Бєлозерцев В.С.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

Теоретико-методологічні засади існування товарного кредиту на підприємствах

 

Для сучасних умов господарювання в Україні характерна експансія кредитних відносин та їх проникнення у всі сфери економічного та соціального життя. Спостерігається стабільне збільшення частки кредитних операцій між підприємствами в загальній структурі руху позикового капіталу. Це свідчить про якісну перебудову економічних відносин, що базуються на кредиті [5]. Таким чином, в сучасних умовах товарне кредитування стає головним фінансовим інструментом збуту продукції в оптовій ланці. Проте властива товарному кредиту загроза порушення ланцюгової платіжної залежності в процесі купівлі-продажу товару обумовлює пошук додаткових інструментів впровадження ефективної кредитної політики підприємств та управління процесами формування кредитної політики підприємств.

Основними функціями кредитної політики підприємств є: функція забезпечення цілісності та фінансової стабільності підприємства; управлінська та регулятивна функції; функція мобілізації та підвищення ефективності загальної діяльності підприємства; функція раціоналізації.

Стабілізація економіки і зростання конкурентної боротьби між підприємствами, що виробляють аналогічну продукцію, обумовлюють необхідність переходу від інтуїтивної кредитної політики до чіткої формалізації її принципів, механізмів та процедур.

Товарний кредит можна визначити як комплексу організаційно-економічних та фінансових відносин, що виникають в процесі реалізації товарів (робіт, послуг) та/або їх переміщення по торгівельному ланцюгу, починаються в момент прийняття рішення про реалізацію товарів (робіт, послуг) з відстрочкою платежу та закінчуються повним погашенням заборгованості дебітором.

Дебіторська заборгованість, як наслідок кредитної операції, є однією з найважливіших складових кредитних відносин, один з елементів для розрахунку показників результативності кредитних відносин. Слід зазначити динамічний характер та варіабельність дебіторської заборгованості як елементу оборотних коштів підприємства. ЇЇ розмір та якість значною мірою залежить від обраної в організації політики відносно покупців продукції [1]. Також слід зазначити: дебіторська заборгованість у більшості випадків виникає в наслідок кредитної активності підприємства. Отже, кредитна політика підприємства повинна розглядатися з огляду на дебіторську заборгованість. Ключовий показник ефективності кредитної політики підприємства – розмір та частка простроченої дебіторської заборгованості.

Науково обґрунтована класифікація факторів, які впливають на товарне кредитування, що дозволило чітко визначити місце кожного з них в їх загальній системі та окреслити круг методів, що можуть застосовуватися при формуванні кредитної політики підприємства, тощо.

Складність класифікації полягала у різноманітності факторів, що впливають на кредитні відносини між підприємствами. Аналіз літературних джерел по даному питанню виявив відсутність однозначного трактування факторів, що впливають на ці процеси. Негативним явищем у науковому просторі щодо досліджуваних питань є те, що автори у рамках своїх досліджень приділяють поглиблену увагу окремим групам факторів, обходячи стороною або згадуючи мимохідь інші. З огляду на це нами переглянута та запропонована власна система факторів, провідну роль в якій займають економічні фактори, вплив яких можливо оцінити кількісно.

В розробленій нами системі факторів виділяються фактори макросередовища та фактори мікросередовища (фактори близького оточення, внутрішні фактори). Таким чином, математично взаємодію вищезазначених груп факторів нами запропоновано описати у вигляді дворівневої моделі. Перший рівень описує взаємозв’язок кількісно вираженого інтегрального показника факторів макросередовища, що впливають на товарне кредитування підприємств та кредитні взаємовідносини між підприємствами, і факторів, що обумовлюють його. Фактори макросередовища опосередковано, через найближче оточення підприємства та його внутрішні процеси, впливають на надання та обслуговування товарного кредиту, що є другим рівнем запропонованої моделі. Запропонований математичний опис взаємодії факторів продовжує і розвиває ідею так званої «методології вузької бази», суть якої полягає в тому, що провідна роль в загальній ефективності системи належить первинним її елементам. Іншими словами, показники ефективності функціонування окремих суб’єктів господарювання у своїй сукупності впливають на певні макропоказники. При існуванні вищезазначеного механізму існує зворотній вплив, тобто макрофактори в свою чергу впливають на ефективність функціонування кожного окремого суб’єкта господарювання.

Таким чином, виникає необхідність дворівневого, взаємопов’язаного управління процесами надання товарних кредитів як на рівні окремого підприємства, так і на рівні держави в цілому. 

Механізм формування кредитної політики підприємств має передбачати взаємодію наступних елементів, зокрема:

·        параметри товарного кредиту;

·        поточний контроль фінансового стану підприємства та структури  дебіторської заборгованості (з метою підтримання ефективності застосування обраної кредитної політики);

·        фактори, що впливають на товарне кредитування та  прострочення товарних кредитів (фактори макросередовища; фактори мікросередовища, що у свою чергу поділяються на фактори близького оточення та внутрішні фактори); 

·       кількісні та якісні характеристики кредитної політики підприємств.

З’ясовано, що необхідність існування кредитної політики підприємства  пов’язана з пошуком компромісного рішення між ризиком та прибутковістю. Оптимальний розмір дебіторської заборгованості, як результат застосування певного типу кредитної політики підприємства, визначається порівнянням виграшів, які підприємство розраховує отримати при певному рівні інвестованих у дебіторську заборгованість коштів, з витратами, котрі воно  буде нести для цього.

Усе вищевикладене дає привід стверджувати, що проблема товарного кредитування в сучасних умовах господарювання має велике значення та суттєво впливає на ефективність роботи як окремого підприємства, так і на розвиток економічних процесів в державі. Існуюча практика застосування кредитної політики на підприємствах та державне регулювання процесів формування кредитної політики підприємств та товарного кредитування має ряд недоліків. Таким чином, виникає необхідність ретельного вивчення означеної проблеми, аналітичного виявлення основних факторів, що впливають на товарне кредитування підприємств, та організації ефективного управляння процесами товарного кредитування як на мікрорівні, так і на рівні держави.  

 

Література:

1. Гордиенко Л. Товарное кредитование: юридический аспект и налогообложение / Л. Гордиенко // ГлавБух. – 2005. № 60(369). – С. 24
2. Костирко Л. А. Формування кредитної політики підприємств в ринкових умовах / Л. А. Костирко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. – 2011. – №23 (II). – С. 35–43.

3. Миняйло В. Особенности предоставления товарных кредитов / В. Миняйло, Н. Канарева // Дебет–Кредит. – 2006. – С. 18.

4. Савчук В. П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент / В. П. Савчук. – [3-е изд.] – К.: Сompanion Group, 2008. – 880 с.

5. Сорос Дж. Кредит як джерело нестабільності / Дж. Сорос // Фінансовий ринок України. – 2010. – № 11. –  С. 3–5.

6. Товарный кредит:[подбор статей] // Бизнес (вкладыш "Бухгалтерия"). – 2002. – №37/1–2. – С. 62–65.