Мірошниченко Віта Миколаївна

 

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

 

Значення ділової гри у підвищенні стану готовності майбутніх учителів до професійної діяльності

 

Проблема підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які б задовольняли потреби сучасного суспільства, є основним завданням вищої школи. Важливе значення має удосконалення цілісного педагогічного процесу вищого навчального закладу, його технологізація, яка здійснюється за рахунок впровадження нових технологій навчання та виховання, які значно підвищують рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів. Серед таких інноваційних методів навчання ділові ігри займають чільне місце.

У руслі порушеної проблеми дослідження доцільно звернути увагу на дослідження сучасного фахівця Т. Хлєбнікової [5], що присвячене ігровим методам навчання. Розкриваючи значення ділової гри як методу активного навчання педагога, дослідниця довела наявність значних можливостей щодо  використання цієї грі в реалізації навчальної, розвивальної й виховної функцій освіти, створенні оптимальних умов для творчої діяльності особистості. Адже ділові ігри дозволяють студентам оволодівати вміннями  аналізувати проблемні ситуації й знаходити вихід з них, учитися експромту в умовах дефіциту часу й інформації тощо.

Важливо відзначити, що авторкою було розроблено систему професійно цінних педагогічних ситуацій і ділових ігор для підготовки майбутніх фахівців, а саме: педагогічний конгрес «Сучасні дидактичні технології», педагогічна нарада «Позиційна дискусія», рольова гра «Педагогічний консиліум», ділові ігри «Педагогічна допомога учням у навчанні», «Модель випускника», «Дискусійний стіл», «Педагогічна рада», «Конфліктна ситуація. Як її уникнути?», педагогічна рада «Ефективний урок. Шляхи досягнення ефективності», педагогічна рада «Імідж сучасної школи. Розробка кодексу поведінки», а також змодельовано роботу «Салон управлінських ідей».

Варто звернутися і до аналізу теоретичних ідей та практичного досвіду Ю. Будас. Зокрема, ця дослідниця розробила та реалізовувала у практиці педагогічного ВНЗ різноманітні ділові ігри,  зорієнтовані на комплексний розвиток інноваційної компетентності студентів.  Наприклад, нею проводилась ділова гра «Відкритий урок», метою якої було стимулювання майбутніх учителів залучати нестандартні методи викладання, розвиток якостей особистості, необхідних для здійснення інноваційної педагогічної діяльності.  З метою формування готовності майбутніх педагогів до первинної експертизи інноваційних технологій, удосконалення комунікативних навичок, умінь вести полеміку проводилась ділова гра  «Банк інноваційних технологій». На розвиток лідерських якостей  особистості, швидкості, оригінальності мислення було зорієнтовано гру  «Битва за переконання».  

Ю. Будас було також виокремлено педагогічні можливості застосування ділових ігор для вдосконалення процесу формування інноваційної компетентності майбутніх учителів, що, на її думку, передбачало розвиток  у них мотиваційної спрямованості, креативності, критичності мислення, особистісних рис характеру, а також закріплення на практиці засвоєних професійних знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення інноваційної педагогічної діяльності. За Ю. Будас, ділові ігри спонукують студентів до:

·          самостійного пошуку інформації щодо інноваційних технологій;

·          творчого вирішення типових завдань;

·          навчання адекватно сприймати конструктивну критику;

·          посилення їхньої активності у спілкуванні з іншими студентами на тлі  зменшення домінуючої ролі викладача;

·          здійснення самоаналізу власних ігрових дій, формування рефлексивних умінь і навичок, необхідних для майбутньої інноваційної педагогічної діяльності [1].

Значний інтерес у контексті визначеної проблеми викликали також роботи  П. Підкасистого. Зокрема, цей науковець зробив висновок про те, що широке застосування ділових та евристичних ігор у навчальному процесі  вищого закладу освіти створює широкі можливості для розвитку досвіду науково-творчої діяльності майбутніх спеціалістів. Причому проведення ділових ігор на основі посилення інтеграції освіти, науки й реальної  фахової  діяльності дозволяє студентам побачити не імітації різних професійних ситуацій, а безпосередньо брати участь у науково-творчій діяльності [3].

Науковець В. Трайнєв [4], численні праці якого присвячено діловим іграм, зокрема педагогічного спрямування, наголошував на ефективності їх використання з метою формування професійних практичних навичок майбутніх учителів.

Розроблена і впроваджена ним ділова гра «Модель спеціаліста – учителя математики та інформатики» передбачала розвиток й активізацію творчого мислення студентів; реалізацію індивідуальної поведінки у процесі взаємодії людей; використання деяких типів комунікацій (усна, письмова); удосконалення навичок і умінь приймати колективні рішення; вироблення індивідуальних професійних навичок і умінь кожного гравця; підвищення рівня культури професійної спілкування; вироблення самостійності та ініціативності.

Ділова гра «Підсумкова конференція з педагогічної практики» була розроблена з метою урізноманітнення форм підведення підсумків практики, активізації студентів і методистів, підвищення готовності майбутніх учителів до професійної діяльності.

Впроваджена М. Воровкою ділова гра «Маркетингова діяльність директора школи» – передбачала проектування студентами моделі системи роботи школи з урахуванням необхідності переведення її в режим оптимального розвитку. Адже зрозуміло, що для того, щоб майбутні керівники змогли опанували зміст теорії освітнього маркетингу, спочатку треба було забезпечити формування в них цілісних уявлень про систему цієї діяльності.

Відзначимо, що на початку цієї гри її організатором актуалізувалась установка студентів щодо необхідності практичного застосування знань з маркетингу, створення в групі атмосферу творчого пошуку, взаємоповаги, зацікавленості в кінцевому результаті. Крім цього, ефективність проведення гри підвищувалась через організацію спільного  обговорення й попереднє колективне ухвалення студентами правил гри і здійснення колективної роботи [2].

Отже, визначено, що використання ділових ігор у навчальному процесі забезпечує розвиток комунікативних умінь та пізнавальної активності майбутніх учителів, підвищення стану їх готовності до професійної діяльності. Доведено доцільність проведення ділових ігор під час вивчення студентами теорії виховання, а також перед проходженням ними педагогічної практики та на підсумкових конференціях.

Література:

 

1.     Будас Ю. О. Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності засобами ділової гри: автореф. дис… канд. пед.. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Ю. О. Будас.  – Вінниця, 2010. – 22 с.

2.     Воровка М. І. Ділова гра як засіб підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / М. І. Воровка. – Тернопіль, 2007. – 22 с.

3.     Пидкасистый П. И., Фридман Л. М., Гарунов М. Г. Психолого-дидактический справочник преподавателя высшей школы. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 354 с.

4.     Трайнев В. А. Деловая игра в учебном процессе: Методология разработки и практика проведения. – 2-е изд. – М.: Издательско-торговая корпорация Данков и к» : МАН ИПТ, 2005. – 360 с.

5.     Хлєбнікова Т. М. Ділова гра як метод активного навчання педагога: Навчально-методичний посібник для викладачів, слухачів ІПО, директорів шкіл, керівників РУО. – Х.: Вид. група «Основа», 2003. – 80 с. – [Cерія «Бібліотека журналу «Управління школою»»; Вип. 7].

 

                            Відомості про автора

 

Мірошниченко Віта Миколаївна, аспірантка 3 року навчання кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного  університету ім. Г.С.Сковороди.

 Адреса: вул. Лесі Українки № 40, с. Борки, Зміївський р-н, Харківська обл., 63421

Тел.: (066) 3959066; (057) 3705455.

E-mail: m.vita@mail.ru