Альонкіна Г. В.

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, Україна

Проблеми обліку запасів

Ринкові відносини в Україні висувають дедалі нові й нові вимоги до бухгалтерського обліку, як до основного засобу контролю за веденням господарської діяльності підприємств. Тому удосконалення бухгалтерського обліку пов’язане з вирішенням актуальних завдань в економіці України. Адже основу ефективного функціонування підприємства на ринку створює раціональне використання виробничих запасів. Стрімкі економічні перетворення, політична невизначеність, жорстка конкуренція, обмеженість фінансових, матеріальних, кваліфікованих трудових ресурсів потребують пошуку нових підходів до управління виробничими запасами.

Метою даної роботи є вивчення сучасних проблем обліку виробничих запасів на прикладі швейного підприємства, а також пошук шляхів їх вирішення.

Вихідним моментом побудови обліку виробничих запасів є науково обґрунтована їх класифікація. Існують різні підходи до класифікації запасів. Наприклад, Сопко В.В. відокремлює економічну та технічну класифікацію [3, с. 261], а Пушкар М.С. вказує, що виробничі запаси класифікуються за певними ознаками: за способом включення у собівартість (основні та допоміжні), за групами матеріалів (лісові, текстильні, чорні та кольорові метали, електротовари, лаки і фарби тощо), за вартістю (дорогоцінні, високої, середньої та низької вартості), за способом зберігання – відкритого та закритого зберігання, за часткою використання (масові, часто- та маловикористовувані) [2, с. 208]. Кужельний М.В., Лінник В.Г. класифікують виробничі запаси на ті, що дані природою (сировина) та ті, що створені людиною (основні та допоміжні матеріали) [1, с. 35]. Найбільш типова класифікація виробничих запасів, яка пропонується переважною більшістю авторів, є такою: сировина і матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини, купівельні набівфабрикати та комплектуючі вироби, будівельні матеріали, матеріали сільськогосподарського призначення. Не зважаючи на те, що підходи до класифікації різняться, більшість авторів надають класифікації виробничих запасів визначального значення і вважають вихідним моментом обліку запасів [3, с.261], умовою раціональної організації складського господарства та аналітичного обліку [2, с. 208]. В цілому ж така класифікація є недостатньо повною. Тому, в літературі пропонують допоміжні матеріали підприємства класифікувати в залежності від їх ролі у процесі виробництва та питомої ваги у собівартості продукції на допоміжні матеріали виробничого призначення, які задіяні безпосередньо у виробничому процесі виготовлення продукції, і допоміжні матеріали невиробничого призначення, які забезпечують його здійснення. Також необхідно наголосити на виокремлення групи зворотних відходів за їх видами. Така класифікація виробничих запасів зображена на рис. 1, курсивом зазначені запропоновані класифікаційні угрупування. Ці угрупування виділено з метою формування інформації для прийняття управлінських рішень щодо раціонального використання запасів.

Рис. 1. Класифікація виробничих запасів

Для удосконалення складського обліку пропонуються зміни у формі картки складського обліку № М-12. Зокрема, після графи «Норма запасу» ввести графу «Відхилення від норми запасу», яке слід виводити при кожному здійснені запису про оприбуткування або витрачання, а при значному відхиленні – повідомляти у відділ матеріально-технічного постачання. Крім цього, графу «Контроль (підпис і дата)» рекомендовано розділити на дві: «Бухгалтер» і «Лаборант (комірник)». Підпис лаборанта повинен бути навпроти кожного постачальника, що дасть змогу оперативно встановити винних у разі прийняття на склад неякісних матеріалів.

Облік запасів є важливим, але й оперативний контроль є не менш важливим, тому що організація обліку і контролю виробничих запасів є комплексною системою способів збирання, класифікації, групування та обробки облікової інформації для цілей управління. Тому існує необхідність проведення інвентаризації в цілому, та у тому числі виробничих запасів за найменуванням, розміром, сортом. Для цього слід удосконалити структуру інвентаризаційного опису шляхом введення додаткової графи, яка буде відображати колір матеріалів, фурнітури тощо. Тобто пропонується після графи «Сорт або марка» ввести графу «Колір». Це спростить порівняння показників за даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів), які впливають на визначення суми виявлених розбіжностей, та допомагає оперативно встановити винних у разі розкрадання виробничих запасів.

Литература:

1. Кужельний М. В. Теорія бухгалтерського обліку/ М. В. Кужельний, В.Г. Лінник – К: КНЕУ, 2001. – 334с.

2. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 626 с.

3. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – 3-те вид., перероб. та доп. – К: КНЕУ, 2000. – 578 с.