Городинський Сергій

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Аналіз рівня рухової активності підростаючого покоління Чернівецької області, як важливого напрямку у формуванні здорового способу життя

Останні роки потрясли нашу країну випадки, які відбуваються на уроках фізичної культури, а саме смертельні випадки під час занять. Багато спеціалістів піднімали і піднімають питання ролі, значимості та відношення держави до занять фізичною культурою, масовим спортом і спортом вищих досягнень. І якщо останній, незважаючи на всі економічні та інші проблеми, тримається за рахунок вузького кола спеціалістів при наявності геніальних здібностей деяких спортсменів та тренерів.

Але мова не про високі досягнення в спорті наших спортсменів, а про фізичне виховання, яке впливає на здоров'я людини, а саме на здоров'я підростаючого покоління, молоді і студентів.

В час політичної та економічної кризи все менше і менше приділяється уваги здоров'ю людей, студентів. З одного боку добре, що ми йдемо до Європи, до повного втілення Болонського процесу в життя. Але саме фізичному вихованню студентів там немає місця.

Охорона власного здоров'я - це безпосередній обов'язок кожного, він не має права перекладати її на оточуючих. Адже нерідко буває і так, що людина неправильним способом життя, шкідливими звичками, гіподинамією, переїданням уже до 20-30 років доводить себе до катастрофічного стану і лише тоді згадує про медицину. Людина - сама творець свого здоров'я, за яке треба боротися. З раннього віку необхідно вести активний спосіб життя, загартовуватися, займатися фізкультурою і спортом, дотримуватися правил особистої гігієни, - словом, домагатися розумними шляхами справжньої гармонії здоров'я. Гармонія психофізичних сил організму підвищує резерви здоров'я, створює умови для творчого самовираження в різних сферах життя. Активна і здорова людина надовго зберігає молодість, продовжуючи творчу діяльність.

Здоров'я - це перша і найважливіша потреба людини, яка визначає здатність його до праці і забезпечує гармонійний розвиток особистості. Тому значення рухової активності в життєдіяльності людей відіграє значиму роль.

Показником суспільного розвитку країни, її соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства є здоров’я населення. Тому головним завданням політики в галузі охорони здоров’я є втілення стратегії поліпшення здоров`я дітей та молоді.

Протягом останніх років реалізація державної політики обумовила в Чернівецькій області певні позитивні зміни у сфері фізичної культури і спорту. Зросла кількість громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, створюються приватні структури для активного відпочинку, спортивні клуби різних форм власності, активізується олімпійський, параолімпійський, неолімпійський рух, спорт ветеранів. Збережено ефективну систему проведення спортивних заходів, передусім комплексних багатоступеневих змагань. Здійснено комплекс заходів щодо створення належних умов для охоплення населення фізкультурно-оздоровчою та спортивно-масовою роботою, у тому числі у сільській місцевості.

Проте досягнутий рівень розвитку фізичної культури і спорту в області не забезпечує оптимальної рухової активності кожного мешканця протягом усього життя, не сприяє поліпшенню здоров’я, профілактиці захворювань та фізичній реабілітації.

Тому, на виконання наказів Міністерства освіти і науки від 20.04.2010 р. № 332 та інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області від 01.10.2010 р. № 101 «Про проведення моніторингового дослідження «Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді» та з метою створення сприятливого для здоров`я освітнього середовища, Центром моніторингу якості освіти було проведено відповідне дослідження серед загальноосвітніх навчальних закладів Чернівецької області. Моніторингом було охоплено всі райони області, а також м. Чернівці та Новодністровськ. Загальна кількість респондентів склала – 2331 особа, серед яких: керівники загальноосвітніх навчальних закладів – 162 (32,1% – представники міст, 67,9% – сільської місцевості), вчителі фізичної культури 1-х, 3-х, 5-х, 8-х класів – 480 (відповідно: 35,8%; 64,2%), учні 3-х, 5-х, 8-х класів – 825 (40,0%; 50,0%), батьки учнів 1-х, 3-х, 5-х, 8-х класів – 864 (38,9%; 61,1%).

Аналіз результатів моніторингового дослідження дає змогу зробити висновки щодо рівня рухової активності учнів та виявити основні проблеми, які існують в загальноосвітніх навчальних закладах, враховуючи думки респондентів різних категорій.

Питання, на які відповідали керівники ЗНЗ, стосувалися матеріально-технічної бази для забезпечення рухової активності учнів; кадрового забезпечення викладання фізичної культури; внутрішньо шкільного моніторингу фізичного виховання учнів; співпраці з позашкільними спортивно-оздоровчими закладами та громадськими організаціями, які пропагують здоровий спосіб життя.

122 керівники ЗНЗ (75,3%) відзначили належний стан спортивних залів. Разом з тим підкреслили, що ігрові, спортивні майданчики потребують оновлення. Особливо актуальною є проблема обладнання спеціальних приміщень (роздягалень), що підтверджують 15(28,9%) директорів міських ЗНЗ і 74(67,5%) сільської місцевості. Гіршою є ситуація із обладнанням душових кімнат, яких немає в переважній більшості загальноосвітніх закладів області. Все фінансування відбувається згідно чинного законодавства, а саме за рахунок коштів обласного бюджету та місцевих бюджетів області, а також інших джерел, не заборонених правочинною системою. Відповідно, що цих коштів недостатньо, оскільки не лише освітня галузь перебуває на балансі обласного бюджету.

Позитивним є те, що практично відсутня проблема кадрового забезпечення викладання фізичної культури в міських ЗНЗ. Місцеві навчальні заклади, Чернівецький національний університет та педагогічний коледж, і не тільки, повністю заповнюють кадровий резерв вчителів фізичного культури та спорту.

Дещо складнішою є ситуація з кадровим забезпеченням в освітніх закладах сільської місцевості. У 25,0% навчальних закладів бракує кваліфікованих педагогічних кадрів. Не всі випускники, у зв'язку із складним фінансовим становищем, повертаються у сільську місцевість для продовження свого трудового шляху.

Залишається актуальною проблема відсутності медичних працівників і це не залишає без уваги певну частину керівників (21,2%). Більше ніж у 70,0% освітніх закладів залишаються без постійного медичного персоналу. Як свідчать останні поді саме вчасно надана медична допомога могла запобігти летальним випадкам серед учнів на уроках фізичної культури.

Переважна більшість керівників ЗНЗ підтвердила важливість проведення моніторингу фізичного виховання учнів. Разом з тим, враховуючи результати опитування учнів та їх батьків, адміністраціям закладів варто звернути увагу на організацію додаткового фізичного навантаження для учнів під час уроків та перерв (щоденна ранкова зарядка, фізкультхвилинки, динамічні перерви тощо).

Узагальнення відповідей вчителів дали можливість виокремити проблеми, пов’язані з викладанням фізичної культури, а також зробити висновки щодо шляхів їх подолання та підвищення рівня рухової активності учнів.

Однією з важливих проблем є якість підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з урахуванням реальних суспільних потреб, нових тенденцій у розвитку навиків здорового способу життя, світового досвіду. Вчителів фізкультури турбують питання матеріально-технічного забезпечення викладання фізичної культури. Та, незважаючи на це, серед побажань для підвищення рівня рухової активності учнів домінує пропозиція щодо збільшення тижневого навантаження, а також бажання брати участь у діяльності дитячо-юнацьких спортивних шкіл, з можливістю поповнення складу національних збірних команд.

Аналіз відповідей учнів показав, що для занять фізичними вправами та активного відпочинку вони мають найнеобхідніше: спортивну форму та взуття, а стосовно наявності домашніх спортивних куточків, спортивного знаряддя відповіді є протилежними. Відповідно вирішення даної проблеми покладається на батьків. Вони повинні не лише словесно заохочувати дітей до занять фізичною культурою, а й на власному досвіді демонструвати її користь. Доречним було б проведення сімейних походів, пішохідних прогулянок у парки, участь всіх членів сім'ї у марафонах, змаганнях, які влаштовуються на рівні міста чи села.

Щодо оцінки власного стану здоров`я та фізичної підготовки учнів, то це питання є досить важливим і актуальним, оскільки дозволяє правильно розподілити школярів на групи здоров`я та рекомендувати для них оптимальне фізичне навантаження. Так, на запитання «До якої групи здоров’я зарахований учень за результатами медичного огляду» 54,8% батьків учнів 3-х, 5-х, 8-х класів відповіли, що діти відвідують основну, 26,6% – підготовчу, 14,5% – спеціальну медичні групи та 4,1% респондентам було важко відповісти на запитання. Щодо оцінки стану здоров’я школярів батьки висловили свої думки наступним чином: 29,7% опитаних стверджують, що їх діти мають міцне здоров’я, 66,3% – задовільне, 4,0% – слабке. Одночасно 33,9% учнів вважають, що вони мають міцне здоров’я, 58,8% – задовільне, 7,3% – слабке. Ці показники засвідчують, що недостатньо уваги приділяється тим складникам, які б давали можливість більшій частині школярів зміцнювати своє здоров’я.

Результати опитування школярів свідчать, що вони задоволені проведенням уроків з фізичної культури. Більше того, як парадоксально це б звучало, вони хочуть збільшення кількості відповідних уроків. Але забезпечувати рухову активність потрібно не лише на уроках фізкультури, але й під час інших занять, на перервах та в позаурочний час. Школярі, які проживають у сільській місцевості, здебільшого не мають змоги відвідувати спортивні секції та гуртки через їх відсутність у населених пунктах. Ще гіршою є ситуація із відсутністю басейнів. Як результат – значна частина учнів не вміє плавати. Це одна проблема. Однак встановлено також, що спільна рухова активність школярів знижується від молодших класів до старших, причому вона в різних навчальних чвертях не однакова. Особливо мала фізична активність дітей взимку. За статистикою, до 24 годин на тиждень учні приділяють перегляду телепередач, старшокласники 85% денного часу вимушені проводити сидячи за робочим столом. Комп’ютерні ігри ще більше ускладнили порушення рухової активності дітей і підлітків та є «найкращим другом», тому перегляд телепередач, комп`ютерні ігри забирають час, який можна було б використати з користю для себе.

За результатами опитування 56,0% батьків щодо питання фізичного виховання своїх дітей повністю покладаються на школу. І лише 7,2% респондентів готові власним прикладом пропагувати серед своїх дітей здоровий спосіб життя. І це не дивно, враховуючи той факт, що лише 28,6% опитаних батьків займаються фізичними вправами. Хоча В. Сухомлинський наголошував що виховання у школі не дасть бажаного результату, якщо з нею не будуть співпрацювати батьки. Левову долю у поведінку дітей закладають рідні власним прикладом. Тому, батьки не лежіть перед телевізором, а краще прогуляйтесь із своїми дітьми, покажіть їм перевагу «рухливого життя»

Таким чином, результати моніторингового дослідження «Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді», яке було проведено в Чернівецькій області, дають підстави зробити висновки про те, що в загальноосвітніх навчальних закладах області проводиться планомірна систематична та якісна робота щодо організації рухової активності учнів.

Водночас дослідженням встановлено, що потребують уточнення програмові вимоги щодо рівня навчальних досягнень учнів з фізичної культури, покращення матеріально-технічного забезпечення викладання фізичного виховання. Разом з тим необхідно зосередити увагу на постійну та ефективну взаємодію всіх ланок навчально-виховного процесу з питань фізичного виховання (керівники ЗНЗ – вчителі фізичної культури – учні – батьки учнів). Також варто проводити лекції, тренінги для батьків, присвячені питанням фізичного виховання та профілактики захворювань.

У контексті поліпшення рівня підготовки вчителів та підвищення їх кваліфікації слід запропонувати серед школярів рухові та народні ігри, танці тощо.

Потребує системності та наступності позакласна робота, яка передбачає роботу спортивних гуртків та секцій; проведення змагань, туристичних походів. Необхідно також продовжувати впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах щоденної ранкової гімнастики, динамічних перерв, фізкультхвилинок на уроках.

Використана література.

1. Аналітично-статистичний збірник з фізичного виховання та спорту в навчальних закладах України (2005 р.): [Автори-упорядники: А.І. Ільченко, В.М. Єрмолова]. – Киів, 2006. – 82 с.

2. Всеукраїнські моніторингові дослідження http://loippo-monitoring.edukit.lg.ua/vseukrainsjki_monitoringovi_doslidzhennya/

3. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) // Освіта. – Грудень. – 1993. – №44. – 12 с.

4 Г. Москаленко Н., Власюк О. Рухова активність дітей молодшого шкільного віку //Збірник наукових праць. – Ч. ІІ. – Рівне, 2003. – С. 65–66.

6. Наказ МОН України №332 від 20.04.2010р. "Про проведення моніторингового дослідження „Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді”.