Психология и социология/Психология развития

Канд. психол. н. Сидоренко Т.М., Нефедов В.Ю.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Взаємозв’язок між шкільними страхами та рівнем тривожності в молодшому шкільному віці

Тривожність та страхи, як невід’ємний наслідок інстинкту самозбереження, в тій чи іншій мірі властиві майже кожній людині, призначені для захисту людини від небезпеки та, якщо не виходять за нормативні рамки, сприяють її адаптації.

Проте, виходячи за рамки оптимальних значень, страх та тривога несприятливо позначаються на життєдіяльності людини. Особливо небезпечними є так звані соціальні страхи та тривожність, детермінована соціальними факторами.

Одним з найбільш важливих вікових періодів для їх вивчення є молодший шкільний вік, вік найбільш сенситивний до соціалізації, період, у котрий в повній мірі відбувається перехід від інстинктивно-обумовлених до соціальних страхів. Об’єкт нашого дослідження – молодший школяр як суб’єкт навчальної діяльності. Предмет дослідження – взаємозв’язок між шкільними страхами та рівнем тривожності у молодшому шкільному віці.

Методологічну й теоретичну основу роботи складають теоретичні відомості про розробку проблем тривоги, страхів та тривожності в психології (З. Фрейд, А. Адлер, К. Хорні, К. Левін, Д. Келлі, К. Роджерс, Б.Д. Карвасарський, Ю.В. Щербатих та ін.) теоретичні дані про специфіку дитячих страхів, шкільних страхів та тривожності (О.І. Захаров, Н. Карпенко, В. Астапов, А. Прихожан, З. Фрейд та ін.).

Нами було припущено, що шкільні страхи та рівень тривожності пов’язані один з одним, тому що школа, як провідне джерело оцінки дитини та нової для неї ситуації необхідності відповідати вимогам соціуму, може бути, з одного боку, об’єктом різноманітних шкільних страхів, зіткнення з якими призводить до формування високого рівня тривожності, а з іншого може слугувати одним з найважливіших контекстів для дитини цього віку, у якому об’єктивується «вільна», не маюча чіткого об’єкту тривога.

Емпіричні гіпотези нашого дослідження:

1. Існує позитивний кореляційний зв'язок між рівнем явної тривожності та страхом не відповідати очікуванням оточуючих.

2. Існує позитивний кореляційний зв'язок між рівнем явної тривожності та страхом ситуації перевірки знань.

3. Існує позитивний кореляційний зв'язок між рівнем явної тривожності та страхом у відносинах з вчителем.

4. Існує позитивний кореляційний зв'язок між рівнем явної тривожності та кількістю страхів.

5. Існує позитивний кореляційний зв'язок між страхом не відповідати очікуванням оточуючих та кількістю страхів.

Для перевірки висунутих гіпотез були обрані наступні методики:

· Методика «Шкала явної тривожності СМАS», призначена для виявлення тривожності як відносно стійкого утворення у дітей 8-12 років. Тест складається з 53 тверджень, в яких описані випадки, події, переживання. Біля кожного з них два варіанта відповіді: «вірно» та «невірно». Є ключі до субшкал та характеристика рівнів тривожності.

· Методика М. Панфілової «Страхи в будиночках». Мета – виявлення і уточнення переважаючих видів страхів у дітей старше 3-х років. Дорослий малює два будиночка: чорний та червоний і пропонує розмістити в будиночках страхи із наданого списку. Фіксуються страхи, які дитина розмістила в чорному будиночку. Інструкція для дитини: «В чорному будиночку живуть страшні страхи, а в червоному – не страшні. Допоможи мені розмістити страхи із списку по будиночках». Після виконання завдання дитині пропонується зачинити чорний будиночок на замок (намалювати його), а ключ викинути або загубити. Дані дії заспокоюють актуалізовані страхи.

· «Тест шкільної тривожності Філліпса» спрямований на вивчення рівня і характеру тривожності, пов’язаної зі школою у дітей молодшого шкільного віку. Тест складається з 58 питань. На кожне питання потрібно однозначно відповісти «так» або «ні». При обробці результатів виділяють питання, відповіді, на які не збігаються з ключем тесту. Визначаються рівні тривожності. При обробці підраховується:

- Загальна кількість розбіжностей по всьому тексту. Якщо вона більше 50%, можна говорити про підвищений рівень тривожності дитини, якщо більше 75% від загальної кількості питань тесту – про високу тривожність.

- Число збігів по кожному з 8 факторів тривожності, виділених у тексті. Рівень тривожності визначається так само, як у першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, який багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.

Дослідження проводилося у середній школі №31 м. Дніпропетровська, у якому взяли участь 60 учнів третіх класів у віці 8-9 років (33 дівчинки та 27 хлопчиків). Аналіз отриманих даних показав, що з 60 дітей 8-9 років (учні третіх класів) 5 дітей мають дуже високі показники рівня тривожності, у 13 дітей показники тривожності явно підвищені, у 15 дітей рівень тривожності дещо підвищений і у 27 дітей рівень тривожності не перевищує норми. Дівчата більш ніж хлопчики бояться не відповідати очікуванням оточуючих. В іншому вибірки схожі.

Майже усі наші гіпотези підтвердилися у ході емпіричного дослідження, у якому ми скористалися кореляційною стратегією задля перевірки висунутих гіпотез.

Найбільш сильно позитивно корелюють шкала CMAS і страх не відповідати очікуванням оточуючих (r=0,69, p<0,001), що пов’язано, на нашу думку, перш за все з широким контекстом страху не відповідати очікуванням оточуючих, який пронизує велику кількість сфер життя дитини.

Наступна сильна кореляція спостерігається між шкалою CMAS і кількістю страхів (r=0,81, p<0,01), де тривожність об’єктивується у різноманітних сферах життя дитини, впливаючи на велику кількість страхів.

Дещо менше, але все одно дуже значимо позитивно пов’язані кількість страхів і страх не відповідати очікуванням оточуючих (r=0,64, p<0,01), що може вказувати на різноманітний набір ситуацій, у яких дитина, на її думку, стикнеться з оцінкою, та на властиву дітям цього віку рису вважати відповідність очікуванням оточуючих як невід’ємну умову безпеки/небезпеки через оцінку.

Також значуща позитивна кореляція між шкалою CMAS і страхом ситуації перевірки знань (r=0,6, p<0,001), яка є однією з основних сфер оцінки дитини соціумом у цьому віці і може слугувати як показник успішності адаптації дитини до середовища, неуспішність у якій призводить до тривожності та тісно пов’язана з формуванням самооцінки і рефлексії дитини.

Гіпотеза про позитивний кореляційний зв’язок між шкалою явної тривожності CMAS та страхом у відносинах з вчителем не підтвердилась, що може свідчити з одного боку про тенденції відокремлення страху від власне особистості вчителя та розгляду його дитиною як обумовленого іншими умовами.

Наше дослідження допомогло розширити знання про взаємозв’язок шкільних страхів та рівня тривожності у молодшому шкільному віці, що може допомогти вдосконалити процес навчання та педагогічної роботи у школі, попередження виникнення та роботі з перевищуючими норму показниками тривожності та страху.

Наступним етапом дослідження може стати розгляд зв’язку між рефлексією (у сфері якої знаходяться основні новоутворення цього віку), як джерелом знання дитини про невідповідність очікуванням оточуючих та шкільними страхами, тривожністю.