К.Приходченко¹, В.Приходченко², О.Приходченко²

1 – Донецький національний технічний університет

2 – Донецький медичний університет

Психолого-дидактичні закономірності особистісного становлення студентів у процесі умілого вибору педагогом методів навчання

Світова педагогіка накопичила багату скарбницю методів навчання. Серед численної їх кількості інтерактивному підходу до організації навчально – виховного процесу належить провідна роль. Найбільш вдалим, на наш погляд, з точки зору особистісно-орієнтованого підходу є технологія «мереживна пилка», розроблена Е.Аронсоном в 1978р. У створеній навчальній ситуації студенти виступають у ролі педагога, передаючи один одному засвоєну інформацію. Навчальна діяльність здійснюється у групах з 6 чоловік для роботи з певними частинами навчального матеріалу, який об'єднаний у блоки за змістом і логікою. Кожен член групи опрацьовує свою частину матеріалу, потім представники різних груп, що вивчали одне й те саме питання, зустрічаються і обмінюються інформацією. Такий обмін називають «зустріч експертів». Після цього «експерти» навчають власні групи тому, що дізналися. У свою чергу інші члени групи аналогічним чином опрацьовують власну частину матеріалу, як зубці однієї пилки. Засвоїти матеріал та отримати цілісне уявлення про явище, що вивчається, можливо лише уважно слухаючи одногрупників і роблячи відповідні записи, тому студенти будуть зацікавлені у сумлінному виконанні власної та спільної частин роботи. Цікаво те, що звітує про виконаний обсяг роботи за темою як кожний окремо, так і група в цілому. На завершальному етапі викладач пропонує студенту питання за темою. Всі ці аспекти дозволяють залучати до роботи та активізувати навіть пасивних навчаючих із низькою мотивацією чи недостатнім рівнем володіння програмним матеріалом.

Присутні у навчальному процесі заняття з розвитку мислення з завданнями: „ Скажи своє слово ”, „ Продовжи цитату ”.

Розглянемо ще декілька методик, які передбачають різні форми участі студентів у навчальному процесі – від індивідуального захисту ідей до корпоративного єднання.

Мікрофон. Ця технологія є різновидом загально-групового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи по черзі. Перед навчальною групою ставиться запитання. Студентам пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає олівець. Якщо студент не має що сказати, він передає слово одногрупнику. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. По закінченню викладач або студент, який добре володіє цією темою, підбиває підсумок.

Рішення ситуаційних задач. Ситуації слугують для студентів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування й мислення, зацікавлюють та захоплюють, допомагають пов’язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс практичного застосування знань.

Навчаючи – вчусь. Такий вид навчальної діяльності надає можливість студентам взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим навчаючим, в цьому випадку своїм одногрупникам під час заняття. Робота організовується так:

· після того, як викладач назвав тему та мету заняття і роздав картки із завданням, потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на картці;

· якщо щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте у викладача, чи правильно ви розумієте інформацію;

· необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших одногрупників;

· маєте право говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими студентами та самому дізнатися про певну інформацію від них;

· уважно слухайте інформацію інших, намагайтеся отримати і запам’ятати якомога більше інформації, за необхідністю зробіть короткі нотатки.

Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у групі, про що ви дізналися від інших. При цьому треба:

· чітко дотримуватися своєї ролі;

· намагатися слухати партнерів та викладача;

· не коментувати діяльність інших;

· намагатися поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили.

Отже, нами розглянуті нові підходи до організації навчально-виховного процесу, які не тільки сприяють засвоєнню розглядуваного програмного матеріалу, а значно підвищують інтерес до навчання вцілому, спричиняють до систематичної самоосвітньої роботи, удосконалення. Бо без цього неможливо буде висловити свою думку з приводу обговорюваної проблеми, проявити себе, посісти гідне місце в навчальній групі.

Література

1. Приходченко К. І. Самостійна робота студентів / К. І. Приходченко // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. – Донецьк : ДУДУ, 2009. – Вип. 141. – С. 332–340.

2. Приходченко К. І. Формування особистісних якостей навчаючих у творчому освітньо-виховному середовищі навчального закладу / К. І. Приходченко // Наукова скарбниця освіти Донеччини. – 2011. – С. 42–46.

3. Приходченко К. І. Проблемний метод як засіб гуманізації та гуманітаризації навчального процесу / К. І. Приходченко // Вісник : науковий журнал (серія гуманітарних наук). – Донецьк : ДонДУЕТ, 2001. – С. 212–217.

4. Приходченко К. І. Інтеграція в системі роботи учителя як розвиваючий метод навчання / К. І. Приходченко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки. – Київ-Запоріжжя, 2002. – Вип.. 25. – С. 291–296.