Узунов Федір Володимирович, к.е.н., доцент, перший проректор Університету економіки та управління

НЕОБХІДНІ УМОВИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ МЕХАНІЗМУ ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДИ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

Аналіз механізму взаємодії влади та підприємницьких структур вимагає уточнення функцій суб'єктів взаємодії підприємницьких структур, держави (виконавчої влади) і громадських корпорацій (об'єднань і асоціацій суб'єктів підприємництва).

У деяких функцій суб'єктів підприємництва виділяються перш за все економічні, зумовлені їх роллю, як: по-перше, роботодавців, по-друге, - виробників товарів і послуг, по-третє, – каталізатора науково-технічного прогресу, по-четверте, – платника податків, по-п'яте агента ринкових відносин (конкурентних, коопераційних, партнерських тощо.).

Не менш значимі функції соціальні. По-перше, через форми підприємницької діяльності багато людей розкривають і реалізують свій творчий потенціал. По-друге, підприємницькі структури є головним продуцентом місць виробничого навчання, своєрідним «полігоном» для обкатки молодих кадрів та ін.

Реалізація функцій суб'єктів підприємництва залежить від елементів зовнішнього середовища. Видається, що ефективність взаємодії між ланками виконавчої вертикалі і громадських корпорацій може бути досягнута в рамках різних механізмів:

• консультацій, спрямованих на прийняття узгодженого рішення за блоками взаємопов'язаних проблем;

• постійно діючих комісій (особливих нарад), що включають представників суб'єктів підприємництва та державних відомств. В окремих випадках ці наради можуть бути наділені правом розпорядження ресурсами;

• контрактів із суб'єктами підприємництва і спеціальних протоколів про рішення конкретних питань (про надання гарантій, добровільному прийнятті тих чи інших зобов'язань, відмову від будь-яких дій та ін.).

Різноманітні елементи зовнішнього середовища можна з відомою часткою умовності підрозділити на п'ять груп. Перша є сукупністю найважливіших для підприємницької діяльності ринків: ресурсних (засоби виробництва, інформації, робочої сили, фінансових ресурсів) і збутових. Друга група елементів зовнішнього середовища представлена найважливішими ринковими інститутами (державними та фінансово-кредитними) і агентами (малим, середнім і великим бізнесом). У третю групу включаються комплекси (блоки) суспільних відносин: правових, політичних, виражених відповідно в законодавстві, традиціях, нормах моралі, розстановці політичних сил. Четверта група об'єднує соціально-економічні процеси та явища: економічну кон'юнктуру, злочинність, екологію, науково-технічний прогрес, структуру національного господарства. В окрему, п'яту, групу можна виділити такий елемент зовнішнього середовища, яка формується система державної підтримки підприємництва.

Зовнішнє середовище суб'єктів підприємництва (особливо малого та середнього бізнесу) відрізняється особливою невизначеністю. У першу чергу це пояснюється наступними обставинами: малі та середні підприємства, як правило, діють на локальному ринку, який на відміну від великих ринків характеризується високим ступенем невідомості і стихійності. Друга особливість зовнішнього середовища малого та середнього бізнесу - їх підпорядкована роль в системі існуючих відносин з державою, великим бізнесом, фінансово-кредитними установами [2].

Звісно ж необхідним є виділення в окремий блок взаємини між підприємницькими структурами, які можуть посилити або знизити ефективність взаємодії з державою.

Формування та ефективне функціонування механізму взаємодії держави і підприємницьких структур потребує наступних макроекономічних і соціально-політичних умов:

• по-перше, наявність суспільної злагоди і політичної стабільності в країні, яка передбачає: створення механізму соціального партнерства і компромісу, узгодження економічних і політичних інтересів різних соціальних груп, політичних партій і рухів; недопущення всередині суспільства пріоритету тих чи інших групових інтересів;

• по-друге, масова соціальна підтримка прийнятої державою стратегії і економічного курсу;

• по-третє, чіткий розподіл повноважень, функцій і відповідальності між виконавчою і законодавчою владою;

• по-четверте, обов'язковість практичного застосування та безумовної реалізації законів, нормативних актів, що мають ключове значення для створення правової держави, ефективного функціонування в установленому законом режимі всіх механізмів ринкового і неринкового секторів економіки;

• по-п'яте, постійна потреба в науці, опора на результати наукових досліджень і розробок, на всебічний аналіз протікаючих соціально-економічних процесів в інтересах прийняття обґрунтованих рішень, що враховують взаємозв'язок усіх факторів розвитку економіки [1].

Дотримання перерахованих умов важливо для ефективного використання в загальноукраїнському і регіональному масштабах можливостей механізму взаємодії влади та підприємницьких структур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ємельянов В.М. Інструменти узгодження галузевих, державних та територіальних інтересів у єдиній стратегії розвитку регіонів і громад /В.М. Ємельянов // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №17. – С.85-88.

2. Поважный А.С. Эффективное государственное регулирование экономики рыночного типа и плановые механизмы / А.С. Поважный, О.М. Савинова // Менеджер. – 2006. – № 2 (36). – С. 99-105.