Экономические науки /15.Государственное регулирование экономики

К.е.н. Завгородня М.Ю.

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», Україна

Напрями розширення внутрішнього ринку суднобудування України

Стабільно зростаючий попит на морські та річкові вантажні перевезення робить перспективною і привабливою галузь суднобудування. Завдяки багатопрофільності виробництва, можливості виготовлення конкурентоспроможної продукції, дешевій робочій силі у вітчизняного суднобудування є можливості закріпитись на ринку. Від розвитку цієї галузі залежить соціально-економічне становище цілих регіонів та створюється кумулятивний ефект в суміжних галузях: чорної і кольорової металургії, багатьох галузях машинобудування, деревообробної, хімічної.

Відтворення вітчизняного морського торговельного, річкового і риболовецького флоту залежить від інвестиційного середовища та розвитку державно-приватного партнерства. Для зміни структури та збільшення обсягу вітчизняної продукції на внутрішньому ринку необхідна цілеспрямована державна політика за такими напрямами: покращення інвестиційної привабливості підприємств та збільшення державного замовлення, реалізація масштабних національних проектів; надання кредитних та податкових пільг; сприяння будівництву повнокомплектних суден та випуску нових для України видів суден; імпортозаміщення по тих групах комплектуючих, виробництво яких можливо налагодити.

Через недоступність середньо- та довгострокових фінансових ресурсів, нестачу оббігових коштів у підприємств актуальні заходи :

· збільшення державного замовлення, його стабільне фінансування й планування на кілька років та розміщення на вітчизняних верфях;

· введення податкових пільг на комплектуючі, устаткування та обладнання, що не виробляються в Україні для внутрішніх виробничих потреб;

· пряме субсидування у розмірі 6-9% контрактної ціни судна,

· кредитування будівництва нових судів під заставу майна тієї компанії, яка їх буде експлуатувати;

· вчасне повернення ПДВ державою та реструктуризація боргів підприємств;

· впровадження ринкових кредитних механізмів таких як лізинг та факторинг.

Для покращення конкурентоздатності вітчизняних суден необхідне узгодження позицій представників металургії та суднобудівників і судноремонтників щодо ціни на метал для внутрішнього ринку та якості листового металу, адже вартість сталевого прокату становить 20% від вартості судна.

Зараз частка внутрішнього ринку вітчизняної продукції суднобудування незначна – 15-20%. В критичних умовах підприємства суднобудування перейшли на будівництво невеликих та неповно комплектних суден (62% в структурі виробництва), комплектація яких лише на 40-80 відсотків вітчизняна.

В той час потреби українських судновласників і Воєнно-морських Сил держави у нових судах і воєнних кораблях досить значні. За розрахунками спеціалістів, при стимулюванні внутрішнього замовника, українське суднобудування може виробляти продукції на 3,0 млрд. дол. США щорічно та забезпечувати загальну зайнятість до 300 тисяч робітників.

Проблему незначних обсягів замовлень можливо згладити модернізацією верфей під конкурентні мало- та середньотонажні судна; стимулюванням виробництва складних суден, плаваючих засобів та платформ для добування, обробки і транспортування ресурсів моря та шельфових зон; забезпеченням фінансування будівництва військових кораблів для потреб ВМС і Прикордонних військ України та здешевленням кредитних ресурсів для українських судновласників. Розвиток внутрішнього ринку цивільного суднобудування відбувається у результаті співпраці з вітчизняними замовниками (АСК "Укррічфлот", ДП "Гідрографія", компанією «НІБУЛОН»та ін.) для потреб вантажних та пасажирських перевезень, моніторингу стану навколишнього середовища.

В Збройних силах України за останні роки проводилась модернізація наявного флоту та закупівля майна і зброї для оснащення чи відновлення його боєздатності. На перспективу ВМС України планує завантажити замовленнями на ремонт і підтримуючу модернізацію двигунів суднобудівний завод «Море», Науково-дослідний інститут аеропружних систем, Феодосійський судномеханічний завод. Реалізація проекту національного значення – створення перспективних кораблів класу "корвет" охоплює близько 100 суднобудівних та суміжних підприємств України, має ресурсозберігаючий ефект та відкриває перспективи виходу на світовий ринок військово-морської техніки. Та Україна буде змушена закупати ряд комплектуючих виробів таких, як: головні дизельні двигуни, дизель-генератори, рульові машини, гвинти, системи озброєння кораблів.

Крім того, вагоме значення для внутрішнього і зовнішнього ринку має випуск десантних кораблів, катерів нового покоління з використанням новітніх технологій для оснащення кораблів (технології "стелс", технологій подвійного призначення) та розробка комплексів навігації й кораблеводіння.

Сприятиме конкурентоспроможності суден на внутрішніх і зовнішніх ринках врахування сучасних тенденцій спорудження суден на принципах: модульно-трансформаційної побудови; за методом Ro-Ro з можливістю перевезення крупногабаритної техніки, нестандартного обладнання; застосування нових конструкційних матеріалів.

Завантаження замовленнями сприятиме оновленню наукової, випробувальної бази галузі, основних виробничих фондів підприємств і впровадженню досвіду провідних зарубіжних виробників по рівню технологій, організації робіт та спонукатиме розвиток сектору інтелектуальних бізнес-послуг. Для підвищення науково-технологічного рівня галузі державі необхідно здійснити заходи: по науково-технологічному та економічному обґрунтуванню стратегії розвитку вітчизняного суднобудування на період до 2030 року; передбачити цільове фінансування розвитку науково-дослідної і проектно-конструкторської бази вітчизняного суднобудування; збільшити капіталізацію майнового комплексу підприємств шляхом включення у їх вартість інтелектуального капіталу на основі технологій та інженерної діяльності; запровадити відшкодування плати за використання програмного забезпечення іноземного походження – систем PLM \ MES \ ERP та скасування 4% обмеження щодо віднесення плати за роялті на собівартість при його використанні.

Сприяти розширенню внутрішнього ринку продукції суднобудування буде впровадження ініціатив державних, регіональних органів влади та підприємців щодо створення інтегрованих структур морської індустрії, включаючи замкнутий цикл: дослідження – проектування – будівництво – реалізація – сервісне обслуговування та формування інфраструктурних утворень - технопарків суднобудування в м. Одеса (за участі Академії наук суднобудування, Морського інженерного бюро, Одеської національної морської академії), в м. Миколаєві (включаючи Національний університет кораблебудування, ДП „Науково-виробничий комплекс „Зоря-Машпроект” та інших) в м. Севастополь (в складі Чорноморського науково-дослідного інституту технологій суднобудування та ін. ). Формування кластерів морської індустрії, заснованих на технології мультипроектного управління, здатне забезпечити скоординовану взаємодію між мікро- та макрорівнем відповідно до запланованого стратегічного результату, кількісно вираженого в ресурсах та часі.

Організаційно-економічний механізм державного регулювання з метою розширення внутрішнього ринку повинен включати комплексні засоби та важелі впливу через впровадження змін в організаційно-інституційне та інвестиційне забезпечення розвитку суднобудування.