Педагогические науки / 5.Современные методы преподавания

Кохан Лариса Володимирівна

Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, Україна

Розвиток творчої активності старшокласників за допомогою структурно-логічних схем у процесі вивчення гуманітарних дисциплін

Інтеграція України до європейського та світового співтовариства ставить нові вимоги до формування й розвитку творчої особистості, що є необхідною умовою досягнення успіху на цьому шляху. Життя сьогодні висуває нові вимоги до підготовки фахівців, які не лише функціонально готові до професійної діяльності, а й здатні до творчого планетарного мислення. Тож учні старших класів загальноосвітніх шкіл повинні бути підготовлені до професійної діяльності в конкурентному середовищі, в якому кожна ситуація вимагає творчого підходу.

У державних документах – Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України „Про освіту”, Державній програмі „Вчитель”, – значна увага приділяється підготовці активних людей, здатних розв’язувати різноманітні проблеми, діяти в нестандартних ситуаціях, творчо мислити і самостійно приймати рішення. Наголошується, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості.

В умовах особистісно зорієнтованого навчання неможливо вчити всіх однаково, потрібно знайти підхід до кожного учня. Здатність до творчості формується в діяльності, і саме через творчість здійснюється самореалізація особистості[1].

На початку ХХ століття російський дослідник проблем творчості П.К.Енгельмейєр зазначав: «Творчість – це життя, а життя – це творчість»[2].

Проблема творчості стала предметом дослідження багатьох учених: М.Бахтіна, В. Біблер, Д. Богоявленської, Г. Буша, Т. Волобуєвої, Дж.Гілфорда, Б. Кедрова, О. Лука, I. Манохи, В. Моляко, Я. Пономарьова, А. Пуанкаре, В. Роменця, З. Сіверс, В. Степуна, В. Століна, Е. Торранса, А.Шумиліна та ін.

Розкриттю педагогічних і психолого-педагогічних аспектів творчого розвитку та самореалізації особистості присвячені наукові розвідки Б.Ананьєва, В.Андреєва, Р. Брушлинського, Л. Дроздікової, В. Загвязинського, А. Маслоу, М. Махмутова, В. Моляко, В. Риндак, Ю. Сенько, С. Сисоєвої, М. Скаткіна, Т. Сущенко, В. Татенка, Т. Шамової, Н. Яковлєвої.

Творчість трактують по-різному: як фундаментальну властивість людини - створення нового, вищий рівень пізнання та пристосування людини до навколишнього середовища [3, с. 5], як чинник і передумову свободи людини [4, с. 142], процес людської діяльності, результатом якої є створення якісно нових матеріальних та духовних цінностей, і яка оцінюється за своєю соціальною значущістю, новизною, оригінальністю, неповторністю, унікальністю. Це - вища форма активності та самостійності діяльності людини, це - мислення, хоча термін "діяльність" тут, мабуть, використовується для позначення зовнішньої активності суб'єкта творчості, оскільки мислення - це внутрішня активність, яка до того ж може входити в діяльність [5, с. 90].

Питання творчої активності старшокласників під час навчально-виховного процесу вивчали А. Андреєв, Д. Богоявленська, Г. Горченко, А. Деркач, В.Зазикін, I. Зайцева, П.Кравчук, О.Лук, Л.Макарова, Л. Мільто, В. Мухіна, О. Пєхота, Я. Пономарьов, Ю. Фокін, В. Фрицюк, І. Ширшова та ін.

Психологічне обґрунтування творчої активності знаходимо в працях Б. Ананьєва, О. Бодальова, У. Джемса, О. Ковальова, Г. Костюка, Ж. Піаже,

А.Рубінштейна та ін.

Такі дослідники, як Л. Виготський, С. Гончаренко, Ю. Кулюткін, Р.Лаза-рєв, В. Лозова, Н. Палеха, Н. Половнікова, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, Т.Шамова, Г. Щукіна, творчу активність вважають визначальною якістю творчої особистості; це, на їх думку, - інтегративна характеристика, в якій, з одного боку, відображені нові глибокі утворення в структурі особистості (творчі потреби, мотиви, вимоги), а з іншого – знаходять своє вираження якісні зміни в її діяльності.

Погоджуючись з основним принципом навчання В.Ф.Шаталова «Учити всіх, навчати кожного», вважаємо, що дорога до кожного учня лежить через урок. Одне з основних завдань учителя на уроці – навчити думати, допомогти старшокласникам не просто засвоювати певну інформацію, але й аналізувати її, застосовувати на практиці, не боятися висувати гіпотези, і як результат – відкривати щось нове. Успішно розв’язати ці завдання на уроках історії, української та зарубіжної літератури, допоможуть структурно-логічні схеми. У чому ж секрет таких уроків? У процесі створення та захисту структурно-логічних схем учні багато читають, спілкуються, прагнуть відстоювати свою думку, відкривають істини й пізнають світ. Учіння буде успішним, якщо викликати в учнів пізнавальний інтерес. Тому на кожному уроці, працюючи з структурно-логічними схемами необхідно:

· учити учнів здобувати знання самостійно, при цьому вчитель виступає організатором процесу навчання, наставником;

· знаходити таку задачу, щоб її розв’язання активізувало здатність учнів мислити, самостійно шукати шляхи її розв’язання;

· формувати в учнів інтерес до навчання через проблемно-пошуковий підхід до висвітлення теми.

Щоб зацікавити учнів на уроці під час створення структурно-логічних схем, активізувати їх роботу, розвивати творче мислення[6] використовуємо такі технології:

ü технологія кооперативного навчання (робота парами та спілкування в групах);

ü технологію колективно-групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, заохочення учнів до дискусії, кожен учить кожного).

Рекомендації для ефективного розвитку творчих здібностей старшокласників під час роботи зі структурно-логічними схемами у процесі вивчення гуманітарних дисциплін:

• не намагайтесь дати певну суму знань, а дбайте про паростки творчості;

• вчасно помічайте, виявляйте приховані творчі здібності кожного, "розбудіть" їх;

• задівайте не стільки розум, скільки почуття учнів, емоційно надихайте дітей на творення власних схем;

• зосередьте увагу на відборі оптимальних та ефективних завдань, враховуючи вікові особливості школярів;

• шукайте такі завдання, які б пробуджували юні душі до творчості, заохочуйте їх шляхом постійного тренування творчими вправами, спрямованими на розвиток допитливості, гіпотетичного мислення, фантазії, уяви;

• створюючи схеми, підбирайте теми, які порушують актуальні проблеми, дають можливість висловитися;

• створюючи макети схем, завдання давайте у кількох варіантах, щоб учень мав змогу вибирати;

• створюйте проблемні ситуації, що вимагають пошуків альтернативи, прогнозування;

• під час опрацювання програмового матеріалу залучайте учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань;

• допомагайте учням повірити у свої сили;

• не обмежуйте творчу уяву учнів, не ставте їх у вузькі рамки, а навпаки, давайте волю їх фантазії;

• не повчайте відкрито, не критикуйте строго, а лише тактовно давайте поради;

• стимулюйте і підтримуйте ініціативу учнів, їхню самостійність, неординарність.

В процесі дослідження з’ясовано, що навчання з використанням структурно-логічних схем сприяє розвитку цілого ряду здібностей, які характеризують творчу особу: прагнення до оригінальності, пошуку нового, бажання самостійно досягати результату, уміння долати протиріччя, легкості асоціацій, логічності мислення, швидкості генерування ідей [7].

Узагальнивши власний досвід та досвід видатних науковців можемо зробити висновок, що структурно-логічні схеми дають можливість старшокласникам відійти від стандартів мислення, стереотипу дій, розвивають прагнення до знань, сприяють виробленню характеру людини, зумовлюють розвиток всіх трьох сфер особистості: інтелектуальної, емоційної і вольової. Уроки з використанням структурно-логічних схем набувають цінності ще й тому, що сприяють формуванню в учнів комплексу позитивних ділових якостей: уміння встановлювати особисті контакти і обмінюватися інформацією, переборювати протидію оточуючих, цінувати час.

Отже, проведення нестандартних уроків з використанням структурно-логічних схем відповідає вимогам часу, сприяє розвитку творчої активності старшокласників.

Література:

1. Гірний О.І. Творчість як педагогічна проблема : тренінг творчості / О.І.Гірний // Шлях освіти. - 2011. – № 4. – С. 5 – 10.

2. Базиленко Л.И. Заметки о творчестве /Л.И.Базиленко // Обдарована дитина. –2005. – № 7. – С. 25 - 27.

3. Сисоєва С.О. Технологізація освітньої діяльності в умовах неперервної професійної освіти / С.О.Сисоєва // Неперервна професійна освіта: Проблеми, пошуки, перспективи / [за ред.. І.А.Зязюна]. – К.: ВІПОЛ, 2000.- 636 с.

4. Гагин Ю.А. Концептуальний словарь-справочник по педагогической акмеологии: учеб.пособ. / Ю.А.Гагин. – 2-е узд. – СПб., СПбГУПМ, Балт.пед.академия, 2000. – 222 с.

5. Словарь-справочник по педагогике / [авт..-сост.В.А.Межириков; под.. общ.ред. П.И.Пидкасистого]. – М. : Сфера, 2009. – 448 с.

6. Кабанчук С. Творчість і креативність / С.Кабанчук // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2012. № 10. – С. 57 - 59. 7.Пометун О. Сучасний урок / О.Пометун, Л.Пироженко - К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 172 с.

Відомості про автора

Кохан Лариса Володимирівна, старший викладач кафедри української та російської мов як іноземних Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова. Здобувач кафедри педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Адреса: Костенко Валентина Іванівна (для Кохан Л.В.), вул.Зарічна, 82, с.Олександрівка, Лозівський район, Харківська область, 64651.

Тел.: 067- 2999850

Е-mail: lara.kokhan@gmail.com