування сучасних підходів до управління конкурентоспроможністю залізниць на цьому ринку. Специфіка конкурентної боротьби на ринку вантажних перевезень полягає у тому, що його суб’єкти (національні залізниці, залізниці інших країн, оператори перевезень, власники вантажних вагонів, інші транспортні підприємства, вантажовласники тощо) змушені взаємодіяти між собою з метою формування ефективного попиту. Отже, синергетична природа ринку вантажних перевезень вимагає від залізниць серед усіх видів конкурентної поведінки (незалежної, корпоративної, адаптивної, випереджаючої, агресивної) надавати перевагу корпоративній, адаптивній та випереджаючій поведінці, застосовуючи їх практично одночасно. Така поведінка є корпоративно-адаптивно-випереджаючою, а її сутність полягає у поєднанні партнерського підходу до конкурентів з формуванням конкурентних переваг залізниць на основі урахуванням дій і реакцій конкурентів на дії залізниць. Зазначене обумовлює необхідність організації раціонально-прагматичної взаємодії залізниць країни з конкурентами. Особливо це стосується взаємодії з операторами перевезень, власниками рухомого складу, залізницями країн СНД та Балтії щодо ефективного використання вантажних вагонів, а також розподілу доходів від вантажних перевезень, оскільки ефективність функціонування національних залізниць та зазначених суб’єктів ринку вантажних перевезень взаємопов’язана в силу синергетичної природи даного ринку. Тобто на сучасному етапі виникла об’єктивна необхідність у оптимізації технолого-економічних відносин між зазначеними суб’єктами ринку вантажних перевезень. метою оптимізації технолого-економічних відносин між суб’єктами ринку вантажних перевезень є отримання додаткового синергетичного ефекту, який виступає джерелом підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Виходячи з мети оптимізації зазначених відносин в якості критерію оптимізації слід обрати оптимум Парето – критерій найкращого розподілу ресурсів, згідно з яким розподіл ресурсів є оптимальним тоді, коли неможливо поліпшити становище суб’єкта економічних відносин, не погіршуючи водночас добробуту хоча б одного з решти суб’єктів. В межах функціонуючої парадигми забезпечення конкурентоспроможності також виникли кризові явища, які пов’язані з відтворювальними процесами, оскільки на залізницях країни здійснився перехід до звуженого відтворення. Це небезпечна тенденція, оскільки відтворення являє собою безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення всіх елементів економічної системи – продуктивних сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму. Перехід залізниць до звуженого відтворення негативно позначається на розвитку всієї економічної системи країни, що вимагає припинення такої тенденції і переходу до розширеного відтворення, заснованого на інноваційно-інвестиційному розвитку. Викладене вище дає підстави стверджувати, що в теперішній час відбувається заперечення функціонуючої та зародження нової, більш прогресивної парадигми забезпечення конкурентоспроможності залізниць на ринку вантажних перевезень – відтворювально-оптимізаційної, сутність якої полягає у оптимізації технолого-економічних відносин залізниць країни з залізницями країн СНД та Балтії, операторами перевезень, власниками вантажних вагонів, а також переходу від звуженого до розширеного відтворення продуктивних сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму залізниць. Реалізація відтворювально-оптимізаційної парадигми дозволить забезпечити високий рівень конкурентоспроможності залізниць на ринку вантажних перевезень.