Лепьохіна І.О.

К.е.н., Докторант

Класичного приватного університету

ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДІЄВОЇ СИСТЕМИ

МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

При плануванні системи пільг кожному підприємству необхідно враховувати дію таких чинників:

■ національне і місцеве законодавство. Підприємства зобов’язані надавати своїм співробітникам пільги, що встановлені законодавством. У цьому випадку завдання керівників – знайти способи надання таких пільг з найменшими для підприємства витратами.

■ ринок праці. Щоб бути конкурентоспроможним роботодавцем, підприємство повинно надавати своїм співробітникам той набір пільг, який є стандартним для даного ринку (звичайно ж, враховуючи відмінності між професіями). На підприємстві ПАТ «Мотор Січ» "стандартним" є такий набір пільг: медичне страхування, страхування життя, відпустка тривалістю не менше ніж 24 дні на рік. Підприємства, які не можуть запропонувати подібні пільги, практично не мають шансів на залучення кваліфікованого персоналу. Водночас у Франції, де розвинена система державного соціального страхування, лише деякі компанії надають своїм співробітникам додаткове страхування, проте значного поширення набули додаткові виплати на харчування. У СРСР стандартним для представників робочих професій був набір пільг, що включав безкоштовні путівки в санаторії та будинки відпочинку, отримання житла (щоправда, в далекій перспективі), пільгове харчування. На сьогодні для залучення робітників підприємствам не потрібно надавати ці пільги.

■ податковий режим. Підприємства повинні ефективно використовувати специфіку оподаткування для оптимізації своїх витрат на робочу силу. У країнах з високими ставками прибуткового податку компанії для залучення висококваліфікованого персоналу широко застосовують такі пільги, як надання автомобіля, оплачуваний відпочинок, субсидоване житло тощо.

■ культурні традиції та особливості. Цей фактор необхідно враховувати, насамперед, підприємствам, що відкривають філії в інших державах, щоб не зіткнутися з неприємними сюрпризами, наприклад, масовими прогулами в дні релігійних свят, не оголошених неробочими тощо [1, с. 50].

До чинників, що обумовлюють поведінку працівника і вимагають обліку в практиці мотивації його трудової діяльності відносяться, передусім, наступні: фізичний тип особи (вік, стать), рівень самосвідомості і вченості, професійна підготовка, психологічний клімат в колективі, вплив зовнішнього середовища тощо [1, с. 174].

Стосовно колективної психології формування дієвої системи мотивації спирається на постійний аналіз і вдосконалення стосунків між: працедавцями і найнятими працівниками; керівниками і їх підлеглими; конкуруючими робочими групами, які виконують схожі функції. Система мотивації на рівні підприємства повинна базуватися на певних вимогах.

Список використаних джерел.

1. . Афонин А.С. Основы мотивации труда / А.С. Афонин. – К. : МЗУУП, 1994. – 304 с.

2. Новиков Д.А. Стимулирование в социально-экономических системах (базовые математические модели) / Д.А. Новиков. – М., 1998. – 172 с.