Економічні науки \ 4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Свідерська І.М.

к.е.н., доцент кафедри фінансів підприємства

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Забезпечення сталого економічного розвитку є пріоритетним завданням держави, а активізація інвестиційних процесів дієвим механізмом реалізації даної мети. Інвестиційна привабливість підприємств відіграє роль ключового елемента, оскільки відображає відповідність умовам інвестування потенційних інвесторів. Тому об'єктивна та адекватна оцінка інвестиційної привабливості є важливими та актуальним питанням сучасної фінансової науки.

Методичні основи оцінювання інвестиційної привабливості підприємства відображені в роботах як зарубіжних авторів Хансена Е., Харрода Р., Хоутрі Р., Чемберліна Е., так і вітчизняних Алексєєва О.А., Великоіваненко Г.І., Бланка І.О., Герасимчука М.С., Хобти В.М., Мєшкова А.В., Матвійчук А.В., Нечипорук О.В., Юхимчука С.В., Садекова А.А, Ястремської О.М. Харламової Г.О., Брюховецької Н.Ю.

За даними Державного комітету статистики України в 2012 році в економіку України надійшло $ 54462,4 млн. дол. прямих іноземних інвестицій. Найбільші країни-інвестори 2012 року: Кіпр — 31,7% Німеччина — 11,6% , Нідерланди — 9,5% Російська Федерація — 7,0% Австрія - 6,2%, Великобританія — 4,7%, Франція — 3,2%, Швеція — 2,9%, Британські Віргінські Острови — 3,5% , США — 1,7%. Для порівняння інвестиції із України становили $ 6481,9 млн. дол., що свідчить про дебетове сальдо та відтік прямих іноземних інвестицій із України.

Основними причинами відтоку капіталу є недосконалість ринкового механізму; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової та професійних кваліфікації підприємців; відсутність зацікавлених партнерів; нестача привабливих інвестиційних проектів; складність податкової системи; відсутність дієвої системи страхування інвестицій та інші.

Науковцями запропоновані різні підходи щодо покращення інвестиційного клімату в країні на рівні державного управління, проте, на наш погляд, важливим є і удосконалення методологічної бази щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємств.

Підприємство має можливість різноманітних інструментів щодо залучення фінансування. Найбільш поширеними способами інвестування є [1]:

1. отримання кредиту в кредитних установах та банках;

2. залучення інвестицій на фондовому ринку за допомогою випуску акцій та облігацій (проведення IPO та SPO);

3. залучення стратегічного інвестора.

Перший спосіб є найбільш дорогим, проте найбільш простим для підприємства. При залученні грошових коштів шляхом банківського кредиту основні умови кредиту (обсяг, строк, величина кредитної ставки) визначені банком відповідно до його кредитної політики. Фінансування надається лише підприємствам, які підтвердили власну кредитоспроможність та надали необхідну заставу, вартість якої може перевищувати вартість кредиту.

Залучення інвестицій на фондовому ринку та пошук стратегічного інвестора вимагають від підприємства проведення ефективної емісійної політики, прозорості бізнесу, відкритості звітності, контролю за фінансовими потоками. Інвестиційна привабливість підприємства є одним із визначальних факторів для успішного залучення коштів.

Залежно від цілей інвесторів поділяють на два типи [2].

Фінансові:

- намагаються максимізувати вартість компанії та отримати найбільший прибуток в момент виходу із проекту;

- не намагаються придбати контрольний пакет акцій;

- не змінюють менеджмент компанії.

Стратегічні:

- намагаються повністю контролювати підприємство;

- приймають активну участь в управлінні компанією;

- інвестування відбувається у взаємопов'язані галузі.

Аналізуючи методи оцінки інвестиційної привабливості підприємства варто підкреслити різноплановість наукових досліджень в цьому напрямку. Одним із найбільш загальних аналітичних показників інвестиційної привабливості є рівень прибутковості власного капіталу. Такий підхід є виправданим, якщо ціль аналізу передбачає вибір найбільш ефективних напрямків використання капіталу в процесі інвестування, формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства.

Перевагою даного показника є визначення мінімальної кількості факторів, які впливають на прийняття рішень, виправдано його використовувати при наявності значного обсягу досліджуваних підприємств та відповідно і інформаційної бази. Недоліком використання такого методу оцінки є відсутність індивідуального підходу до проведеного дослідження, а також відомі факти, що багато компаній свідомо завищують витрати, а це означає що прибутковість є заниженою, відповідно ефективність підприємства зменшується.

На практиці оцінка інвестиційної привабливості здійснюються на основі аналізу фінансового стану об'єктів інвестування. Велике поширення для оцінки фінансового стану підприємства одержали методики, засновані на аналізі системи фінансових коефіцієнтів. При всій розмаїтості пропонованих у вітчизняній та іноземній літературі методик з використанням фінансових коефіцієнтів їхні головні відмінності визначаються наступними обставинами: ступенем численності фінансових коефіцієнтів, використовуваних в аналізі; принципами оцінки вагомості цих коефіцієнтів; методами одержання узагальненої оцінки фінансового стану підприємства. Практичний ефект від проведення комплексного дослідження себе виправдовує, недоліком є значний обсяг інформації, який необхідно дослідити. Також дане дослідження не відповідає на низку вкрай важливих питань, які стосуються поточної ринкової вартості компанії, величини майбутніх грошових потоків від здійснених інвестицій та перелік факторів, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства.

Так, поточна ринкова вартість підприємства та майбутні грошові потоки дозволяють охарактеризувати можливий потенціал зростання підприємства. Дослідження даних питань проводиться на основі відомих трьох методів оцінки бізнесу: витратний, доходний та порівняльний.

Оцінюючи фактори впливу на інвестиційну привабливості варто виділити наступні [3]:

ñ рівень професіоналізму топ менеджерів компанії;

ñ наявність унікальної концепції бізнесу, розуміння стратегії, детального бізнес плану;

ñ наявність конкурентних переваг, які допомагають зайняти лідируючі позиції на ринку.

ñ наявність виробничого, технічного та фінансового потенціалів для збільшення доходів компанії;

ñ ступінь фінансової прозорості та використання принципів корпоративного управління;

ñ характеристика структури капіталу та рівень фінансового левереджу.

Для ефективної оцінки інвестиційної привабливості фактори впливу необхідно значно розширити. Так, на інвестиційну привабливість підприємств значно впливає політична та економічна ситуація в країні, регіоні, досконалість законодавчої бази, рівень корупції в країні, розвиток інфраструктури, людський потенціал території. Оцінка інвестиційної привабливості держави чи регіону проводиться рейтинговими агентствами найбільш відомими з них є Standard&Poors, Moody’s, Fitch.

Література:

1. Крылов Э. И., Власова В. М., Егорова М. Г., Журавкова И. В. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности предприятия: Учеб. пособие для вузов  - М. : Финансы и статистика, 2003. - 190 с.

2. Боди Зви, Кейн Алекс, Маркус Алан. Принципы инвестиций: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 984 с.

3. Ендовицкий Д. А. Анализ инвестиционной привлекательности организации. – M.: Издательский дом «КноРус», 2010. – 374 с.