Датій М.С.

магістр Одеського національного політехнічного університету

 

ПОБУДОВА СИСТЕМИ ІНФОРМАТИВНОСТІ ЗВІТНИХ ПОКАЗНИКІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Для служби контролінгу виробничого потенціалу найбільш важливим є забезпечення достатньої інформаційної доступності. Виходячи з того, що інформаційний потік - це фізичне переміщення інформації, а система інформаційних потоків є сукупністю переміщуваної інформації, яка дає можливість здійснювати процес, реалізувати рішення, обмеженість інформації може призвести до спотворення створюваних моделей.

Побудова моделі контрольованих показників торгівельного підприємства охоплює наступні основні етапи.

А. Побудова системи інформативних звітних показників по кожному виду контролінгу ґрунтується на даних експонованих усіма системами обліку торгівельного підприємства. Ця система являє собою так звану «первинну інформаційну базу спостереження», необхідну для наступного розрахунку агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних і відносних показників, що характеризують результати діяльності підприємства.

Б. Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників, що відображають фактичні результати досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою визначення показників, що відображають фактичні результати досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою визначення показників оцінки виробничого потенціалу. При цьому забезпечується повна порівнянність кількісного вираження встановлених стандартів і контрольованих аналітичних показників.

В. Визначення структури і показників форм контрольних звітів виконавців покликане сформувати систему носіїв контрольної інформації. Для забезпечення ефективності контролінгу така форма звіту повинна бути стандартизована, і містити таку інформацію:

- фактично досягнуте значення контрольованого показника (у зіставленні з передбаченим);

- розмір відхилення фактично досягнутого значення контрольованого показника від передбаченого;

- факторне розкладання розміру відхилення (якщо контрольований показник піддається кількісному розкладанню на окремі складові). Алгоритм такого розкладу повинен бути визначений і доведений до кожного виконавця заздалегідь;

- пояснення причин негативних відхилень по показнику в цілому і окремих його складових;

- вказівка ​​осіб, винних у негативному відхиленні показника, якщо це окремим його складовим;

- форма стандартного контрольного звіту виконавця диференціюється у відповідності до змісту доведеного йому бюджету (плану).

Г. Визначення контрольних періодів по кожному виду контролінгу та кожній групі контрольованих показників. Конкретизація контрольного періоду по видам контролінгу і групам показників визначається «терміновістю реагування», необхідної для ефективного управління діяльністю на даному підприємстві.

Д. Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів контрольованих показників від встановлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і у відносних показниках. Так як кожен показник міститься в контрольних звітах виконавців, на даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому. При цьому за відносними показниками всі відхилення поділяються на три групи:

- позитивне відхилення;

- негативне «допустиме» відхилення;

- негативне «критичние» відхилення.

Для проведення такої градації на кожному підприємстві повинен бути визначений критерій «критичних» відхилень, який може бути диференційований по контрольних періодів. В якості критерію «критичного» відхилення може бути прийняте відхилення у розмірі 20 і більше відсотків по тижневому (декадному) контрольному періоду; 15 і більше відсотків по місячному періоду; 10 і більше відсотків по квартальному періоду.

Е. Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів контрольованих показників від встановлених стандартів проводиться по підприємству в цілому і по окремих «центрами відповідальності». У процесі такого аналізу виділяються і розглядаються ті показники контролінгу виробничого потенціалу, за якими спостерігаються критичні відхилення від цільових нормативів, завдань поточних планів і бюджетів. По кожному «критичного» відхиленню (а при необхідності і менш значущим розмірами відхилень показників пріоритеті першого порядку) повинні бути виявлені викликали їх причини. У процесі здійснення такого аналізу в цілому по підприємству використовуються відповідні розділи контрольних звітів виконавців.

Таким чином показано значення забезпечення доступної систематизованої інформації підприємства для стратегічного і оперативного управління. Цінність цієї інформації в тому, що всі розрахунки, засновані на її використанні, виходять з принципів обмеженості ресурсів, різноманітності виробничих і позавиробничих факторів, що впливають на кінцеві результати господарювання, з можливостей альтернативного вибору рішень з управління в умовах конкуренції та інших особливостей вільної ринкової економіки.